– Пане Михайле, виконавчий комітет Львівської міської ради пропрацював уже понад рік. Що насамперед можна записати до його здобутків?
– Насамперед удалося попрацювати над вирішенням найболючіших для міста проблем. Зокрема, ми проаналізували програму соціально-економічного та культурного розвитку Львова. І цей аналіз допоміг написати таку програму на наступний рік. Порушували питання освітлення міста, громадського транспорту, самовільної забудови, діяльності комп’ютерних клубів, виконання програми універсально доступного середовища для людей з особливими потребами, розвитку підприємництва та торгівлі. Виконком прийняв відповідні рішення щодо всіх цих питань.
Обмежили кількість маршрутів через центральну частину міста, водночас забезпечили інші транспортні шляхи, щоб сполучення між районами Львова було належним. Крім того, заборонили використовувати для перевезення пасажирів мікроавтобуси, перероблені з вантажних. Аби розвантажити центр міста зараз розробляємо об’їзний шлях навколо центральної частини.
Однак ухвалення рішень – не головне. Головне – їх виконання. Щодо низки рішень, то львів’яни вже можуть бачити результат. Наприклад, щодо освітлення міста чи кількості маршрутних таксі в центрі Львова. Також відведено спеціальні місця для зупинок “маршруток”...
– Але водії маршрутних таксі й далі зупиняються де завгодно...
– Так, це рішення викликало дискусії та невдоволення серед мешканців. Не розумію причини, адже порядок є порядок, і всі повинні дотримуватися його. Лише таким чином удасться навести лад у місті. Особливо коли йдеться про рух громадського транспорту.
– Стихійна торгівля – багаторічна проблема Львова. Виконком якось бореться з нею?
– Вона одна з найактуальніших. Але нині завдяки плідній співпраці з головами районних адміністрацій ліквідовано чимало місць стихійної торгівлі. Серед них – територія поблизу ринків “Добробут”, “Стрийський”, навпроти Галицького базару, біля Нового ЦУМу тощо. Але ми не лише забрали звідти торговців, а й надали їм торгові місця на стаціонарних ринках міста.
– Що зроблено, аби стимулювати підприємницьку діяльність у місті?
– Насамперед затвердили технічні регламенти здійснення дозвільних і погоджувальних процедур, які видають через Дозвільний офіс. У них подано чіткий перелік необхідних документів. Це полегшує роботу з підприємцями, полегшує їх життя та стимулює розвиток підприємництва в місті.
– Чи мають право львів’яни й надалі розширювати свою житлову площу за рахунок горищ?
– Одне з останніх рішень виконавчого комітету – затвердження Положення про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках із метою ремонту дахів і розширення житлового фонду. Для Львова це надзвичайно важлива проблема. Положення дає змогу правильно вирішувати питання ремонту дахів і передбачає залучення не лише бюджетних, а й коштів інвесторів. Воно передбачає: приватизувати горище можна, але виключно за згодою всіх мешканців будинку. Лише якщо будинок має плоску покрівлю й перебуває в аварійному стані, дозволу від них не потрібно. Чи є дах аварійним, визначає спеціальна комісія.
– Із діяльністю цього виконкому пов’язано й чимало резонансних рішень. Наприклад, щодо затвердження двоставкого тарифу...
– Резонансних рішень було кілька. Підвищення тарифу на теплопостачання та затвердження двоставкового тарифу – одне з них. Також дискусію викликало призупинення переведення приміщень із житлового фонду в нежитловий та обмеження торгівлі алкогольними та слабоалкогольними напоями. Щодо останнього, то є постанова суду, якою призупинено чинність цього рішення.
Стосовно тарифів, то тут варто розуміти, що головною складовою тарифу є вартість газу. Мені здається, львів’яни розуміють – тарифи повинні зрости. Але це питання зробили політичним, тому й такий резонанс.
Чимало зауважень є до двоставкового тарифу. “Наша Україна” від самого початку вимагала його обґрунтувати. Досі нам не дали відповіді на питання, чи доцільно вводити його. Але переконаний, що напруження в суспільстві можна було б уникнути, провівши роз’яснювальну роботу серед львів’ян щодо того, як формують тарифи.
