Сьогодні перед вітчизняним бізнесом стоїть дилема – чи розвиватися у тих напрямках, з використання таких ж інструментів, як і колеги з держав Європейського Союзу, чи перебувати у «полоні ілюзій» стандартів розвитку, прийнятих традиційно на базі радянського досвіду майже на всій території колишнього СРСР. Зазначимо, що згідно з Лісабонською стратегією та рядом інших документів пріоритетами малих та середніх підприємств ЄС є дешевше та швидше започаткування бізнесу, ефективніше законодавство та регулювання, вдосконалення системи електронного спілкування бізнесу та влади, освіта та практичне навчання для підприємців, оподаткування та фінансові питання, збільшення технологічної потужності підприємств, вдосконалення моделей електронного бізнесу. В тій чи іншій мірі ці прагнення перегукуються з тим, що турбує та є пріоритетом значної частини вітчизняного бізнесу.
У такій ситуації констатація негативу не є, на наш погляд, інструментом розвитку. Партнерські взаємини бізнесу та влади потребують спільного вироблення кроків у напрямку покращення інституційної структури бізнес – середовища, конкретних механізмів росту конкурентноздатності, нівелювання суб’єктивних чинників. Метою даного дослідження є сприяння цьому процесу. Водночас, дослідження є хорошою базою для аналізу виконання Регіональної програми розвитку малого підприємництва.
Автором цього дослідження є Аналітична Група Комітету підприємців Львівщини, що залучила до цієї роботи фахівців кафедри міжнародного економічного аналізу та фінансів і кафедри теорії та історії соціології ЛНУ ім. Івана Франка. Партнером у цій роботі є також Львівський ЦНТЕІ. Зазначимо, що у минулому році Комітет підприємців Львівщини проводив близьке до даного дослідження, що дозволяє робити певні порівняльні оцінки.
Дослідження виконано на замовлення Львівської облдержадміністрації у співпраці з нею та за підтримки управління підприємництва.
Представлене Вам дослідження містить оцінку поточної конкурентноздатності регіональних малих та середніх підприємств з точки зору поточних загроз, майбутніх загроз, бажаних кроків підвищення конкурентноздатності, перешкод для їх використання, використовуваних інструментів, інституційного середовища (щодо організацій).
Кінцева мета дослідження – вироблення пропозицій для органів державної влади та підприємництва щодо збільшення якісного рівня співпраці з метою покращення конкурентноздатності малих та середніх підприємств регіону.
Зважаючи на обмеженість фінансових, людських та менеджерських ресурсів було зроблено такий дизайн опитувальника, що дозволяє визначити пріоритетність певних напрямків покращення теперішньої ситуації. Адже вартісним є аналіз не лише важливості та ступеня впливу кожного з факторів, але й аналіз співвідношення важливості та якості фактора, рівня розбіжності оцінок підприємцями чинників впливу. Враховано той факт, що для досягнення найкращого соціального ефекту слід сконцентрувати зусилля на покращенні тих факторів, що показують найбільшу важливість і, водночас, мають найгірший вплив на бізнес, а також тих факторів, де розбіжність оцінок є найменшою.
Інтерес представляє оцінка процесів у колишніх СЕЗ (Яворів та Трускавець), порівняння процесів в обласному центрі та віддалених регіонах.
У кожному блоці виконується факторний аналіз щодо важливості (індикатор важливості), ступеня впливу (індикатор впливу) та відношення важливості до ступеня впливу (індикатор пріоритетності втручання IP). Подається також рівень розбіжності оцінок одного і того ж фактора учасниками опитування, кількісний розподіл думок щодо якості впливу. Також робиться виокремлення основних факторів впливу в розрізі вікових категорій підприємців, видів діяльності, регіону діяльності (район, область, Україна, Україна та ринки інших держав) та регіону розташування.
Дослідження складається з п’яти розділів.
