Зменшення податкового тягаря на оплату праці та припинення свавілля податкової міліції. Ці дві актуальні для підприємців проблеми обговорили на круглому столі, що пройшов у стінах Львівської облдержадміністрації

Народний депутат України та заступник голови комітету ВР з питань податкової та митної політики Андрій Журжій презентував своє бачення реформування податків на фонд заробітної плати. Усі вони вже оформлені в законопроект 2576.  Зі слів Журжія, цей документ покликаний вивести процес нарахування заробітку працівникам з тіні та  прибрати дисбаланс в його оподаткуванні. Нардеп переконує - існуюча система оподаткування зарплати є не прозорою. У ній діють три податки і  аж 85 ставок. Як наслідок це створює велике навантаження на фонд оплати праці, а відтак - високий дефіцит пенсійного фонду. У своєму законопроекті Журжій пропонує знизити податок на доходи фізичних осіб з 20% до 15% в діапазоні від 10 до 17 заробітних плат. Таким чином, поки на заробітну плату нараховується єдиний соціальний внесок, ставка податку повинна складати 15%. Тим часом, частина заробітної плати, на яку не нараховується єдиний соціальний, внесок буде оподатковуватись за ставкою 20%.

Реформа, зі слів Журжія, базується на чотирьох фундаментальних ідеях: відміна ЄСВ і Військового збору, поступове зниження податкового навантаження на заробітну плату: із -29%  у 2016 році до 20% у 2018, пласка ставка податку –одна ставка на різні види доходу, та буртизація зарплати – це коли при підвищенні виплат працівнику ставка податку не збільшуватиметься.

Як наслідок, через зниження податкового навантаження прогнозується підвищення доходів найманих працівників на 10-23%. Зарплати ж бюджетників вже у 2016 році повинні зрости на 20 %. Разом з тим реформа передбачає ліквідацію дефіциту пенсійного фонду. Це відбудеться за рахунок розширення бази платників та збільшення надходження. Звідти випливе ще один вагомий плюс - бюджет буде у виграші, адже зменшиться кількість отримувачів субсидій.

Попереднє одобрення законопроекту у мінфіні уже є, каже Журжій. Тож народний обранець сподівається на позитивне голосування його ініціативи й у стінах Верховної ради.

Ініціативою полегшення життя для підприємців поділився і голова Комітету підприємців Львівщини Андрій Гринчук. Він виніс «на гора» схему  узаконеного «рекетирства» у податковій міліції та розповів як з нею боротися. Необхідні зміни КПЛівці планують внести  у Податковий кодекс і до одного з відомчих наказів Державної фіскальної служби.

Сама «схема» полягає у використанні кримінальних проваджень як засобу тиску на підприємців для примушування до сплат надуманих податкових зобов´язань. Діє вона за наступним принципом: після проведеної перевірки на підприємстві  представник ДФС виписує акт перевірки податкових повідомлень-рішень (ППР). Підприємець, користуючись своїм законним правом, оскаржує ППР у суді. В цей час представники податкової міліції зазвичай розпочинають карне провадження за 212 статтею ККУ (ухилення від сплати податків). Розгляд справи, каже голова КПЛ, через завантаженість апеляційних судів триває зазвичай до півтора-двох років. За цей час при порушеному кримінальному провадженні податкова розпочинає «пресувати» бізнесмена. Це -  обшуки, тимчасові доступи до речей та документів, допити працівників, листи контрагентам. Більше того, розповідає Гринчук, слідчий податкової міліції має право своєю постановою призначити ще одну додаткову перевірку і збільшити кількість збиткиівна ту суму, якої  не вистачає, щоб збільшити кваліфікацію злочину і порушити карну справу.

В цей час від податкової починають поступати до підприємця настирливі пропозиції сплатити надуманий штраф, мовляв, щоб керівник чи бухгалтер підприємства не сіли за грати. Під час такої «пропозиції» податківці пропонують закрити карне провадження на підставі спеціальної статті (ст 212 ч.4 – в зв’язку з повню сплатою збитків, які були заподіяні бюджету). Зазвичай винним роблять бухгалтера, який визнає свою вину і підприємець сплачує в бюджет «штраф» за надумані порушення.

Аби нівелювати «схему» Андрій Гринчук пропонує через  зміни до Податкового кодексу  заборонити податковій міліції проводити повторну перевірку до рішення адмінсуду.  Зберегти за нею це право у КПЛ пропонують лише у тому випадку, коли після програшу у суді платника податків, він не сплатить у встановлений строк необхідний штраф.

Обидві презентації представлені нижче: