Як розповів “Газеті” Микола Ореньчук, куратор програми, хоча її виконують повільно, але результати є. Принаймні інтернет-сторінка lvivbiz.com уже працює, і її контент доволі близький до інтересів підприємців – наприклад, тут є інформація про нові й ухвалені раніше регуляторні акти, реєстр регуляторних актів, а також дані про розвиток малого бізнесу, державну реєстрацію, дозвільну систему тощо. Також на сайті є інформація про земельні ділянки, вільні приміщення, які можна винайняти для ведення бізнесу...
Окрім того, незабаром має розпочати роботу громадська приймальня, де підприємці зможуть поскаржитися на свої проблеми й отримати відповідь на запитання, які їх цікавлять.
Голова територіального представництва Держкомпідприємництва у Львівській області Ярослав Кашуба підтвердив, що відкриття громадської приймальні вже на завершальному етапі.
Щоправда, підприємці, котрих опитала “Газета”, вельми песимістично ставляться до перспектив оновлення бізнес-середовища Львівщини завдяки регіональній програмі. Власне, проблеми розвитку бізнесу “заплановано” на всеукраїнському рівні, говорять вони, суто Львів не може вирішити їх, як і жоден інший регіональний центр. Тому програми з покращання бізнес-клімату – не більш ніж така собі косметика для прикриття не надто привабливого обличчя України. “Безперечно, збільшення інформованості бізнесу навіть про приміщення та ділянки – це вже безперечний плюс. Але чи вирішать проблеми “гарячі лінії” та “круглі столи”, коли нічого не хоче змінювати держава?” – запитує Зеновій Бермес, голова Асоціації роботодавців Львівщини, депутат обласної ради. Законів же не зможуть змінити жодні регіональні програми.
З іншого боку, варто сказати, що програма, яку розробило головне управління економіки ЛОДА та КПЛ, і не мала на меті стати панацеєю для підприємців. Та й за самою природою бізнесу нелогічно, щоб бізнес просив підтримки у влади “живими коштами”. Як пояснив свого часу в інтерв’ю “Газеті” Микола Ореньчук, жодна програма не може побороти корупцію чи інші негативні явища, проте “ЛОДА може вплинути на прозорість дій місцевих органів влади. Кожна установа має розробити власне положення, відповідно до якого висвітлюватиме свою діяльність. Для чого це? Підприємцеві буде легко отримати інформацію, на чому саме спеціалізується ця установа та які документи в нього можуть там затребувати, які саме папери він зобов’язаний надати, а які – ні. Це першочергові заходи, які не потребують великих грошей, суто інформаційного характеру”.
Власне, промоція як перший етап майже вдалась. І це вже плюс. Щоправда, на весь перелік заходів, які допомогли б поліпшити бізнес-середовище, не вистачить і вдесятеро більшого бюджету – на рік підприємці мають “аж” 300 тисяч гривень.
Вікторія Петрущак, Роксолана Савчин
«Львывська газета»
