Комітет підприємців Львівщини змінив керівництво – головою КПЛ обрали Юрія Сендецького, генерального директора ЗАТ “Кармен-Львів”, чільника Громадської ради при митниці.
Власне Комітет підприємців Львівщини завжди був чи не найбільш революційною підприємницькою організацією Львівщини – від буремного 2004-го, коли підприємці блокували приміщення ДПА, і закінчуючи відстоюванням своїх інтересів у ситуації із забороною розміщення малих архітектурних форм. Про найближчі плани комітету – в розмові з його новообраним головою Юрієм Сендецьким.
– Чи робитиме КПЛ і далі активні реформи та гучні заяви? Можливо, маєте намір змінити формат роботи організації?
– Революція ніколи не була метою КПЛ. Якщо є речі, які можна вирішувати нереволюційним шляхом, то ми йдемо на компроміс. Якщо ж зарадять лише заяви, звернення чи акції, то так і чинимо. Не вбачаю в цьому нічого поганого – згадаймо хоча б ситуацію із забороною видання дозволів на малі архітектурні форми. Після того, як підприємці за підтримки Держкомпідприємництва звернулися до міського голови стосовно незаконності такого рішення, то ефективно та за декілька днів цю ситуацію було вирішено.
– Пан Рущишин, який очолював КПЛ до вас, відзначився своєю жорсткою позицією щодо податкової адміністрації. Чи ваше обрання не означає, що напрям критики буде зміщено в бік митниці?
– Річ не в тому, митниця це чи податкова, адже мова ніколи не йшла про відстоювання власних інтересів. Якщо йдеться про позицію КПЛ щодо повернення Юрія Лепецького в податкову, то наголошую: протест КПЛ був пов’язаний не з його особистістю, а з тими системними змінами, які може символізувати це призначення. Саме проти цього ми виступали. І це консолідоване рішення, не спричинене чиїмись особистими інтересами.
– Однак завершимо зі з’ясуванням цієї ситуації. Деякі підприємці обурюються, що КПЛ “розписався” за всіх …
– Безперечно, в глобальних речах ми хочемо представляти не лише інтереси КПЛ, але якщо страждатимуть інтереси наших членів, то, звісно ж, теж не мовчатимемо.
– Комітет розробив обласну альтернативну програму розвитку підприємництва та скерував свої пропозиції до ЛОДА, причому майже всі пропозиції було погоджено. Чи обласна рада вже затвердила програму?
– Якщо її ще не ухвалили, то ухвалять найближчим часом практично у тому вигляді, який запропонував КПЛ. Учора також було перше засідання робочої групи, де розглядали програму розвитку підприємництва в місті Львів. Це було перше наше спільне засідання, і я вважаю, що ця програма перетинатиметься з обласною програмою.
– На одному з останніх засідань громадської колегії при ДПА було зазначено, що ефект від неї не настільки відчутний, як хотілося б підприємцям – мовляв, корені більшості проблем усе ж у Києві. Чи стикалася з такими проблемами Громадська рада при митниці?
– Про митницю можу сказати, що за рік діяльності громадської ради ті питання, які можна вирішити на місцевому рівні, зазвичай після “опублічення” відразу вирішують, тим паче, що переважно на наші засідання приходило керівництво митниці, принаймні хтось із заступників. Зокрема, хотіли штучно створити вантажне відділення “Львів залізничний”, щоб усі вантажі з’їжджалися на один митний пункт. Це було б дуже незручно, і робили для того, щоб хтось собі мав посади. Підприємці, які користуються залізничним транспортом, виступили проти, нас також підтримала Львівська митниця, і це питання було знято. Існували конфліктні питання щодо певних брокерських фірм, поточної роботи вантажних відділів. Можу сказати, що 90 відсотків питань порушують, заслуховують і вирішують. Нині маємо намір налагодити співпрацю з відділом цін і тарифів, щоб зібратися, вибрати спільну методику, сформувати конкретні вимоги. Потрібен діалог – адже чогось може не розуміти митниця, чогось – підприємці.
– Якими бачите перспективи запровадження електронного декларування на митниці?
– Митниця готова, але немає охочих підприємців. Нині митниця запропонувала компромісний варіант – зупинитися на електронному попередньому декларуванні, яке також вимагає великих затрат часу.
– Зараз у податковій активно запроваджують систему електронної звітності. Підприємці також не в захваті від цієї системи. Як вважаєте, які причини?
– Для багатьох підприємств ефект економії часу при запровадженні електронної звітності не завжди співвідносний із фінансовими затратами на те, щоб оновити програмне забезпечення та купити так званий “електронний ключ”. Деякі швидко до того прийдуть, а деякі згодом. Також підприємці побоюються, що електронна звітність у податковій буде розширена на збір інформації, яка не є обов’язковою для звітності та яку вони не воліли б розповсюджувати – наприклад, реєстр податкових накладних, реєстр контрагентів тощо.
– У нестабільних політичних умовах, напевно, важко дотримуватися правила “Влада і бізнес – партнери”?
– Влада найкраща тоді, коли вона непомітна. Має створювати умови для роботи підприємців і з’являтися лише тоді, коли ситуація є нестандартною – так само, як поліція на автобані з’являється тоді, коли є аварійна ситуація, хоча всі потенційні порушники правил дорожнього руху мають знати, що така імовірність існує. За останні два роки влада стала менш помітною, але тепер відбувається своєрідне переформатування, тому влада та підприємці ще не знають, як поводити себе за нових умов.
– КПЛ також розробляє свої пропозиції до програми про малі архітектурні форми…
– Розробляють не так нову програму, як зміни до вже наявної. Є декілька осіб у КПЛ , які працюють над цим і запропонують зміни на сесії Львівської міської ради. Питання МАФів і надалі актуальне для дуже багатьох підприємців. Що цікаво – в розробці нашої програми взяли участь ті члени КПЛ, які самі не володіють МАФами, однак узяли на себе обов’язок опрацювати її. Основна філософія змін – рівність прав і прозорість при видачі дозволів.
– Які засадничі наміри має КПЛ на цей рік?
– Мети не змінено – комфортне існування та розвиток бізнесу, разом із розвитком міста.
Розмовляла Вікторія Петрущак , «Львівська газета»
