Президенту України Ющенку В.А.
Секретаріат Президента України,
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
Шановний Вікторе Андрійовичу!
До Вас звертаються професійні громадські організації «Спілка аудиторів України», «Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України», «Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України», «Спілка податкових консультантів України», «Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України».
Звертаємося до Вас як до гаранта Конституції України.
Причиною звернення є нехтування Кабінетом Міністрів України нормами ст. 92 Конституції України у частині: «Виключно законами України встановлюються: 1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори», що виразилось у спробі регулювання оподаткування розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
Такими розпорядженнями є:
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009р. «Деякі питання адміністрування податків зборів (та обов’язкових платежів);
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 837-р від 17 липня 2009 р. «Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів бюджету у другому півріччі 2009 року».
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 838-р від 17 липня 2009 р. «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість».
Вищезазначеними розпорядженнями Кабінет Міністрів України, на наше переконання, перевищує свої повноваження, адже ними Кабінет Міністрів України фактично змінює принципи дії та застосування Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно ж до ст.75 Конституції України, «Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України».
Кабінет Міністрів України намагається ввести нову норму, яка суперечить чинному законодавству: «платники ПДВ декларують суму податкового кредиту в період виникнення податкового зобов'язання». Таким чином, Кабінет Міністрів України хоче запропонувати нові правила розрахунку податкового кредиту по податку на додану вартість (далі – ПДВ), не дивлячись на те, що згідно із загальним правилом, вказаним в пп. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ), податковий кредит по ПДВ виникає за правилом «першої події».
Абзац другий пункту 2 Розпорядження № 757-р встановлює підставу для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що є незаконним, адже підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлено ст.9.8. Закону України «Про податок на додану вартість», і такий перелік підстав є вичерпним.
Розпорядження № 757-р порушує ст. 11.4. чинного Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої: «Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародні договори (угоди), згода на обов'язковість яких (якої) надана Верховною Радою України.
Розпорядженням № 838-р від 17 липня 2009 р. встановлюються додаткові умови і підстави здійснення перевірок платників податку ПДВ підрозділами податкової міліції з одночасним повідомленням МВС. Правові підстави здійснення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності встановлюються виключно Законами України, а не розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
Це розпорядження фактично скасовує положення п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» про право на виправлення помилок протягом 1095 днів, замінюючи на 2 місяця (60 днів).
Крім цього, Розпорядженням № 837-р від 17 липня 2009 р. надається вказівка про розповсюдження практики звернення до суду щодо визнання недійсними договорів, укладених суб’єктами господарювання, які мають податковий борг.
Звертаємо Вашу увагу на те, що дія цих розпоряджень може суттєво загострити економічну кризу, спричинити масове згортання зовнішнього інвестування і остаточно зруйнувати вітчизняні підприємства основних галузей економіки країни.
Завдяки Вашим зусиллям Україна почала перетворюватися на країну, де прийняття нормативних актів обумовлене необхідністю розвитку інвестиційного клімату і компаній, які чесно працюють на ринку. Однак останні події, запровадженні Кабінетом Міністрів України, з огляду на об’єктивні реалії сучасності, дозволяють дійти висновку, що своїми діями Кабінет Міністрів України опосередковано створює можливість виникнення корупції на всіх рівнях, та руйнує правове поле у державі.
У зв’язку з цим просимо Вас, високошановний пане Президенте, зупинити дію вищезгаданих Розпоряджень Кабінету Міністрів України і звернутись до Конституційного суду України з приводу оцінки їх відповідності положенням Конституції України, та чинних Законів України.
Додатком до даного листа є перелік чинних нормативно-правових актів, які Кабінет Міністрів України вищезгаданими розпорядженнями істотно порушує.
Віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України» ____________ М.Л. Крапивко
Президент ВПГО «Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України ____ С.Ф. Голов
Президент ВГО «Спілка податкових консультантів України _______________ Л.І. Рубаненко
Президент ВГО «Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України _________ А.Ю. Редько
Перший заступник Голови Ради ВГО «Федерація Аудиторів, бухгалтерів і
фінансистів АПК України» _______________________________В. М. Жук
Перелік чинних нормативно-правових актів, які Кабінет Міністрів України істотно порушує наступними розпорядженнями:
Розпорядження № 757-р від 01.07.2009р. «Деякі питання адміністрування податків зборів (та обов’язкових платежів).
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 837-р від 17 липня 2009 р. «Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів бюджету у другому півріччі 2009 року».
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 838-р від 17 липня 2009 р. «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України (далі - Конституція): «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Відповідно до частини першої статті 113 Конституції: «Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади», отже на Кабінет Міністрів розповсюджується норма статті 19.
Частиною третьою статті 113 Конституції визначено: «Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України».
Статтею 117 Конституції: «Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання».
Компетенція Кабінету Міністрів (далі - KM) як визначено в статті 113 Конституції окреслюється Конституцією, законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України.
В профільному спеціальному Законі України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року № 279-VI (далі - Закон про КМУ) не визначено право чи обов'язок КМ роз'яснювати податкове законодавство, це входить в компетенцію контролюючих органів (пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ), приймати зміни до законів України, це є компетенція Верховної Ради України (стаття 91 Конституції). А також Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не покладено на KM обов'язок встановити правила податкового обліку та декларування податкового кредиту з ПДВ.
Крім цього, як зазначалось вище, відповідно до статті 117 Конституції KM видає акти двох видів: постанови та розпорядження.
Як визначено у статті 52 «Акти Кабінету Міністрів України» Закон про КМУ:
«2. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
3. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Отже, не може бути встановлена обов'язкова норма до виконання розпорядженням, адже цей вид актів KM носять виключно організаційно-розпорядчий характер, і стосуються організації роботи підконтрольних KM органів влади.
Відповідно до вище наведеного частина перша пункту 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 757-р немає юридичної сили, адже це питання не є компетенція Кабінету Міністрів, а також розпорядження не може встановлювати обов'язкові до виконання загальнодержавні норми.
Джерело: http://www.chp.com.ua/index.php?code=7117&show_all=YESS
