Лина

Чи помітні якісь зміни в стосунках влади та бізнесу у Львові за останні роки?

Ігор Гурняк:
Так. Зменшилась частка бізнесу, невдоволена умовами, створеними владою. Зросла частка бізнесу, що взагалі не відчуває впливу влади. Виросла частка бізнесу, що працює з владою виключно формально. Водночас, в середньому бізнес позитивно або майже нейтрально оцінює вплив неформальних взаємин з владою. Про що це може свідчити? З одного боку, очевидна адаптація бізнесу до умов, що склалися. З іншого боку, влада теж міняється. Не так швидко, як нам того хотілося б. Зокрема, ріст кількості підприємств приблизно на 20% за два роки, що так чи інакше відчувають вплив на свій бізнес явища корупції, не слід, на мою думку, пояснювати лише зростанням корупції. Бізнес став більш відкрито говорити про свої проблеми і це є значним здобутком. Можливо, навіть більшим, ніж адаптація до поганих умов функціонування.

Микола Ореньчук: Безумовно, зміни є і достатньо відчутні. Найсуттєвішим є те, що різко зменшилася роль політики у стосунках між владою та бізнесом. Припинилися утиски та переслідування за партійною ознакою, як показує наше останнє дослідження, підприємці перестали боятися, почали активніше заявляти про свої права та потреби. Однак це зразу ж висвітлило справжній стан речей з корупцією та іншими негативними речами.

Володимир

Як Ви вважаєте, де важче бути підприємцем - у Львові або у Києві?

Ігор Гурняк:
Все залежить, на мою думку, від сфери діяльності. Якщо Ви представник консалтингу, звичайно Київ більш придатний ринок для Вашого бізнесу. У Львові доволі часто на плечі директора лягають і податкові питання, і налагодження стосунків з митницею, і навіть маркетинг чи вирішення поточних справ з банком. Підприємство не звертається до послуг консалтингових структур. В умовах неавтоматизованого бізнесу це надзвичайно великий обсяг роботи. З іншого боку, у сфері туристичного чи готельного бізнесу, мені видається все визначить Ваш талант підприємця незалежно від місця розташування Вашого бізнесу.

Микола Ореньчук:
Цікаве питання. Звісно, це залежить від сфери, в якій займатися бізнесом. Київ – це столиця, там зосереджено більшість грошових потоків, представництва іноземних компаній, фондів, сконцентрована інфраструктура підтримки бізнесу, є доступ до усіх регіонів, що дає великі нагоди для створення та розвитку бізнесу. З другого боку – в Києві набагато більша конкуренція, практично усі ринкові ніші уже зайняті. У Львові спокійніше, конкуренція дещо менша, є кращі нагоди для розвитку туризму, тощо.

Олимпис

Способствует ли Ваша организация налаживанию экспортно-импортных сделок предпринимателей с компаниями др стран?

Ігор Гурняк: Так, зокрема через участь у Громадських радах підприємців ми впливаємо на роботу інституцій (таких як митниця), чиє ефективне функціонування є надзвичайно важливим для зовнішньоекономічної діяльності. Наш останній крок у цьому напрямку – зробити все, щоб вдосконалити механізми, зафіксовані в останньому проекті Митного кодексу. Крім того, ми сприяємо автоматизації бізнесу промоцією продукції як вітчизняних, так і іноземних ІТ - компаній. А це суттєвий крок в напрямку більшої привабливості свого бізнесу для іноземного партнера. Водночас, ми поки що дуже рідко проводимо презентації іноземних компаній чи вітчизняних на іноземних ринках.

Лина

Якщо не брати до уваги владу, як загалом змінилося бізнесове середовище? Які нові можливості та загрози виникають для львівських підприємців?

Ігор Гурняк: Однозначно відповісти на питання щодо його погіршення чи покращення неможливо. Важливо зазначити, що за ступенем впливу на першу позицію серед можливих негативних змін у майбутньому виходить «можлива відміна режиму єдиного податку». І такий ж вплив у майбутньому має криміналізація оточення. Це при майже нейтральному впливі міліції на функціонування бізнесу. На перший погляд, ситуація просто критична. Але є кілька позитивних змін. Основна з них – для підприємців до 35 років є важливою співпраця з вищими навчальними закладами та консалтингом. Друга – серед трьох основних першочергових кроків у напрямку розвитку бачимо залучення сучасних інформаційно – комунікаційних технологій. Третя – бізнес серйозно стурбований якістю кваліфікованого персоналу, який потрапляє до нього на роботу після закінчення вузів. Я це вважаю позитивом, бо це штовхатиме вищу школу і бізнес до співпраці, а отже покращить якість обох. Важливим є, що бізнес за середнім балом позитивно оцінює «необхідність неформальної співпраці з владою». Це свідчить про те, що сьогодні необхідно змінюватись і владі, і підприємництву. Необхідно відходити від старих напрацьованих неформальних схем і спробувати жити по новому. Цей процес справді є надзвичайно важким.

