|
Роман Зафійовський – депутат Львівської міської ради, член фракції "Наша Україна", заступник голови постійної депутатської комісії комунального майна та власності. Пане Романе, розкажіть, будь ласка, яка була ситуація з надходженнями від приватизації комунального майна минулого року і які перспективи на цей рік? Минулого року від приватизації господарських приміщень, підвалів, магазинів, творчих та інших майстерень, тобто від малої приватизації, поступлення в бюджет склали 86 мільйонів гривень. Цього року у бюджеті розвитку закладено 145 мільйонів гривень поступлень від цього виду приватизації. Чому ця цифра істотно перевищує минулорічну? Частину цих коштів становитимуть надходження від приватизації одного великого об’єкта – готелю "Львів". Його треба приватизувати, тому що вже 17 років Незалежності України і 17 років готель у власності міста, 17 років ведуться розмови про ефективне використання комунального майна і 17 років ніхто його ефективно не використовує. Готель не приносить ніяких суттєвих прибутків у міський бюджет, за нього ми отримуємо тільки символічну орендну плату. У контексті підготовки до чемпіонату Євро-2012 ми маємо шалену потребу саме у тризірковому готелі в центральній частині міста. Планка надходжень від приватизації була піднята, але через економічну кризу, про яку всі голосно говорять, не можна з впевненістю сказати, що запланований бюджет розвитку буде виконаний. Але я особисто вважаю, що ми цей план виконаємо. Частина представників органів виконавчої влади і частина депутатів не розділяють цієї думки. Але для того, щоб збільшити можливість виконання бюджету розвитку, наша комісія і я особисто пропонуємо нову програму Приватизації. Розкажіть про неї детальніше. Згідно із попереднім положенням про приватизацію, фізична особа, яка підписала з містом договір купівлі-продажу майна, мала протягом місяця оплатити всю суму вартості цього майна. Якщо ця умова договору не виконувалася, то відповідно починалися довгі переговори, вирішення проблеми через судові тяганини. Людину фактично позбавляли права на приватизацію. Щоб цього не сталося, підприємець терміново брав кредит у банку під заставу нерухомого майна, яке викуповував, гроші поступали у міський бюджет, а банк отримував відсотки за кредитом. У новій програмі приватизації є суттєва відмінність від попередньої, яка полегшить процес продажу комунального майна для підприємців і приноситиме додаткові кошти до бюджету Львова. Зараз, з огляду на фінансову кризу, банки практично не видають кредити. Тому, якщо покупець не в змозі заплатити всю суму вартості об’єкта за договором купівлі-продажу протягом місяця, місто відтерміновує оплату. Підприємець не втрачає права на приватизацію, до нього немає ніяких претензій і до справи не залучають суд. Він буде платити кошти протягом року рівними частинами чи так, як йому зручно, але на суму заборгованості, яку він має перед містом, буде нараховуватися пеня у розмірі ставки НБУ – 12% річних – а також протягом всього цього періоду він продовжуватиме сплачувати орендну плату. Відповідно бюджет міста від цього виграє. Ми прогнозуємо, що від впровадження такої системи місто може додатково заробити до 5 мільйонів гривень. Тобто буде поповнюватися міський бюджет, а не рахунки банків. Так, це пеня, штрафні санкції, але ці кошти стовідсотково поступають у міський бюджет. Це основна відмінність цієї програми приватизації від попередньої. Коли ця програма буде прийматися? Ця Програма включена в порядок денний сесії Львівської міської ради на 5 березня. Я особисто буду робити все можливе, щоб ця програма була проголосована без змін, так, як вона є, тому що ми в комісії напрацьовували її майже два місяці, вона обговорювалася не тільки комісією комунального майна, а й на засіданнях інших профільних комісій. Будемо сподіватися на успіх, хоча зі сторони виконавчих органів