Як йдеться у повідомленні, до рук представників Комітету підприємців потрапив офіційний документ, а саме вже згаданий наказ М. Сендака. Зокрема, у документі зазначено наступне:«…Керівникам структурних підрозділів, спеціалістам Головного управління взяти до відома, що кількість перевірок суб’єктів господарювання в місяць повинна становити не менше 20 з результативністю штрафних санкцій у сумі не менше 5 тисяч гривень… на одного працівника…».
Як стверджує КПЛ, такий наказ не тільки не може бути виконаний, а навпаки, за нього пан Сендак повинен відповідати перед законом та громадськістю. «Адже, якщо замість захисту прав споживачів, голова управління планує кількість та суми покарання підприємців, то він не тільки не відповідає займаній посаді, а й не розуміє, що захист та напад на споживачів та підприємців це різні речі», - йдеться в заяві комітету підприємців.
Відтак, Комітет підприємців Львівщини офіційно попереджує пана М. Сендака про відповідальність за такі, на їхню думку, штучні та неприпустимі способи набивання бюджету чи кишень грошима чесних підприємців, які навіть не підозрюють про подібних благодійників. КПЛ закликає Львівську обласну раду та Львівську обласну державну адміністрацію відреагувати на подібні накази та висловити свою офіційну державну позицію, а також органи Прокуратури провести офіційне розслідування правочинності таких дій та наказів з боку М. Сендака і оприлюднити їхні результати.
Крім цього, КПЛ просить усіх підприємців, які вважають такі дії не припустимими, дати відсіч таким державотворцям та, офіційно заявляючи про такі перевірки, захищати свої права законним шляхом.
коментують:
Михайло Сендак, в. о. начальника Головного управління у справах захисту прав споживачів: «Я змушу управління працювати на споживача»
«На мій погляд, управління було кишенькове. Вони отримували заробітну плату, але нічого не робили, їх неможливо було проконтролювати. Ми отримуємо щодня більше десяти скарг. Їх треба ефективно розглядати, і виконувати прохання людей. Нехай підприємці, які продають неякісні товари, не роблять порушень, і ніхто їх штрафувати не буде.
Я не хочу, щоб наші працівники брали хабарі, а все повинне йти через касу. Коли працівник цілий місяць ходить на роботу і вчинив дві перевірки, то воно відповідає дійсності? У нас є план, підписаний на місяць, і на його основі я буду змушувати їх працювати у межах наданих мені повноважень.
Я хочу заставити управління працювати на людей, на споживача, і не бути кишеньковими, і не брати хабарі. І нехай вони мені тут не крутять. Є план, і ми будемо працювати згідно з планом. Працівник управління повинен зробити перевірку і принести документ мені, показати, що він її зробив, а не ходити по магазинах збирати гроші. Такого не буде.
В управління є працівники добросовісні, в яких показник штрафів за місяць – на 20-30 тисяч гривень. В іншого працівника за місяць 300 гривень штрафів. Значить він бере хабарі. Але ж немає результату. Є скарга, а результату нема. Люди не хочуть робити, а працюють на себе. Оце є державна служба. Ніхто нікого даремно не штрафує.
Управління не буде кишеньковим, воно буде добросовісним. Я заставлю управління працювати на людей і наповнювати бюджет, і принаймні, де є порушення, приймати в межах наших повноважень відповідні міри.
Я хочу побачити, як хто працює. Я не буду підписувати контракти з людьми, які не хочуть працювати. Якщо людина скаржиться на якість ковбаси чи фаршу, ми не будемо прикривати цього підприємця.
Я розумію, що це обурює підприємців, але я змушу управління працювати на споживача, а чи правильний метраж, чи ні – це суд може вирішити, а не підприємці.
Це внутрішній наказ. Кожен буде звітуватися, що він зробив. Я знаю, що наші працівники просто беруть хабарі. І їм не подобається, що я їх змушую працювати».
Зеновій Бермес, голова Асоціації роботодавців Львівщини: «План з штрафів – це чергова медведчуківщина»
«Встановлення плану з штрафів – це чергова медведчуківщина. Такі дії не лише шкідливі, вони призведуть до виникнення корупційних стосунків між підприємцями та працівниками управління. Бо перевіряючи можуть знайти багато причин для штрафів, а підприємці спробують відкупитися, і все закінчитися новими поборами. Це означатиме – за що боролися, на те й напоролися.
Ми будемо оскаржувати цей документ, щойно до нас надійдуть перші сигнали від підприємців. Ми звернемося у відповідні органи, бо розпорядження суперечить чинному законодавству.
Я так зрозумів, що це внутрішній документ, спрямований на працівників підприємства. Але оскільки до них доведено вимогу про конкретні суми і вони будуть боятися, то це зле. Я думаю, що керівник Держспоживстандарту мав би термінового виправити ситуацію і скасувати такий наказ, бо він не відбиває у такому випадку політику влади щодо підприємництва. А встановлення плану з штрафів – це просто аморально».
Яромир Самагальський, підприємець, депутат ЛМР від ВО «Свобода»: «Це є реальним поверненням до «совка».
«Я, як підприємець, категорично проти таких наказів, бо це є абсолютно неправильно. Завдання управління у справах захисту прав споживачів – наводити лад, щоб підприємства випускали якісну продукцію та не обдурювали споживачів. А ставити подібній структурі плани на штрафи – це є реальним поверненням до радянської системи, до «совка».
До помаранчевої революції такі речі зустрічалися дуже часто. Приходили на підприємство, щось «мурижили-мурижили», а коли нічого не знаходили, казали: «Люди добрі, ми будемо сидіти доти, поки чогось не знайдемо, або поки ви не заплатите якийсь штраф». За останні кілька років система змінилася в позитивний бік. Якщо ти щось порушив, то повинен за це відповідати – нема проблем. Але, якщо штучно встановлюється план, щоб людей зобов’язували ходити і збирати гроші, - це є нонсенс, це є найгірші зразки совкової системи».
Ярослав Рущишин, член Комітету підприємців Львівщини, депутат облради: «Держава повинна працювати законними способами»
«Це не що інше, як аналогія з медведчуківською практикою, коли виставляють план штрафів і перевіряльникам потрібно звітувати перед керівництвом. У цьому разі ні до чого доброго це не призводить, і створення нормального середовища для роботи підприємництва не буде, навпаки. Це нагадує приклад, коли замість скальпеля використовують сокиру. Це примітивні методи, які абсолютно алогічні й абсолютно не відповідають правам вільного підприємництва. За цією логікою, перевіряльник, замість того, аби допомогти підприємцю узгодити його роботу із законодавством, повинен шукати, як йому набрати суму, щоб виконати місячний чи якийсь там план зі штрафів. Фактично, його зобов’язують постійно когось підставляти.
Колись була така практика, що перевіряльники просто заходили в магазин, здирали якусь агітку, інформацію про вибори, скажімо, і потім виставити штраф на того, хто це реалізує.
Такі накази спокушають працівників бути щодо підприємництва нечесними. Таких способів держава не повинна собі дозволяти. Яке б не було підприємство, як воно не працювало б, держава має вдаватися до законних способів, бути чесною стосовно будь-кого».
"Львівський портал"
