Почнемо з термінів. Як відомо, валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за їх межами. Близьке до цього означення дається і в проекті закону. Таким чином, валовий дохід є значно ширшим поняттям, ніж виручка (у нас вже звичним став термін «виторг»). Перехід від виручки до доходу при визначенні бази оподаткування у цьому законі – це насамперед суттєве пониження планки для можливого застосування спрощеної системи оподаткування. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Розуміючи це, у коментарі Держкомпідприємництва до цього проекту такий негатив закону чітко детермінується. З іншого боку, читаємо: «Запровадження обов’язкового обліку доходів і витрат підприємців та перехід до визначення базою оподаткування доходу, а не обсягу виручки, унеможливить ухилення від сплати податків». Мені здається, що проблема ухилення від податків вирішується не там і не у відповідний спосіб. Дуже багато підприємців вже сьогодні готові відмовитись від неформального бізнесу. Виникає питання: якщо цього не зроблять інші, як не стати неконкурентноздатним. Тому підприємець поки що робити цього не буде. Влада дійсно хоче подолати проблему росту тіньового сектора? Тоді вона має показати приклад прозорого ведення справ, повести підприємців за собою. Це єдиний можливий інструмент вирішення проблеми.
Тепер про вилучені з режиму спрощеної системи види діяльності. Тим більше, що ця тема вже піднімалася у 2005 р. і була знята. Навіщо наступати на ті ж граблі по кілька разів?!
Насамперед про аудиторські послуги. Потужні іноземні аудиторські компанії звичайно не працюють в якості СПД ФО. У даному випадку йдеться про розвиток такої необхідної послуги, зокрема для МСП, зі сторони вітчизняних аудиторських фірм, що лише розвиваються, роблять спроби у напрямку провадження ризико-орієнтованого аудиту. Наш аудит лише почав підніматися на ноги, його стали цікавити ширші сфери діяльності підприємства, вимальовується перспектива наших компаній на фоні зближення з ЄС щодо професійного застосування міжнародних стандартів обліку (IFRS) середнім бізнесом. Навіщо руйнувати бізнесу його «фактичних лікарів», якщо не реально то потенційно.
Що стосується обмеження для орендних послуг. Очевидно, що підтекстом слід тут вважати природу нагромадження значної кількості об’єктів нерухомості в одних руках. Але візьмемо для прикладу бізнес – центр. Ви надаєте в оренду підприємцям у ньому офіси, слідкуєте за безперебійністю комунікацій, якістю інтернет – послуг, оточуючою інфраструктурою. У чому негатив такого бізнесу? Чим він за своєю моральністю поступається торгівлі на ринку? Якщо він і був суттєво прибутковим, то сьогодні ситуація кардинально змінюється.
Вилучення зі спрощеної системи торгівлі в Інтернет – надзвичайно цікаве питання. По – перше, про необхідність розвитку такого бізнесу годі говорити, його суттєве відставання у порівнянні з зарубіжними аналогами – беззаперечний факт, необхідність його розвитку для пересічних громадян – теж. Інтернет – магазинів, що співпрацюють з Приват 24 (відповідно, наявний розрахунок через кредитні картки) в Україні є не більше кількох десятків. Невже доречно зупинити доволі непоганий тренд їх розвитку в Україні, що намітився в останні 2 роки. Сьогодні особливих вливань в бюджет там не знайти. Хоч можна розглядати цей хід, як спроби додаткових вливань у бюджет у майбутньому. Але це несерйозно.
Інше питання – малі готелі, що здійснюють продаж on – line. Ми ж ніби хочемо і зацікавлені у розвитку цього виду бізнесу особливо у переддень Євро 2012?
Залишається доволі серйозне запитання,чим відрізняється торгівля дорогоцінними металами від торгівлі іншими товарами. Гарантує отримання значно більших прибутків? Можливо, але спробуйте створити такий бізнес. Я вже не говорю про суттєве падіння попиту і ще більш очікуване у цьому році. Погоджуюся з коментарем Держкомпідприємництва, що за способом одержання доходів, принципом ціноутворення, формування прибутку, виходячи з валових витрат, цей бізнес нічим не відрізняються від будь-яких інших видів господарської діяльності. А таке вилучення є чисто психологічним.
Що означає додатковий 1% - й податок при досягненні рівня 300.000 грн. Я вважаю, що це фактична руйнація планки у півмільйона, незважаючи на те, що у ситуації знецінення національної валюти (і не тільки тому) цю планку треба би було піднімати і то суттєво.
У 1998 році мінімальна заробітна плата була на рівні 45 грн., на сьогодні вона становить 605 грн., тобто збільшилась в 13,4 рази. Чому тоді планка для спрощенців залишилась тією ж?
У коментарі Держкомпідприємництва це введення 1% - го податку вважається позитивом, водночас у першій частині коментаря говориться про необхідність збільшення планки для фізичних осіб до 1 млн., а для юридичних – до 3 млн. Ми вважаємо такий підхід не послідовним, тим більше, що саме перше і має усі шанси бути прийнятим, а збільшення граничних розмірів виглядає надто бажаним для бізнесу, щоб стати реальністю.
Читайте також http://dkrp.gov.ua:8080/control/uk/publish/article;jsessionid=CDD39B356E54C3C8E25F6E3F39696CA2?art_id=111358&cat_id=33070.
Виведення соціальних платежів зі складу єдиного податку для юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування – додаткові складнощі у складанні звітності, необхідність наловчитись працювати у новій системі. Нові можливості для «успішних» податкових перевірок? Малий бізнес як правило намагається обходитись без послуг бухгалтера, підприємці стараються вести звітність самостійно. Їм, звичайно, буде важко, оскільки це забирає додатковий час, якого завжди мало. Невже такий крок має зробити бізнес більш ефективним?
Замість того, щоб формувати привілеї для інноваційного бізнесу, створюються додаткові перешкоди для найбільш рентабельного (власне, на думку авторів) …. Сумнівно, що такий шлях є ефективним. Більше того, можна очікувати подолання ще вищої планки зарплат у конвертах. А де ж тут додаткове наповнення бюджету?
Вилучення нерезидентів з переліку – фактичне заперечення «національного» режиму на території України для усіх суб’єктів підприємництва. Фактично, іноземці рідко користуються таким правом, водночас, навіщо створювати додаткову можливість поговорити про погіршення інвестиційного клімату, тощо.
Зменшення кількості найманих працівників у фізичних осіб-підприємців з 10 до 5 осіб?! Куди дінуться інші 5. Вони стають автоматично тіньовиками або звільняються. Навіть в Росії цей показник є суттєво вищим.
Фактично у кризовий рік взагалі не можна рухати будь-який бізнес, виводити його з хиткої рівноваги. Це щонайменше нерозумно. Після відміни режиму давальницької сировини (з 01.01.2009, якщо ми не дочекаємось бажаного вето президента), це другий суттєвий крок у напрямку збільшення оподаткування бізнесу в умовах, коли його потрібно підтримувати усіма можливими шляхами.
Закон на сьогодні є неприйнятним. Розставлені пріоритети у ньому не відповідають ні потребам технологічного розвитку України, ні потребам структурних змін економіки, ні необхідності пониження планки неформального сектору. Його єдиний пріоритет – наповнення бюджету будь-що.
Звичайно, закон не може бути ідеальним. Але в сучасних умовах можна приймати лише ідеальні закони, інакше бізнес перестане кормити державу.