Питання 1. Про наслідки прийняття Закону України «Про акціонерні товариства».<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Тепер АТ зобов’язані проходити обов’язковий лістинг на фондових біржах і підтримувати його на належному рівні. Невеликі підприємства чи дослідницькі інститути, які отримали у спадок від приватизації тисячі акціонерів, розпорошених по всій Україні, фактично не зможуть стати ані приватними товариствами через неконтрольовану кількість акціонерів, ані публічними. Тим самим держава поставила в глухий кут тисячі підприємств, порушуючи принцип рівності організаційно-правових форм і свободи підприємницької діяльності.
Витяг з закону. Стаття 5. Типи акціонерних товариств
1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
2. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне.
Стаття 24. Особливості обігу цінних паперів акціонерних товариств
1. Публічне акціонерне товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі.
Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі з урахуванням положень частини першої цієї статті.
2. Акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.
3. Акціонерне товариство не має права приймати в заставу власні цінні папери.
Відповідно виникла необхідність переходу від акціонерної форми товариства до ТзОВ. У даному випадку має місце універсальне правонаступництво. Водночас, у ДПА вирішили (з розсилкою відповідного листа), що при такому перетворенні платник податків зобов’язаний здійснити умовний продаж активів з обов’язковим оподаткуванням.
Зокрема, у листі ДПА України №23655/7/16-1517-01 зазначено:
Якщо датою державної реєстрації новоутвореної юридичної особи є нова дата, то одночасно проводиться анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість попередника та реєстрація платником податку на додану вартість правонаступника з новою датою реєстрації платником податку на додану вартість.
Якщо в такого платника на день анулювання знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих та поточному звітному періоді, то такий платник за наслідками останнього звітного періоду зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань.
Учасники засідання Правозахисної комісії КПЛ погодились, що це суперечить зокрема Закону України «Про ПДВ», а також прийняли рішення щодо здійснення активних кроків у напрямку вирішення цієї проблеми.
Питання 2. Про внесок на розвиток інженерно – транспортної та соціальної інфраструктури у проекті Податкового кодексу.
Зокрема, зазначено наступне:
За цих умов на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури стягують плату розміром не більше 10 процентів вартості будівництва об’єкта, з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування порядком, який встановлює орган місцевого самоврядування і зараховує до спеціального фонду місцевих бюджетів. Плати не стягують з підприємств, які здійснюють буріння пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин.
Учасники засідання Комісії наголошують, що мова може йти лише про нове будівництво, а плата 10% - в є надмірно завищеною. Крім того, такий розмір внеску перевищує навіть зазначені суми у відповідній «до кризовій» Постанові уряду №772 від 27 серпня 2008 р.
Питання 3. Про тенденцію до суттєвого підвищення розміру штрафів в Україні.
Зокрема, у законопроекті №4120 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо книги відгуків і пропозицій) передбачається збільшення мінімальних штрафів в середньому від 3 до 5 разів. Зокрема, «Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів, залишення без розгляду або неповідомлення громадянина-споживача про розгляд скарги або зауваження у Книзі відгуків і пропозицій у строк, встановлений законом, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох (на сьогодні від одного) до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Учасники засідання Комісії погодились, що такий закон без сумніву є необхідним, водночас, поточні умови функціонування бізнесу не узгоджуються з пожвавленням ролі контролюючих органів, зокрема заохоченням останніх до додаткових фінансових стягнень (конфіскаційного навантаження) з бізнесу.
Питання 4. Про можливе суттєве підвищення єдиного податку.
Розглядався законопроект №4112 «"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Згідно з ним, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 0,2 та більше однієї мінімальної заробітної плати на місяць, встановленої на час виплати. Єдиної позиції з даного питання учасники засідання Комісії не досягнули.