Ми виступили з таким проханням. Однак оскільки тарифи запроваджували в критичний термін, у межах опалювального сезону, то й роз’яснювальної роботи ніхто не провів.
– А яким чином можна скасувати двоставковий тариф, і коли це можна зробити?
– Наразі його важко змінити, бо коли йшов розрахунок, то розраховували на рік. Тариф можна переглянути ближче до наступного опалювального сезону.
– Коли має з’явитися нове положення щодо переведення житлових приміщень у нежитлові?
– У жовтні минулого року виконавчий комітет своїм рішенням призупинив процедуру переведення житлових приміщень у нежитлові. По-перше, це пов’язано з проблемою експлуатації вже переведених приміщень. Адже і сам будинок, і його перший поверх будували як житлові площі. Всі комунікації розраховано на житловий фонд. Нежитлове приміщення значно збільшує навантаження на міські мережі. Також виникають незручності для мешканців будинку. Тож нині готують нове положення, яке регламентуватиме умови, за яких можна переводити житлове приміщення в нежитлове.
– Над чим ще працює виконавчий комітет?
– Перше, над чим ми працюємо, – це збереження історичного середовища. Насамперед це стосується проблеми заміни старовинних вікон і дверей у будинках на пластикові. Найкраще, на нашу думку, їх реставрувати, але розуміємо, що це дуже дорого. Саме тому розглядаємо можливість фінансової допомоги з боку міста для такої реставрації. Хочемо провести громадські слухання щодо цього питання, щоб вийти з конкретною програмою – дієвою для збереження архітектурної спадщини та зручною для городян.
Також розробляємо стратегічний план розвитку міста. Необхідно затвердити чіткі правила, за якими воно повинно жити. Працювати самим згідно з цими правилами та передати їх тим, хто прийде до влади після нас.
– А яка доля муніципального банку?
– На жовтень заплановано низку слухань, серед яких і щодо створення у Львові муніципального банку. Також порушимо питання утилізації твердих побутових відходів і переходу теплопостачальних підприємств на більш ощадливі енергоносії.
– Чи можете оцінити річну роботу цього виконавчого комітету? Чи необхідно, на вашу думку, реорганізовувати його структуру?
– Вважаю, що виконком працює ефективно. Рішень ухвалено чимало, і рішень важливих. Щодо структури, то я за її зміну. Зараз до складу виконкому входять працівники виконавчих органів і представники політичних сил, які пройшли до міської ради. На мою думку, виконком слід поповнити фахівцями з пріоритетних для міста напрямів діяльності. Це мають бути авторитетні люди, добре знані львів’янам. Відповідно, їхня думка буде фаховою, незаангажованою, адже поважні мужі не ризикуватимуть своїм іменем. Саме вони мають представляти у виконкомі громаду Львова.
Наразі наша головна особливість – організація громадських слухань щодо всіх найважливіших питань. Громадські слухання – це не лише власне слухання. Приймаючи рішення, виконком обов’язково звертає увагу на ті зауваження, які прозвучали під час слухань, і відповідно корегує рішення. Однак, на жаль, зараз у громадських слуханнях частіше беруть участь окремі громадяни, а не громадські організації. Кажу “на жаль”, бо окрема людина локалізує проблему, тоді як організація може представляти на слуханнях питання загального порядку.
Ба більше, якщо певна думка озвучена на слуханнях, її врахують і під час обговорень на засіданні виконкому чи міської ради. Таким чином зникає потреба протестувати й оскаржувати рішення вже після його ухвалення.
– Ви у виконавчому комітеті є представником фракції “Наша Україна”. У чому полягає особливість вашої роботи?
– Переконаний, що представники фракцій, які діють у міській раді, обов’язково повинні бути в складі виконкому. Я завжди беру участь у засіданнях фракції “Наша Україна”, на яких обговорюють усі планові питання, які виносять на виконком. На президії Львівської міської організації партії “Нашої України” ми також обговорюємо всі найважливіші проблеми в місті. Ідучи на засідання виконавчого комітету, маю сформовану позицію від нашої партії. Я представляю і захищаю там цю позицію. Така узгоджена робота дає найкращі результати.
Розмовляла Ольга Копко, "Львівська газета"