влади досі є серйозний спротив. Чим вони це аргументують? Аргументують це тим, що, якщо підприємець хоче викуповувати об’єкт, то навіщо надавати йому якісь преференції, він має заплатити одразу всю суму, а якщо він не може цього зробити, то для чого йому взагалі продавати щось, хай далі орендує. Але особисто моя позиція чітка - мала приватизація повинна закінчитися. Як же тоді буде наповнюватися бюджет розвитку міста в подальшому? Я не говорю про стратегічні об’єкти – "Теплокомуненерго", "Львівводоканал", "Львівсвітло", "Львівелектротранс". Ці об’єкти мають серйозну вагу для міста. А яку стратегічну вагу для міста має продуктовий магазин? Важливим є його власник, мешканець Львова. Якщо ми цей магазин віддамо у власність, в ньому будуть працювати люди, вони будуть багатші від цього. І тому я не одноразово наголошував, що всі заяви на приватизацію, які поступають, треба розглядати, всім треба давати можливість викупити майно, всім, хто має гроші або хто погодиться на нашу Програму. Хай люди працюють, навіть, якщо вони перепродадуть майно, але зі Львова вони його нікуди не вивезуть. Чи є якісь умови для отримання такого відтермінування? Ні, тут немає конкретних умов, можливість скористатися таким правом отримають всі. Якщо людина має кошти або її це не влаштовує, то вона може відразу сплатити всю суму повністю або не йти на приватизацію. Але, якщо людина звернулася з проханням про приватизацію, значить вона хоче це зробити. Не буває ж такого, що я йду в магазин і хочу щось купити не маючи ані копійки грошей. Так само з комунальним майном. Я говорю, що треба все продати, але не маю на увазі кінотеатри, Палаци дітей та юнацтва, щодо яких також відбуваються різні спроби приватизації, охочі намагаються зайти з різних сторін. Йдеться про малу приватизацію – підвали, магазини, творчі майстерні, столярні майстерні – все, що орендується в міста Львова. Чи точно будуть приватизувати готель "Львів"? Адже ходили чутки, що міський голова хоче використати його в якості застави під кредит на будівництво стадіону... Наша комісія і я, як депутат міської ради, не бачимо необхідності заставляти взагалі будь-яке майно у місті Львові, тому що потім і наші діти, і всі мешканці Львова будуть довго і нудно розплачуватися за те, що ми позаставляємо. Або майно просто заберуть і ми втратимо контроль над містом. Тому я і кажу, що треба все швиденько попродавати, щоб розпорядниками майна були мешканці Львова, а не міський голова чи депутати, щоб у Львівській міській раді не було навіть розмов про якісь застави. Про стратегічні об’єкти ще будемо говорити, але це не так просто. Готель „Львів” треба продавати не задумуючись. Хай буде інвестор, який зробить дешевий готель, тому що не всі туристи можуть жити в п’ятизіркових апартаментах – тільки 5%. Всі шукають дешевший готель з менш-більш нормальними умовами. Тризірковий готель – це душ, умивальник в номері, тепло, ліжко, можливість перекусити, близько до центру міста. І готель буде заповнений на сто відсотків. Інвестори під такі проекти завжди знайдуться. Я думаю, що першим кроком до продажу готелю „Львів” є те, що ці кошти вже закладені в міський бюджет як поступлення від приватизації. Дехто каже, що зараз не вигідно продавати готель через економічну кризу, давайте, мовляв, ще почекаємо 2-3 роки. А взагалі невідомо коли і чим ця криза закінчиться. Зараз є покупець на цей готель. Всі говорять, що на рівні держави є колосальною втратою те, що ми не продали „Укртелеком” 10 років тому. Тоді не продали, зараз не продамо і в майбутньому не продамо також. І невідомо, що з ним буде, його розтягнуть по частинах. Аналогічно ситуація може скластися з готелем „Львів”, якщо він не матиме хорошого господаря - може дійти до того, що і його розтягнуть по частинах. Треба його зараз продати за справедливу ціну, за таку, за яку його купить інвестор. Інвестор купує готель