Власне, нардеп визнає, що в сучасних політичних умовах “Наша Україна” має не надто багато можливостей, аби вплинути на законодавчу діяльність, однак наразі не відмовляється від своїх спроб. Зокрема, “Газета” вже писала про намір КПЛ скасувати податкову накладну. Торік Ксенія Ляпіна вже приїздила до нашого міста, щоб підтримати підприємницьку ініціативу під назвою “Геть податкову накладну!” Як вона тоді визнавала, такий документ, як податкова накладна, лише ускладнює документообіг і не несе практичного навантаження. Відтак КПЛ підготував увесь пакет документів і скерував їх до Києва. Однак тепер Ксенія Ляпіна не висловлює того оптимізму, як раніше. За її словами, в сучасних політичних умовах запровадження будь-яких чи то податкових, чи митних новацій схоже на гру в шахи – потрібна чиста стратегія. Зараз Мінфін і податкова сприяють масовому переходу підприємців на електронну форму звітності, відтак цілком можливо, що під час цього переходу вдасться досягти компромісу й стосовно податкової накладної. Щодо податкової реформи загалом, то в розмові з “Газетою” пані Ляпіна виклала свої міркування про майбутній податок на нерухомість.
– До парламенту подано два законопроекти, які регламентують справляння податку на нерухомість: один – соціаліста Цушка, інший –нашоукраїнця Бичкова. На вашу думку, чи відправлять їх “у стіл”, чи один із них має шанс бути ухваленим?
– Думаю, за основу буде взято проект Цушка, не останню роль може відіграти і його партійна приналежність. Але гадаю, що антикризова коаліція не надто поспішатиме з податком на нерухомість, тим паче, що більшість “акціонерів” партій, які формують коаліцію, є власниками великого майна, відповідно, можуть стати головними платниками цього податку. Тому вони не дуже поспішають, навпаки, нині тривають активні дискусії, і Мінфін на чолі з Азаровим зайняв дуже обережну позицію – мовляв, не настільки нам і потрібен цей податок – постійно відтягують розгляд його доцільності.
– На зустрічі з підприємцями ви згадували і законопроект Віталія Хомутинніка, який має на меті реформувати всю систему місцевих податків і зборів. Які наслідки може мати цей законопроект?
– Насправді головним джерелом поповнення місцевих бюджетів має бути все-таки земля – так є в усьому світі – і, відповідно, податок на нерухомість. Збори не можуть бути джерелом наповнення бюджету, вони можуть бути хіба що формою плати за певні адміністративні послуги, які надають органи місцевої влади. Але місцеві адміністрації не можуть нав’язувати послуги, вони повинні бути дійсно потрібними для того ж підприємця. Звісно, є низка дозволів, які потрібно залишити. Якби їх скасувати, то кожен підприємець міг би взяти і поставити “ларьок” там, де йому хочеться. До прикладу, розміщення об’єкта торгівлі на об’єкті благоустрою регламентоване законом, за нього можна брати збір, але невеликий. Той же ринковий збір, який я вважаю морально та матеріально вичерпаним, має відображати не очікування наповнення бюджету, а компенсацію реальних затрат, яких влада зазнала на видання цього дозволу. А от наповнення бюджету, фіскальна складова мають базуватися на землі. Проте наразі частина надходжень від землі йде в державний бюджет. У майбутньому велику надію щодо поповнення місцевих бюджетів я особисто покладаю на податок на нерухомість.
– Чи є альтернатива податку на нерухомість? Якщо сам М. Азаров стверджує, що цей податок не надто потрібний?
– Я переконана, що ми нікуди не дінемося від податку на нерухомість, оскільки це вже загальносвітова практика. Ще раз повторюю, що він має бути повноцінним джерелом поповнення місцевих бюджетів. Люди, які мають добре житло, власні будинки, повинні сплачувати певний помірний податок, щоб підтримувати структуру міста, ми всі зацікавлені в цьому. Але ще відкрите питання, як саме його вводити.
– Підприємці скаржаться на бездіяльність і нерозуміння влади. Це перебільшення чи надмірні емоції? Чи можна говорити про зміну формату стосунків “влада-бізнес”? Ваша версія.
– Це така собі боротьба світоглядів – європейської України та тієї України, якою вона була раніше. Боротьба у вищих ешелонах влади має результатом послаблення дисципліни в усіх гілках влади. Влада на нижчих щаблях стає безконтрольною. Поки “згори” відбуваються дискусії щодо перегляду конституційної реформи чи навіть Конституції, органи влади на місцях просто відмовилися від дисципліни та відповідальності, адже вони стали безкарними. Вони не очікують швидко перевиборів – якщо мислити логічно та без політичної “тріскотні” – і часто поводяться просто, як свині.
– І що тоді робити підприємцям?
– Перш за все, я можу порадити їм не впадати в песимізм і гуртуватися навколо спільних дій. Коли на нас тиснули та намагалися зруйнувати “спрощенку”, ми змогли згуртуватися і не допустити цього. За два роки підприємці трошки розслабилися й очікували, що “процес” рухатиметься сам по собі. Зараз же ситуація в галузі підприємництва повертається до тих найстрашніших часів, коли на бізнесменів чинили тиск і вони не мали ніяких перспектив. Ми маємо знову об’єднуватися і знову повертати собі ці перспективи.
Розмовляла Вікторія Петрущак, "Львівська газета"
