22 квітня 2009 року Кабмін видав постанову № 427 «Питання обліку в 2009 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств». Буквальний зміст її: «Встановити, що сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, яка виникла за результатами 2008 року, не підлягає включенню до складу валових витрат платника податку в податкових періодах 2009 року». Особливість постанови в тому, що вона ще не стала чинною. Очевидно, справа за реєстрацією нормативно-правового акта - постанови - у Мін'юсті. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Аналізує нововведення Кабміну в ексклюзивному коментарі для УБР генеральний директор аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій» Валерій Гладкий.
До несподіваних рішень уряду Ю. Тимошенко звикли все: платники податків і населення України, її міжнародні партнери. Але ця постанова виходить за всі можливі рамки. Зміст постанови – Кабмін має намір заборонити перенесення збитків минулого року на валові витрати поточного року. На прикладі це виглядає наступним чином. Внаслідок кризових явищ – падіння продажів, зростання вартості обслуговування кредитів – у підприємства за результатами 2008 року зафіксований збиток 1 000 гривень. Підприємство змогло пережити найбільш важкі часи, і прибуток за результатами 1-го кварталу 2009 року становив теж 1 000 гривень. За відсутності постанови № 427 підприємство нічого не має платити, а згідно з цією постановою воно повинна сплатити 250 гривень податку на прибуток.
По-перше, у виданні цієї постанови Кабмін виходить за рамки своїх повноважень. Питання оподаткування регулюються законами, а не постановами. З цього погляду доречно ставити питання про неповну службову відповідність причетних до її появи: від чиновників Мінфіну до прем'єр-міністра Ю. Тимошенко, яка її підписала. Аналогічне питання можна буде поставити щодо Мін'юсту, якщо він зареєструє антиконституційний акт Кабміну.
По-друге, зміни в оподаткуванні мають бути прийняті і опубліковані не пізніше 15 серпня з тим, щоб на законних підставах вступати з 1 січня наступного року. В українських реаліях цей базовий принцип системи оподаткування систематично порушується. Український платник податку сприймає як неминучість податкові новації, які приймаються разом із законом про держбюджет і підганяють податкову базу під перманентно зростаючі апетити держави. Однак в даному випадку уряд перевершив себе - зміни в частині податку на прибуток підприємств приймаються взагалі «заднім числом».
Викладені вище зауваження за постановою № 427 здадуться дрібницею, якщо поглянути на календар. 12 травня 2009 року – останній день подання декларацій з податку на прибуток підприємств. Переважна більшість бухгалтерів підготували і подали за своєю та підписом керівників декларації з податку на прибуток у відповідності до вимог податкового законодавства. Якщо постанова № 427 буде зареєстрована в Мінюсті і вступить в силу сьогодні-завтра, для платників податків виникне правова колізія, рішення якої – в суді.
Сміливі і юридично «підковані» підприємства, впевнені у своїй правоті, негайно звернуться до суду. Це – великі підприємства і за сумісництвом – найбільші платники податків. Суми сплачуваних податків і ціна питання «показувати чи не показувати збитки» для них істотні. Для цих цілей у них працюють юристи, робота яких полягає у відстоюванні своїх інтересів, в тому числі у відносинах з фіскальними органами, в судах. Ці підприємства не будуть реагувати на свавілля влади інакше, як в судах доводити своє право відносити збитки 2008 року (якщо такі були) на валові витрати в поточному році, згідно з чинним законодавством. Закон № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» говорить, що (а) «встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, які перераховані в цьому Законі, не дозволяється» (Ст. 5.11. ) та (б) «якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року» (Ст. 6.1).
Постанова № 427 є головним болем для дрібного і середнього бізнесу, підприємств ЖКГ, які через різні обставини закінчили 2008 рік зі збитками.
Слід зауважити, що багатьом підприємствам-платникам податку на прибуток постанова № 427 ніякого значення не має. Вже зараз податкові інспекції відмовляються приймати декларації з податку на прибуток з негативним результатом. При цьому порушується норма Ст. 6.2 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», яка говорить: «податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, через наявність такого негативного значення». Однак в українських реаліях на подібні дії податкових органів підприємства-платники податків воліють не реагувати.