Юрий

Много ли разрешений от местных властей надо получить начинающему предпринимателю во Львове?

Ігор Гурняк: Все залежить від сфери діяльності. Однозначно відповісти на це питання неможливо. На мою думку, проблема не в кількості дозволів, а у відсутності рівних умов для всіх.

Микола Ореньчук: Кількість дозволів у Львові, як і у інших містах України, залежить від виду діяльності і регламентується чинним законодавством, тому я не бачу якихось особливостей з кількістю дозволів у Львові.

Скажіть, будь-ласка, оперуючи результатами дослідження, які рекомендації ви б надали для малого бізнесу щодо його розвитку?

Ігор Гурняк:
Наші рекомендації – це не витвір робочої групи чи КПЛ. Це сам малий бізнес, відповідаючи на питання, поставлені у анкеті, говорить владі і собі зокрема, де ми перебуваємо на цей момент і що необхідно зробити для спільного розвитку. Я виділю лише декілька, дещо адаптованих з метою більш швидкої реалізації: вдосконалення механізмів виділення земельних ділянок та покращення ефективності використання наявних фондів, запровадження практики стратегічного планування на рівні місцевих органів влади, створення при університетах центрів працевлаштування та контролю професійної якості випускників, посилення ролі інститутів громадських приймалень при обласній та районних державних адміністраціях з метою виявлення фактів порушень корупційного характеру, тощо.

Які основні тенденції показало дослідження?

Ігор Гурняк: Основна тенденція – бізнес адаптується до тих умов, які створені і стурбований можливим новим витком змін. Нестабільність законодавства для нього є важливішою навіть від корупції. На першу позицію за пріоритетністю втручання вийшла «недостатня кваліфікація кадрів». Залишається очікувати, коли на першій позиції буде «недостатній рівень технологій» і ми відчуємо себе малим підприємством більшості держав ЄС, для якого саме технології є питанням найбільшої ваги.

Дослідження проводиться в рамках «Програми розвитку малого бізнесу» яку запровадили минулого року. Як виконуєтся програма зараз?

Ігор Гурняк:
Є певні зрушення. Хоч і доводиться констатувати погіршення інформаційного забезпечення підприємництва та погіршення практики залучення малих підприємств до державних закупівель. Водночас, по цілому спектру здійснених кроків органами державної влади Львівської області є незначний, але позитивний поступ. Зокрема, дослідження показало необхідність подальших кроків влади у напрямках сприяння «створенню нових робочих місць», «виходу на нові ринки збуту», «створення умов для добросовісної конкуренції», оскільки ці кроки реально впливають на конкурентоздатність підприємств області.

Микола Ореньчук:
Однозначно відповісти на це питання важко. Деякі заходи програми виконуються повністю, деякі частково, деякі дотепер не виконані. Ті заходи, що були запропоновані апаратом ОДА в більшості випадків виконуються, ті ж що запропонували в свій час ми, на жаль, впроваджені частково. Зокрема, громадська приймальня підприємців в структурі ОДА, котра мала б займатися збором та систематизацією інформації по перешкодах для здійснення підприємницької діяльності в нашій області, дотепер так і не запрацювала; сайт www.lvivbiz.com запрацював, але його наповнення здійснюється вкрай незадовільно. Звіт по виконанню програми буде обговорюватись найближчим часом на сесії обласної ради, тоді ми можливо отримаємо детальнішу інформацію та пояснення від органів влади.

Які основні чинники зараз впливають на конкурентноспроможність підприємств?

Ігор Гурняк: На сьогодні конкурентоздатне підприємство можна описати наступним чином: на нього позитивно впливає конкуренція, зменшується важливість впливу на нього криміналізації, для нього є неважливим дефіцит кваліфікованої робочої сили і важливою недостача компетенції середнього персоналу, для нього вже сьогодні неважливі бюрократичні перепони, воно успішно користає з послуг консалтингу, воно виграє від міграції робочої сили і воно функціонує не лише на локальному ринку. Ось такий тест конкурентоспроможності на базі побудованих нами економетричних моделей.

Які наступні кроки робитимуться в рамках Програми розвитку?

Микола Ореньчук: Ми зі свого боку будемо наполягати на максимальному виконанні всіх заходів, передбачених програмою, а також потрібно приступати до розробки Програми на наступні 2 роки. На цей раз ми будемо максимально враховувати весь досвід, котрий КПЛ отримав під час написання та подальшої реалізації заходів Програми, та постараємось зробити її максимально ефективною.

http://www.vlasnasprava.info/ua/interview?page=interview&id=19