Бізнесове життя регіону не в останню чергу залежить від співпраці з державними органами, зокрема з податковою адміністрацією. Що чекає на львівський бізнес у цьому році і яких змін в економічному житті варто сподіватися – міркуваннями з “Газетою” поділився Микола Князевич, перший заступник голови ДПА у Львівській області.
– Чи змінилися відносини бізнес-податкова відтоді, як підприємці конфліктували з податковою?
– Як на мене, найбільший поступ – це деполітизація служби. Пригадайте, якими були президентські вибори 2004 року та якими тоді були звинувачення на адресу податкової щодо сприяння певним підприємствам і про здійснення перешкод іншим. Ми двічі обирали склад Верховної Ради, і нічого такого не було. Я не сказав би, що це досягнення, просто зробили так, як повинно бути.
– Якщо говорити про зміни в економічному житті, то, вочевидь, їх слід очікувати після затвердження Податкового кодексу. Як ви оцінили б його проект?
– Річ у тім, що коли почали розбудову незалежної держави, податкового законодавства, по суті, не було. Законодавство Радянського Союзу для ринкової економіки не годилося, тому велика кількість податкових законів базувалася й базується на закордонному досвіді. І взагалі, процес гармонізації законодавства України зі світовим, у тому числі із законодавством СОТ, постійний. Не думаю, що на нас тут чекають якісь особливі проблеми. На мою думку, маємо завищені очікування від прийняття Податкового кодексу. У жодній країні його не створюють із нуля, це, зокрема, зведення чинних законів. Інша річ, під яким кутом зору це зведення розглядати. Хоча в будь-якому разі, краще нарешті ухвалити його і вдосконалювати, ніж не приймати взагалі. Наприклад, Швеція має Податковий кодекс, але протягом року вносить до нього дуже багато змін, тобто там розуміють, що нереально створити сталий варіант, який би подобався всім і завжди.
– Охарактеризуйте коротко підсумки минулого фінансового року на Львівщині?
– Бюджетний розпис щодо надходжень до Державного бюджету регіон виконав повністю, і не без участі в цьому податкової служби. Приріст у місцевих бюджетах, порівняно з показниками минулого року, становив понад 40 відсотків. Як на мене, це дуже суттєвий результат, і та динаміка, яку наразі закладено, дозволяє прогнозувати, що 2008 року цей зріст буде ще суттєвішим, причому в усіх галузях. Хотілося б кращого хіба що у вуглевидобувній галузі.
– Свого часу міська рада оголосила кампанію боротьби з тіньовою заробітною платою, яка мала відбуватися за участю ДПА. Чи відчутно якісь зрушення?
– Ми цю роботу започаткували ще 2005 року. Але це проблема не стільки наповнення бюджету, скільки тих людей, які зараз працюють і не матимуть соціальних гарантій. Найсуттєвіше зменшилася кількість тих, хто виплачував заробітну плату нижче прожиткового мінімуму – йдеться про зменшення в рази. Я неодноразово чув гасло “Європейському місту – європейську зарплату”. І вважаю, що до 2012 року заробітна плата 1000 євро повинна стати нормою для кожного. Якщо говорити, що ми дійсно європейське місто, то це невелика цифра. Якби платили податки з таких зарплат, то можна збільшити бюджет міста у сім разів. Проте я не сказав би, що нині найбільша проблема – у тіньовій зарплаті. Більша проблема, звичайно ж, у рівні оплати, але це вже питання бізнесу. Платити велику заробітну плату повинно стати престижно. Однозначно найменше зловживань у підприємствах державного сектору, не “хворіють” цим і підприємства з іноземним капіталом, але приємно, що з розумінням ставляться всі.
– Минулого року ДПА активно агітувала підприємців переходити на електронну форму звітності. Чому зараз ця ідея затихла?
