Комітет підприємців Львівщини, розробляючи спільно з ЛОДА Програму розвитку підприємництва, сподівався, що її виконання стане суттєвим поштовхом для розвитку малого й середнього бізнесу. Однак наразі спостерігаємо цілком протилежне, та й бізнес-середовище в області загалом зовсім не ідеальне – розповідає Ярослав Рущишин, депутат Львівської обласної ради від “Нашої України”, член ради Комітету підприємців Львівщини.
– Нещодавно голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник заявив, що на Львівщині зменшується кількість малих підприємств. На його думку, це відбувається через ускладнені дозвільні процедури. Чи погоджуєтеся з ним?
– Ця інформація мене здивувала, оскільки Програму розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007-2008 роки, яку розробив Комітет підприємців Львівщини та затвердила обласна рада, визнали однією з найкращих в Україні. Результатом її впровадження мало б стати збільшення кількості підприємців і підприємств.
Заява Мирослава Сеника свідчить, що ця програма або не працює, або є якісь інші причини. У зв’язку з цим ми від Комітету підприємців Львівщини вже написали лист до Львівської обласної державної адміністрації, в якому просимо пояснити, як виконують програму, якщо маємо результати, протилежні тому, що там прописано.
Розвиток підприємництва на Львівщині є дуже важливим, оскільки в регіоні немає значних природних ресурсів, зруйновані підприємства. Тому збільшення кількості підприємців одразу вирішує декілька соціальних проблем. Одна з них – самозайнятість. Друга – наповнення бюджету міста й області. Тобто, знову ж таки, це гроші для вирішення соціальних проблем. І третя – це стримування людей від заробітчанства по закордонах. Тому ми надавали такої великої ваги цій програмі.
– На вашу думку, чому вона не працює?
– Наразі наш висновок – програму саботують. Хочемо розібратися, чому її не виконують. Чому досі немає приймальні, не створено інтернет-ресурсів тощо.
Усі ці речі не потребують багато грошей. Ми вимагали та відстояли, щоб під програму не закладали коштів, аби потім не казали, мовляв, не виконали, оскільки не було відповідних фінансів. У кожній адміністрації є відповідні структури, які так чи інакше відповідають за підприємництво. Достатньо було б “причесати” їхню розхристану діяльність, аби хоч одному підприємству чи підприємцеві в області жилося легше, легше було вирішити свої проблеми.
Програма спрямована на те, щоб створити для підприємців інструмент для вирішення їхніх проблем. Адже головна проблема підприємництва – не погані умови для діяльності, а відсутність інструментів, засобів для боротьби з тією несправедливістю, яка є. Маю на увазі нерівність на ринку, доступ до ресурсів тощо. Про тендери навіть не хочу починати розмову, бо це просто вбивча тема.
Отже, ми намагалися надати підприємцям засоби для боротьби, щоб вони знали, куди прийти, що і як написати, щоб відстояти свої права в суді. Адже бюрократичний апарат так побудував схему, що підприємцям нереально судитися з ним, і виходить, ніде шукати правди.
– Чим конкретно плануєте допомогти?
– Ми ставимо питання про те, щоб кожен контакт влади з підприємцем фіксували. Щоб згодом були підстави йти до суду через відмову чи відсутність реакції збоку чиновників і вимагати, відстоювати свої права. Бо зараз підприємець не має з чим звертатися до суду.
– На вашу думку, проблема в недосконалому українському законодавстві, чи в тому, що його не дотримуються?
– Протягом року діяльності в облраді я намагався вивчити систему роботи державного управління щодо підприємництва. Можу стверджувати, що вона надзвичайно неефективна. Є великий апарат, який “з’їдає” багато грошей, але працює без користі. Натомість необхідно скоригувати роботу так, щоб усі бачили єдину мету й ішли до неї.
Присутній також абсолютний нігілізм чиновницького апарату стосовно будь-якого громадянина, зокрема й підприємця. Закону про звернення громадян у нас майже не виконують. Тобто навіть якщо ви отримаєте відповідь від держави у 30-денний термін, то, найімовірніше, це буде проста бюрократична відписка. У нас немає навіть комунікації між місцевими державними адміністраціями й центром. Наприклад, два роки тому ми організували Форум “Бізнес і влада – партнери”, на якому ухвалили низку потрібних для розвитку підприємництва рішень. Визначили, що треба зробити, щоб полегшити життя нашим підприємцям. Написали відповідний лист від КПЛ і у відповідь отримали відписку. Тоді ми вирішили написати від Львівської ОДА – там і досі чекають на відповідь...
Я вважаю, проблема все ж у тому, що навіть нашого недосконалого законодавства не виконують. Звісно, воно не може бути ідеальним, але яким би не було, його не можна ігнорувати, а саме це відбувається.
– Чи можна в українських реаліях працювати чесно, згідно із законом?
– Той, хто працює чесно, є неконкурентоспроможним, порівняно з тим, хто працює нечесно. Можу стверджувати, що моя рентабельність є значно нижчою, ніж конкурентів, які працюють повністю в тіні й заробляють великі гроші. В окремих галузях це є збитковим і спричиняє закриття бізнесу. Але останнім часом з’явилися підприємці, які зрозуміли свою місію, піднялися вище над цією рутиною. Задля цього і створили Комітет підприємців. Так, ми програємо в конкурентній боротьбі тимчасово, але виграємо стратегічно. Таким чином, можемо передати нашим дітям трошки кращу Україну.
Одним з елементів боротьби з корупцією є гласність щодо здійснення будь-якої дозвільної процедури чи відшкодування ПДВ, наприклад. Ми знаємо, як убезпечитися в цьому від корупційних дій, прописали це у Програмі розвитку підприємництва на Львівщині. Знову ж таки, це не потребує додаткового фінансування. Необхідно просто викласти на сайт відповідну інформацію, але й цього чомусь не зробили. Як це працює? Наприклад, якщо мені відшкодують ПДВ пізніше за того, хто стоїть у черзі за мною (і це викладено на сайті), то можу піти й запитати, чому так. А коли цього немає, коли все відбувається в тіні, то немає за що й кому висловлювати претензії. Йдеться ж про державні гроші, тут повинна бути прозорість і гласність.
До речі, до КПЛ знову почали телефонувати підприємці, скаржитися, що за відшкодування ПДВ почали вимагати “відкати”. Досі Львівщина була єдиним регіоном, де не практикували їх. Шкода, що всі ці дзвінки анонімні. Тих, хто телефонує, просимо назватися, щоб на їхньому прикладі схопити за руку, але вони бояться. Такий страх – це також велика проблема. Саме тому дуже важливо створювати різноманітні організації підприємців, такі як КПЛ. Так можна бити сильніше, ніж поодинці.
– Кількість чесних підприємців збільшується, як вважаєте?
– Ніхто, коли починає бізнес, не планує заробляти на несплаті податків чи на крадіжках із бюджету Але з часом підприємець потрапляє в такі умови, що для того, щоб викрутитися, вистояти, доводиться вдаватися до такої спокуси. Біда, що наші люди слабенькі характером і не можуть протистояти цьому. Не веду статистики щодо “чесних” чи “нечесних” підприємців. Але ми для того й покликані, щоб усунути причини, які заганяють підприємців у тінь.
Розмовляла Юлія Божок, Львівська газета