і через три роки його вводить в експлуатацію, створює робочі місця. Поки готель буде ремонтуватися, будуть закуповуватися наші будівельні матеріали - цемент не будуть возити з-за кордону. Це будуть робочі місця для наших львів’ян, для українців, які так чи інакше складатимуть 80% робочої сили. А в подальшому це буде обслуговуючий персонал і так далі. Основним наповненням бюджету міста є податок з фізичних осіб – 75%. Чим більше робочих місць, тим краще фінансовий стан нашого бюджету. Надходження від оренди майна і тому подібне – це крапля в морі, порівняно з надходженнями до бюджету від податків з фізичних осіб. Що ви можете сказати про оренду комунальних приміщень? Чи буде місто зменшувати орендні ставки? На сьогоднішній день у всіх сферах орендних відносин між підприємцями і комунальними установами, власниками постала колосальна проблема, тому що ставки оренди справді завищені. Я сам орендую деякі приміщення, частину навпаки здаю і в мене відбувається так, що приходять мої орендарі і кажуть, що не можуть платити. Я ж їх не вижену на вулицю, тому що на їх місце сьогодні ніхто не прийде, а якщо і прийде, то за дуже невигідною ціною. Я йду на будь-яку лібералізацію, тільки щоб людина залишилася на роботі, хіба що вона вже взагалі не платить – тоді вибачте. Моя позиція тверда, вона поки що не знаходить підтримки ні в кого з виконавчих органів влади, але ми повинні затиснути зуби і на 50% зменшити розмір орендної плати. Тобто, якщо продуктовий магазин платить сьогодні 12% від оціночної вартості приміщення в рік, він має платити вдвічі менше. Ми робимо це послаблення тільки на рік і чекаємо, дивимось, що буде в січні наступного року. Ця окрема ухвала буде стосуватися продуктових магазинів, різних майстерень, тобто сфери побуту. Ми не будемо зменшувати орендні ставки закладам з ігровими автоматами, про це навіть не йдеться. Але від орендного сектора залежить добробут мешканців Львова і гостей міста. На превеликий жаль, я поки що практично не знаходжу союзників, але буду максимально домагатися цього і все-таки маю надію, що 29 березня на розгляд сесії буде винесено проект ухвали про зміни ставок орендної плати, відповідно у сесійній залі я буду озвучувати свою позицію і домагатися пониження ставок. Ми не повинні боятися робити це, ми маємо дати людям шанс вижити. Якщо їх бізнес виживе, вони не звільнять працівників з роботи. Коли ми бачимо табличку "Зачинено", це означає, що заклад зачинено не тільки для клієнтів, а ще для кількох людей, які там працювали. Наприклад, якщо я повішу табличку "Зачинено", 120 людей залишаться без роботи. На Вашу думку, чому виконавчі органи влади не підтримують цю ідею, тим більше Ви кажете, що надходження до бюджету від оренди є незначними? Все-таки це досить значуща цифра. Цього року заплановано 40 мільйонів поступлень від орендної плати, але з них 25 мільйонів є поступленнями від оренди майстерень, пивниць тощо. І тільки менша частина є поступленнями від комерції. Пониження орендних ставок не повинно стосуватися всіх об’єктів без виключень. Це не означає, що ми понизимо ставки на оренду і замість 40 мільйонів зберемо 20. Зберемо, наприклад, 25 мільйонів, не доберемо 15, але, якщо ми зараз задушимо людей орендою, то втратяться робочі місця, тоді ми не доберемо і надходжень від оренди, і від податку з фізичних осіб, і від підприємців, які працюють на єдиному податку. Питання дійсно дуже дискусійне. Мусить бути межа лібералізації. Може хтось має прекрасні прибутки, наприклад, магазини, які продають алкогольні напої. Я ще не маю аргументів і не знаю, чи буду мати. Реалізація тютюну і алкоголю не впала на сьогоднішній день, на жаль, у нас так побудоване суспільство. Чи давати цим людям преференцію? Це питання. Можливо, не треба. Можливо зменшити ставки оренди треба всім, окрім тих, які торгують акцизною групою товарів. Над комп’ютерними клубами