Першим розпорядженням на посаді міського голови була заборона на встановлення МАФів (малі архітектурні форми) до затвердження генерального плану міста. За словами підприємців, з таких же непопулярних кроків почав і один із попередників мера Садового — Любомир Буняк. На вашу думку, чим було мотивоване таке рішення?

Андрій Федоренко, екс-член Громадської колегії при голові ДПА у Львівській області, директор ТзОВ «Сармат»:

«За великим рахунком, я у деякій мірі розділяю погляд Садового щодо введення такого мораторію. Але маємо розуміти: проблема реально була в тому, що у визначення «малі архітектурні форми» потрапили літні майданчики, існуючі чи плановані поруч з ресторанами та кафе. Ці об’єкти мають право на існування (про що свідчить досвід багатьох «туристичних мекк») і не мають ніякого стосунку до генплану міста. Подібний нюанс можна було би назвати помилкою «заширокого» загального рішення».

Майже два роки тому, будучи представником бізнесу, нинішній мер Львова Андрій Садовий подарував голові Львівської ОДА Петру Олійнику «Камасутру», мотивуючи це необхідністю влади знати, як треба «любити» бізнес. Яку книжку сьогодні ви подарували би Андрію Садовому?

Тарас Сосновський, екс‑голова ГО «Комітет підприємців Львівщини»:

«Подарував би «Вій­­ну і мир». Тому, що Андрій Іванович оголосив війну бага­тьом ре­чам у місті Львів — я не буду зараз перераховувати їх. Ну, як мінімум, треба інколи задумуватися над тим, де має бути «війна», а де —«мир».

Ярослав Рущишин, чинний голова ГО «Комітет підприємців Львівщини»:

«Я би подарував звіт сві­тового розвитку (World de­velopment re­port) в час­тині «Getting the Best from Cities» (Пізнаймо найкращі міста).

Також порадив би заглядати на сайти, де львів’яни, чи колишні львів’яни із ці­лого світу, пропонують ідеї для розвитку нашого міста. Наприклад, www.lviv.blogspot.com».

Згідно із офіційними повідомленнями, створення єдиного дозвільного офісу (ЄДО) вже не за горами — говорять про березень цього року. За два тижні до березня будуть проводитися громадські слухання щодо МАФів. Як ви вважаєте, наскільки логічно діє міськрада, затверджуючи положення по видачі окремих дозволів, ще не створивши ЄДО?

Зіновій Бермес, голова «Асоціації роботодавців Львівщини»:

«Думаю, що логіка має бути. Я ще не бачив проекту документа по МАФам. Якщо міські чиновники врахували роботи в єдиному офісі як скорочення терміну погодження із двох місяців до одного тижня, то це буде абсолютно нормально.

Але нині ми мусимо терміново поламати багато речей, які були вже зроблені у місті (скажімо, ті самі мораторії на видачу дозволів на МАФи). Мораторій — це ж тимчасове призупинення чогось на визначений термін, а продовжувати такі речі до аморфних подій (прийняття генерального плану міста — авт.) є порушенням людських прав. І ми не маємо права терпіти, якщо такі порушення переходять у систему, коли влада порушує права бізнесу.

Громадське середовище (третій сектор) у Львові ще не до кінця сформоване. Влада вдає, що слухає, але робить що хоче. Бо знає про слабкість «третього сектору».

Яким має бути, на вашу думку, «Львів-зовнішньорекламний»? Чи запрошують вас міські чиновники до участі у розробці положень про вигляд, розміщення і т. д. зовнішньої реклами?

Роман Зафійовський,співвласник ТзОВ «Наша справа» та ТзОВ «Приватна колекція», депутат львівської міськради:

«Для підприємця те, що відбувається із зовнішньою рекламою в місті, є річчю не вигідною, бо понижує ціну міста Львова як товару для продажу реклами. Це є хаос, різнотипні конструкції, безсистемність їх розташування і освітлення. Відповідно, Львів як товар виглядає ганебно і знижує ринкову вартість, ємність ринку реклами.

Поза тим міська влада в особі міського голови дуже добре розуміє цю ситуацію. Це я вже починаю говорити не як підприємець, а як депутат. Попробую для преси сказати це делікатно — врегулювати цю ситуацію зможе тільки великий капітал. Це банально і просто. Сьогодні таке відбувається на Заході: у Відні, Мюнхені, Парижі. Тобто крупний сектор, який стосується великоформатної реклами, контролюється двома-трьома транснаціональними рекламними компаніями, що займають 90 % ринку».

Політика Андрія Садового щодо впорядкування грального бізнесу у Львові, контролю та закон­ності паркування автомобі­лів у центрі міста, організації великого апарату прес-служби, зрештою передвиборча кампанія мають безліч спільного із аналогічними кроками мера Києва Леоніда Черновецького. На вашу думку — це просто збіг чи нові віяння ведення політики керманичів місцевого самоврядування, а, можливо, щось інше?

Юрій Шведа, політолог:

«Мені важко коментувати Черновецького — це краще робити киянам. А що стосується Садового, здається, він взявся за розв’язання тих проблем, які на сьогоднішній день гостро стоять перед громадою Львова.

Що ж до того, у якій формі та якими методами це здійснюється, то тут, очевидно, можна дискутувати. Але у вирішенні саме таких питань (які піднімає сьогодні Андрій Садовий — ред.) можна лише вітати ініціативу львівського міського голови. Бо усі попередні, чи у всякому випадку попередній мер міста, робили вигляд, що цих проблем не існує. Визнати, що існують проблеми, і взятися за їх розв’язання — це вже половина роботи на шляху до вирішення цих питань».