Законопроект, як зазначено на сайті Верховної Ради, спрямований на розв’язання проблем, які виникли, зокрема, в результаті суцільного паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, що провадилося у багатьох випадках без урахування перспективи розвитку територій, зокрема, об’єктів промисловості, енергетичної системи держави, забезпечення потреб видобування корисних копалин, створення екомережі тощо. Відсутність визначених на законодавчому рівні механізмів викупу державою та органами місцевого самоврядування цих земель унеможливлює забезпечення потреб суспільства в цілому. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
До Вашої уваги його основні положення.
Вартість земельної ділянки
Вартість земельної ділянки, яка відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається за договором на підставі її експертної грошової оцінки.
За рішенням Кабінету Міністрів України для викупу за рахунок коштів державного бюджету чи відповідного органу місцевого самоврядування – за рахунок місцевого бюджету викупна ціна може бути більшою, ніж вартість відчужуваної земельної ділянки, визначена за результатами експертної грошової оцінки, але не більше ніж на 100 відсотків.
Суб’єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування в порядку, визначеному законом, а вартість послуг таких суб’єктів, послуг з рецензування звітів з експертної грошової оцінки та їх державної експертизи сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів (АГ КПЛ: тобто вони залежать напряму від конкретних локальних органів влади).
Для яких суспільних потреб? (АГ КПЛ: визначення «суспільних потреб», котрими мотивуються відчуження, ототожнюються з державними чи комунальними потребами, залишаючись абстрактними)
1) забезпечення національної безпеки та оборони;
2) будівництво та обслуговування лінійних об’єктів і об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто- та газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, зв’язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій та об'єктів, необхідних для їх експлуатації);
3) розміщення дипломатичних і прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;
4) будівництво та обслуговування гірничодобувних підприємств, що експлуатують родовища корисних копалин загальнодержавного значення;
5) будівництво та обслуговування промислових та інших підприємств, що мають стратегічне значення для розвитку регіону; (АГ КПЛ: а хто визначає рівень такого стратегічного значення)
6) будівництво захисних гідротехнічних споруд;
7) будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації;
8) створення міських парків, будівництво майданчиків відпочинку, стадіонів та інших об’єктів загального користування;
9) розміщення будівель і споруд органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
10) розміщення будівель, споруд та інших виробничих об’єктів державної та комунальної власності, у тому числі тих, що призначені для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
11) розташування об’єктів природно-заповідного фонду.
Процедура викупу
1. Ініціатива викупу земельної ділянки для суспільних потреб може належати лише органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.
2. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, протягом п’яти днів з дня прийняття такого рішення зобов’язаний письмово поінформувати про це власника земельної ділянки.
3. Орган, що прийняв рішення про викуп земельної ділянки, зобов’язаний письмово повідомити про це власника земельної ділянки не пізніш як за три місяці до її викупу. Цей строк поширюється і на тих осіб, які стануть власниками земельної ділянки протягом трьох місяців з дня надіслання зазначеного повідомлення.
Повернення у власність
Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про викуп земельної ділянки, зобов’язаний письмово повідомити попереднього власника зазначеної ділянки чи його спадкоємця (правонаступника) протягом місяця про те, що відпала суспільна потреба у використанні земельної ділянки. Попередній власник земельної ділянки (її частини) чи його спадкоємець (правонаступник) має переважне право на її повернення у власність. Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення земельної ділянки або її частини у власність посвідчується нотаріально.
будівництво зазначених у частині першій цієї статті об’єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників;
позитивний суспільний ефект від примусового відчуження земельної ділянки значно перевищує негативні наслідки для власника зазначеної ділянки. Примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.
Джерело: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=34295
Інформація АГ КПЛ