– На жаль, на законодавчому рівні не вдалося закріпити норму про обов’язковість переходу на електронну форму звітності. Позаторік ми мали спільний пілотний проект із Комітетом підприємців Львівщини: він був цікавим і для бізнесу, і для нас. Для податкової він цікавий насамперед тим, що вивільняється персонал, який раніше займався опрацюванням паперових звітів. А підприємці мають додатковий вільний час. Наразі позитивним є те, що платники податку на додану вартість уже масово перейшли на електронну звітність.
– Чому підприємці не надто активно долучилися до цієї новації?
– Головна причина – відсутність преференцій для тих, хто хоче подавати звітність в електронному вигляді, й інертність наших підприємців. Причому практично немає таких, які спробували подавати таку звітність, а потім відмовився.
– Чи надають такі преференції за кордоном?
– Не можу сказати цього, але хибною буде думка, що за кордоном усі подають звітність в електронному вигляді. У європейських країнах основний пріоритет – зробити так, щоб платникові було зручно.
– Із якими проблемами підприємці звертаються на вашу “гарячу лінію”?
– Як на мене, “гаряча лінія” втратила свою актуальність, адже створено доволі непогану сторінку в інтернеті. Проаналізували статистику відвідуваності нашого сайту: за рік вона збільшилася вп’ятеро. Також дивимося, які сторінки сайту відвідують найбільше, і за потреби розміщуємо на них додаткову інформацію. Усі ці моменти – і веб-сторінка, й електронна звітність – насправді пов’язані між собою, адже ведуть до правильного варіанту, коли інспектор узагалі не контактує з платником податків. Немає суб’єктивних чинників – наприклад, поганого настрою чи стояння в черзі, людина просто спілкується з машиною.
– Усе ж таки, суб’єктивного чинника неможливо уникнути. Наприклад, під час розслідування різноманітних порушень. Чи зможете пригадати найбільш резонансну справу минулого року?
– Уважаю, торік доволі успішно припинили використання схеми, суть якої полягала в несплаті акцизного збору з так званої “рідини на потоці”. Виробляли рідину з високим умістом спирту для технічного застосування і для її виготовлення використовували високоякісний спирт, за який не сплачували збір. Використання цієї схеми припинили, порушили кримінальну справу. Ми долучилися до ліквідації цієї схеми у всій Україні, і на Львівщині насамперед.
– Якщо згадали тему спирту, то чи відстежує податкова справи з фальсифікованим алкоголем?
– Провели велику кількість рейдів і приємно, що наші виробники більше не грішать наклеюванням марок від слабоалкогольних напоїв на високоградусні. Хоча були випадки, коли таку продукцію до нас завозили із сусідніх регіонів. Податківці працювали зі складами і з торговими базами, відтак до кінця минулого року мали спокій із такою продукцією. Але нині маємо ще одну проблему, і не лише в несертифікованій продукції. Тепер на ринку області з’являються великі виробники – наприклад, “Союз-Віктан” чи Nemiroff. Це потужні бренди, тому нам потрібно встановлювати преференції для регіонального виробника. Ринок алкоголю постійно збільшується, і хотілося б, щоб наші чотири продуценти не втрачали ні в абсолютних показниках, ані в питомій вазі, адже податки, які вони сплачують, надходять і в місцеві бюджети.
– На якому етапі найпростіше виявити фальсифікат?
– Просто та правильно – вилучити такий алкоголь у виробника. Другий спосіб – відстежити його під час доставляння на гуртові бази. У кожному із цих випадків партії будуть більшими, відповідно, роботи буде менше. Звичайно, в роздрібній мережі розмір таких партій зовсім інший, проте за бажанням завжди можна розплутати весь клубок, узявши за найменшу ниточку.
– Насамкінець – ваші прогнози щодо наслідків вступу України в СОТ?
– Не знаю, чи зможе СОТ терпіти Україну й нашу ситуацію з податком на додану вартість. Якщо ми самі не вирішимо цієї проблеми і нарешті не поховаємо ці чорні схеми з ПДВ, то світова спільнота змусить нас зробити це.
Розмовляла Вікторія Петрущак, "Львівська газета"