також знак питання. Чи це соціально значущий об’єкт? Дискусія. Але все ж таки треба виходити на новий рівень. Я займаюся активною громадською діяльністю у комітеті підприємців Львівщини і багато наших членів і вболівальників опинилися у скрутному становищі. Більша частина товару є імпортною, ціни на нього піднялися, відповідно споживання впало і люди не мають чим заплатити за оренду, ледве-ледве знаходять гроші і не можуть платити зарплату. І це правда. Треба шукати вихід з цієї ситуації. Якщо ти вже поліз у владу, то мусиш думати про людей. Може це звучить трохи банально, але треба думати за своє місто, за державу. Хоча дехто каже, що Львів стояв 750 років і далі буде стояти, але це неправильно, треба щось робити. Давайте повернемось до бюджету розвитку і питання будівництва стадіону. Кажуть, що місто буде брати кредит. Чи відомо конкретно, що це буде за кредит, від кого і під який відсоток, на який термін? Я, чесно кажучи, не знаю, що міський голова задумав з кредитом. Хоча не можна так казати, тому що я є львів’янин й окрім того депутат міської ради. Я, відверто кажучи, дуже хвилююся за Євро-2012 у Львові. Протягом останніх півроку у мене навіть траплялися такі емоційні зриви, коли я голосно заявляв, навіть у прямому ефірі, що проведення чемпіонату такою ціною для Львова не потрібно. Але потім ти трошки заспокоюєшся і починаєш думати, що це знакова подія для Львова і вона таки потрібна. І потрібна, і не потрібна водночас. Але, якщо бути щирим, то я вважаю, що такою ціною не варто нам проводити цей чемпіонат. Я знаю, що відбувається навколо бюджету і навколо фінансування будівництва стадіону. В державному бюджеті є кошти передбачені на будівництво стадіону, але вони тільки передбачені, їх реально немає. Є дуже невеличкі кошти, символічна сума, що дуже сумно, передбачена в обласному бюджеті. Є заплановані 800 мільйонів у міському бюджеті. Чи не тому збільшено план надходжень від приватизації комунального майна, щоб мати додаткові кошти на будівництво стадіону? Ні копійки з приватизації не буде віддано на будівництво стадіону, і від продажу землі також, тому що ці кошти повинні використовуватися на поточні потреби міста Львова – на ремонт дахів, доріг, шкіл, дитячих садочків. Ми не маємо права витратити ці гроші на стадіон. Міський голова сподівається запозичити кошти на будівництво у Європейського банку реконструкції і розвитку під гарантії уряду. На останній колегії міської ради Андрій Садовий сказав, що має вже практично готові документи, що уряд і міністерство фінансів дають Львову гарантії, з якими ми можемо починати бігати і шукати хто нам дасть гроші. Під гарантію уряду може би я і брав гроші. Але треба ще дивитися, які це гарантії. Це можуть бути такі ж гарантії, з якими ми брали кредит на "Львівводоканал". Ми взяли позику у Світового банку, але зараз з’являється інформація про певні проблеми з погашенням цього кредиту. Виявляється, якщо ми не виконуємо гарантійні зобов’язання, то всі штрафні санкції лягають не на державу, уряд, а конкретно на місто Львів. Треба добре розібратися з цими гарантіями, а тоді вже голосувати за чи проти запозичень. Краще, на мою думку, за ті гроші відремонтувати дороги, а Львів і так є прекрасним туристичним центром, привабливим містом і завжди тут будуть люди. Всі знають, що таке Венеція, всі туди їдуть і не потрібно їм проведення Євро чи інших заходів. Чим Львів гірший? Де в Україні можна знайти ще одне таке потенційно привабливе для туристів місто? На всю державу з пятдесятимільйонним населенням іншого такого немає. Давайте вкладемо гроші в промоцію міста і до нас будуть їхати люди, тому що у нас дійсно є на що подивитися. А якщо Львів буде привабливим для туристів, то, відповідно, будуть й інвестори, буде розвиватися індустрія новітніх технологій. Ми можемо радо всіх приймати. | |
|
Олександра Бодняк, 03.03.2009 14:59:02 | |
