Повернення Юрія Лепецького, який свого часу був заступником таких одіозних керівників Львівської податкової, як Сергій Медведчук і Мирослав Хом’як, на посаду заступника начальника ДПА у Львівській області зумовило серед підприємців доволі неоднозначну реакцію. Проте точно не залишилося непоміченим.
У своїй заяві Комітет підприємців Львівщини зазначає: “... З роботи звільняють людей, які проявили себе як професіонали та патріоти. На їхнє місце призначають “своїх”, “перевірених”, дуже часто – представників колишньої кучмістсько-медведчуківської номенклатури”. Отже, на думку представників КПЛ, підприємцям варто очікувати нової масштабної атаки з боку податкових органів.
У документі також нагадано про те, що Львівська обласна рада рішенням №304 від 24 березня 2005 року висловила недовіру Юрієві Лепецькому як в. о. голови ДПА у Львівській області. Крім того, в заяві підприємці попереджають про ймовірні протести, а в крайньому разі обіцяють вдатися до масштабних акцій громадської непокори.
Натомість, попри офіційне звернення, чимало підприємців зайняли наразі нейтральну позицію. Ярослав Рущишин – голова КПЛ і генеральний директор ВАТ “Троттола”, – один із небагатьох, хто в нещодавньому опитуванні “Газети” різко негативно прокоментував повернення Юрія Лепецького. Тож “Газета” попросила пана Рущишина докладніше аргументувати позицію комітету.
– Пане Ярославе, комітет протестує конкретно проти особи Юрія Лепецького чи річ загалом у поверненні представників “старої влади”?
– Проблема передусім у поверненні старої банди. Адже сам факт появи представника тієї банди в сьогоднішньому керівництві, причому відразу на посаді заступника голови, говорить чимало. Але Лепецького можна назвати однією з найодіозніших фігур тієї банди.
– На вашу думку, чому саме Юрія Лепецького вирішили повернути?
– Не знаю. Моє враження, що банда випробовує нас: проковтнемо чи ні. Я впевнений, що це лише перший крок, після якого буде звільнення Віталія Хилюка та поява на його місці якоїсь одіозної фігури. Зрештою, в Україні відома практика, коли людину спочатку призначають заступником, а вже потім – керівником відомства. Вони знову починають пробиратися на свої місця. До речі, цікаво, що принаймні за моєю інформацією, зарплата Лепецького на попередній роботі була однозначно вищою, ніж зараз (пан Лепецький останнім часом працював одним із керівників “Західенерго”, – “Газета”). Тобто, очевидно, він має інші цілі. Які? Питання риторичне.
– Кажуть, Юрій Лепецький, попри те, що працював у Львівській податковій у чи не найтяжчі для підприємців часи податкового тиску, передусім є професіоналом своєї справи.
– Його справді характеризують як професіонала. Але якщо людина вже влізла в бруд, вона просто не має права працювати на посадах, де від неї залежать долі інших людей. Бандит-професіонал і бандит-непрофесіонал – хто небезпечніший?
– Однак більшість підприємців кажуть, що він не найгірший із тих, хто працював за часів Хом’яка та Медведчука…
– Лепецький – це людина, яка конкретно виконувала команду “фас”. Можна навести безліч прикладів, коли розправи з неугодними відбувалися за його безпосередньої участі. Проводили численні перевірки, були спроби порушити кримінальні справи проти МО “Дзиґа”, а напередодні Нового 2004 року приміщення “Дзиґи” захопили озброєні податківці, тоді ж заарештували Маркіяна Іващишина. Під тиском податківців на певний час припинив діяльність клуб-кафе “Лялька”, відбувалися протизаконні перевірки “Львівської газети” – чи не єдиного тоді опозиційного видання. У редакцію приїжджали та конкретно говорили, що писати, а що – ні. Приходили автоматники в камуфляжі, чинили тиск на журналістів і приватних розповсюджувачів преси.
На моїй фірми податківці також сиділи протягом місяця і не давали працювати. “Троттола”, до речі, мала десятки судових процесів із податковою і 38 із них виграла. За часів керівництва С. Медведчука ПДВ відшкодовували тільки “своїм” підприємцям, а головною своєю діяльністю податкова вважала порушення кримінальних справ проти підприємців. У березні 2005-го Львівська обласна рада висловила Юрієві Лепецькому недовіру як заступнику ДПА у Львівській області та скерувала подання голові ДПА України про його звільнення з посади. Тоді ж його звільнили.
– То чому в такому разі чимало підприємців якщо не вітають, то принаймні доволі спокійно ставляться до його нового призначення?
– Не знаю, звідки такий настрій, але не хотів би залишити у спадок своїм дітям старі методи роботи податкової та Лепецького. КПЛ однозначно реагуватиме на повернення Лепецького, лише потрібно вирішити, як. Раніше нам була пряма дорога під податкову – ми могли тільки протестувати. Сьогодні в нас є представництво у владі, відповідно, можемо спробувати вдатися до цілком легальних цивілізованих методів політичного впливу, висвітлити свою думку через представницькі органи місцевого самоврядування. Подивимося на реакцію.
– Якщо думку не буде враховано?
– У такому разі я не знаю конкретно, що робитимемо, але те, що якось реагуватимемо – це сто відсотків.
– І все ж таки, до яких заходів готові вдатися підприємці, зокрема Комітет підприємців Львівщини й особисто ви, якщо вашу думку зігнорують?
– Особисто я – до найрадикальніших. Іще один із можливих шляхів – судовий, адже призначення Лепецького відбувалося з багатьма порушеннями законодавства: наприклад, не було проведено конкурсу, як це передбачає законодавство про державну службу. Але суд – це дуже тривала процедура. Громада не має відволікатися від своєї роботи на конкретного Лепецького, бо у владі мають бути механізми самоочищення. Якщо вони не спрацюють, тоді побачимо. Зрештою, хто в нас у домі господар? Гадаю, що незалежно від ситуації в Києві, на Львівщині має бути верховенство права.
– Як узгоджується імідж Ярослава Рущишина як затятого борця з податковою з тим, що ваш брат уже багато років працює в податкових органах і наразі також обіймає в ДПА у Львівській області одну з керівних посад?
– Чесно кажучи, ми з ним завжди билися. Точніше він бив мене, бо старший на 15 хвилин, вищий і сильніший, тому мені доводилося використовувати всі свої сили, щоб якось утримувати паритет. Але це, звісно, жарт. Насправді брат чудово розуміє мене, він знає ситуацію на моєму підприємстві, оскільки організація та постановка обліку на початках створення мого підприємства відбувалася за його присутності. Я, як можу, допомагаю братові, щоб він не вліз у цю банду. І зрештою, вважаю, що він суттєво відрізняється від інших високопосадовців податкової. До речі, він через мене постраждав: його, можна сказати, “заслали” в Закарпатську область, потім, щоправда, повернули назад. Сподіваюсь, якщо доведеться пікетувати податкову, ходитиму до нього грітися.
Розмовляла Ірина Гищук, "Львівська газета"