Розділ 1. Поточні загрози.
У цьому блоці розглядають загрози, з якими підприємство стикається вже сьогодні: монополізація ринку, корупційні дії, недосконале законодавство, тощо. Оскільки невдала взаємодія місцевої влади і підприємців теж відноситься до загроз сьогоднішнього дня, введено додатковий підблок «Фактори, що заважають ефективній співпраці підприємців та органів місцевої влади».
Розділ 2. Майбутні загрози.
Розглядаємо загрози, що очікують на підприємство з позиції 5-10 наступних років: заповнення ринку дешевшою імпортною продукцією (як наслідок приєднання до СОТ, можливе створення зони вільної торгівлі з ЄС чи інших кроків), нестача кваліфікованих кадрів (внаслідок руйнації системи вищої освіти та професійно-технічної освіти), несприятливі зміни у законодавстві, дорогі кредитні кошти, ряд інших чинників.
Розділ 3. Бажані першочергові кроки щодо збільшення конкурентноздатності.
Розглядаємо широкий спектр інструментів, таких як інформаційні технології, залучення малих підприємств до державних закупівель, а також «традиційні» для нас «подолання бюрократичних перепон», «корупції», «покращення іміджу підприємця», тощо.
Розділ 4. Перешкоди росту конкурентноздатності.
Оцінюємо важливість та ступінь впливу необхідності побудови неформальних стосунків з широким спектром державних інституцій, відсутність доступу до технологічних розробок, відсутність якісної та доступної за ціною бізнес – освіти, багато інших факторів.
Розділ 5. Кроки покращення конкурентноздатності, що реалізуються.
Зосереджено увагу на роботі органів влади з підтримки підприємництва у регіоні, зокрема щодо спрощення дозвільних процедур, сприяння створенню нових робочих місць, розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, розширення можливостей інформаційного забезпечення, тощо. При цьому в окремому підблоці робиться оцінка роботи конкретних інституцій у реалізації зазначених кроків.
Розділ 6. Моделювання розвитку.
У завершальній частині дослідження на базі оцінок підприємцями поточної та майбутньої конкурентноздатності за 10 – бальною шкалою та зазначених вище змінних будуються регресійні моделі, що дозволяють оцінити внесок основних чинників бізнес - середовища на формування поточної та майбутньої конкурентноздатності підприємств регіону, змоделювати розвиток підприємництва області на перспективу кількох років.
Зібраний статистичний матеріал складається з двох частин:
- З дотриманням галузевої та територіальної структури малого бізнесу (у пропорціях згідно з даними Головного управління статистики у Львівській області за 2006 р.) загальною кількістю 300 анкет. Метод дослідження – особисте інтерв’ю згідно з розробленою анкетою опитування.
- Без дотримання структури із залученням усіх районних адміністрацій Львівської області, міських рад міст обласного значення, асоціацій бізнесу загальною кількістю 780 анкет. Метод дослідження – особисте інтерв’ю згідно з розробленою анкетою опитування.
Зазначимо, що оцінки у розділах «Поточні загрози», «Майбутні загрози», «Бажані першочергові кроки щодо збільшення конкурентноздатності», «Перешкоди росту конкурентноздатності» робились за 10-бальною системою, а у розділі «Кроки покращення конкурентноздатності, що реалізуються» - за 5 – бальною системою.
З метою якісного виконання поставлених завдань було сформовано робочу групу у складі працівників Аналітичної Групи КПЛ, а також Ярослава Притули (к. ф.-м. н., доцент, ЛНУ ім. І.Франка), Наталі Погорілої (PhD, керівник магістерських програм, ЛНУ ім. І.Франка), Івана Кульчицького (заступник директора Львівського ЦНТЕІ).
Робоча група висловлює щиру вдячність районним та міським державним адміністраціям, асоціаціям бізнесу за зібраний статистичний матеріал.
Саме дослідження можна завантажити тут:
