Коли я був довіреною особою Ющенка і об’їздив увесь Пустомитівський р-н, у багатьох селах будувалися нові церкви. Я висловлював свою повагу, що в такі економічно скрутні часи зводять храми, і були моменти, коли люди зніяковіло опускали очі й казали: "Та у нас митник в селі є, або ще якийсь державний контролер, і тому нам вдалося це зробити". Відтоді я дуже не хотів будувати церков, а тому скерував свої зусилля більше на розвиток громадянського суспільства, нашого полісу – Львова. Пишучи багато програм зі стратегії розвитку Львова, проводячи соціологічні опитування, ми доходили до того, що є дуже великий брак фахівців з новим мисленням, професіоналів. Ми зрозуміли, що в нас немає якісної школи, яка б тих фахівців готувала.

Ми почали робити інвестиції у цьому напрямку – так, можливо, постала в УКУ бізнес-школа, так, я маю надію, ми зробили хоча б півкроку до відновлення Лекторію у Львові та започаткували багато інших проектів. Я інвестую також в себе – навчаюся уже втретє. І насамперед для того, щоби дати відповідь на питання: чому навколо нас так багато слів, які несуть неправду й зло, і як їх побороти? І, власне, вже втретє вивчаючи філософію, я починаю заглиблюватися в суть тих явищ, глибше вникати в проблему, і мушу вам розказати про висновок, до якого я дійшов.

По-перше, це була суперечність, адже я не хотів би, щоб митники й податківці будували церкви – будувати церкви повинні всі, в тому числі й митники з податківцями. А проблема є в тому, що вони та інші чільники нашого публічного життя отримували освіту далеко від Церкви. Далеко і в прямому, й у переносному розумінні. Сьогодні ми маємо шанс виправити цю історичну помилку, і цей храм я трактую як наріжний камінь у розбудові Університету, в якому навчатимуться майбутні достойники і промовлятимуть до нас колись слово. Це слово буде носієм мудрості, бо це буде найкращий університет в Україні, який буде носієм правди, бо на сторожі цього стоятиме Церква.

Джерело: http://www.ucu.edu.ua/ukr/current/library/article;3896