На практиці, платники податків стикаються з неоднозначним трактуванням та податковими роз’ясненнями Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі – Закон про ПДВ), які унеможливлюють звільнення від оподаткування ПДВ послуг, що експортуються.<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону про ПДВ об’єктом оподаткування ПДВ є послуги, місце надання яких знаходиться на митній території України. Отже, враховуючи зазначене вище, у разі якщо послуги надаються нерезидентам на митній території України вони є об’єктом оподаткування, а в разі якщо послуги надаються нерезидентам за межами митної території України – вони не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Зміни до Закону про ПДВ, внесені 2004 року, ввели термін «місце поставки» послуг, який по суті є синонімом терміну «місце надання», однак це не зафіксовано в Законі. Як наслідок, це дало підставу ДПА по різному трактувати ці терміни.

Згідно з пп. 6.5 д) ст. 6 Закону про ПДВ місцем поставки послуг, таких як консультаційні, інженерні, адвокатські, бухгалтерські, аудиторські та інші аналогічні послуги, включаючи обробку даних та надання інформації є місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації – місце постійної адреси або постійного проживання, у разі, якщо покупці, яким надаються такі послуги проживають за межами території України. При визначенні об’єкту оподаткування податкові органи, користуючись нечіткістю і суперечливістю вищезгаданої норми потребують від платників податку підтверджень фактичного надання послуг, обмежуючи тим самим сферу надання послуг фізичним перебуванням постачальника за межами території України. Фактично, це призводить до того, що жодна з вище перелічених послуг не може бути звільнена від оподаткування ПДВ, якщо послуга створюється в Україні і експортується нерезиденту за межі території України.

Згадана проблема пов’язана з неякісним перекладом Шостої Директиви ЄС 77/388/ЕЕС від 17.05.77, на якій фактично і побудований п. 6.5 Закону про ПДВ.

Отже, згідно принципу закладеному у Європейському законодавстві і прийнятому країнами СНД експорт послуг не обкладається ПДВ. Оскільки за певної специфіки послуг, інколи дуже важко визначити місце її поставки, а отже чи була вона експортована Європейським законодавством передбачені загальні принципи визначенні місця поставки послуг в контексті їх оподаткування. В свою чергу, низька юридична техніка написання окремих положень Закону про ПДВ зумовлює певне звуження поняття надання послуг та застосування товарних принципів податковими органами в контексті оподаткування послуг. Крім того, це призвело до неможливості платникам податку користуватися нормою про звільнення від ПДВ визначених послуг, що експортуються, а це в свою чергу суперечить як європейським нормам і стандартам, так і духу самого Закону про ПДВ.

Джерело: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=34677