Для збиткових підприємств, що не виправили «по доброму» декларації з податку на прибуток, ДПАУ здатна влаштувати податковий терор під приводом порушень у порядку обчислення і сплати податку. Взагалі, у випадку відстоювання своєї правоти у судовому порядку, підприємство-платник податків ризикує бути банально «похованим» під «товстим шаром» перевірок, від податкової та ПФ, санстанції та пожежників і закінчуючи всілякими товариствами захисту прав споживачів, і т.п. залежно від виду діяльності. Тому обережні або забиті / залякані відносинами з органами контролю підприємства подадуть нову уточнену декларацію, в якій не покажуть збитки 2008 року. У них з'явиться прибуток першого кварталу 2009 року, а в подачі нової декларації підприємства самостійно виявлять і усунуть помилку обліку / заповнення. При цьому на підприємства, що виправили декларацію і подали її повторно в ДПАУ після закінчення законодавчо встановлених термінів подання звітності, накладається 5% штрафу за самостійно виявлену «помилку». У даному випадку 5% штрафу є своєрідним «відкупом» за право вести бізнес.
Факт появи постанови № 427 свідчить, що в розумінні уряду підприємницьку діяльність ведуть для того, щоб отримувати прибуток і слабко розуміють, навіщо підприємство веде діяльність, якщо від неї одні збитки. У такому випадку уряду варто звернути увагу на те, що бізнес - це певна рулетка: цього року вклав і отримав збиток, щоб потроїти прибуток у майбутньому. Але за логікою Кабміну зараз весь світ має припинити торгівлю і виробництво, бо в кризу практично у всіх збитки, а вони працюють.
При цьому виникає риторичне запитання на адресу уряду: якщо прем'єр-міністр Ю. Тимошенко заявляє, що у всіх проблемах її "найуспішнішого уряду" винна світова криза, - то вона говорить неправду? Якщо ж ні, то чи не припускає уряд, що саме ця сама криза і загнала підприємства в збитки? І як діяти збитковим підприємствам: будівельникам, металургам, хімікам та іншим? Адже дотримуючись логіки Кабміну, всі підприємства повинні скорочувати витрати виробництва для отримання прибутку. Але при цьому прем'єр-міністр Ю. Тимошенко категорично вимагає не звільняти робітників і платити їм заробітну плату незважаючи на збитки, які з цього випливають.
Втім, відповіді на запитання слід шукати в іншому. Зроблена 6 травня 2009 року заява прем'єр-міністра Ю. Тимошенко «за чотири місяці цього року держбюджету перевиконано на 4%. Багато було критики, коли складався бюджет. Також сьогодні лунають гучні заяви, що бюджет треба переглянути, оскільки він нереальний. Так ось чотири місяці поспіль держбюджет перевиконується» так само правильна, як і зроблена 16 жовтня 2008 року інша її заява:« І уряд, і Національний банк, і всі інституції країни сьогодні абсолютно правильно і логічно, послідовно діють, і на сьогоднішні проявів світової фінансової кризи в Україні ні в яких жорстких формах не існує». Реальність інша – зверстаний на нереальному макропрогнозі, держбюджет 2009 року тріщить по швах. Уряд вичерпав всі можливості затикання бюджетних дірок і може вдатися до незаконного вибивання додаткових податків у підприємств, які відчувають найбільші труднощі в період економічної кризи. Це також вказує на те, що економіка України не досягла «дна» падіння, а уряд Ю. Тимошенко робить все, щоб глибина падіння економіки була максимальною.
Попри весь негатив появи постанови Кабміну № 427, хочеться завершити статтю на позитивній ноті. Президент є гарантом Конституції і зобов'язаний блокувати дії уряду у випадку, якщо вони суперечать Конституції та законам України. Якщо Мін'юст зареєструє постанову Кабміну № 427 «Питання обліку в 2009 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств» і вона стане чинною, В. Ющенко зобов'язаний призупинити її своїм указом і направити відповідне звернення до Конституційного Суду України. На період звернення Президента за конституційним роз'ясненням, дія постанови Кабміну призупиняється до винесення рішення КСУ. У тому, що постанову Кабміну № 427 буде визнано незаконною, схоже, ні в кого немає сумнівів.
