Програма розвитку малого і середнього підприємництва, яку розглядають на Львівщині, наразі не має аналогів в Україні. На початку її розробляло суто управління економіки ЛОДА, після того до розробки долучився Комітет підприємців Львівщини. Про пропозиції, які вніс до програми КПЛ, в інтерв’ю “Газеті” розповів Микола Ореньчук, куратор розробки програми від КПЛ.
– Пане Миколо, які саме пропозиції до програми вніс комітет?
– Насамперед під час розробки програми потрібно проводити дослідження того середовища, для якого розвивають програму. Треба знайти причини, які заважають бізнесу нормально розвиватися, реєструвати нові підприємства. Комітет підприємців Львівщини провів соціологічне дослідження, і згідно з його результатами визначено низку причин, які найбільше заважають підприємствам. Відповідно, наша частина програми скерована на усунення цих перешкод. Це, напевно, й не дивно, але найбільше підприємці скаржаться на ті перепони, які є загальновідомими, – непрозорість дій влади, заплутаність законодавства тощо.
– Зустрічне запитання: яким чином регіональна програма може подолати корупцію?
– Щодо корупції, то я згідний із питанням, бо вона є в усіх країнах світу, і з нею всі борються, і ніхто не може побороти. Що ми зможемо зробити з допомогою ЛОДА? Насамперед дати підприємцям у руки інструменти, якими вони зможуть захищати свої інтереси й самі ж на місцях боротися з корупцією.
Щодо прозорості дій місцевих органів влади, то ЛОДА може вплинути на це. Перше, що потрібно, – це написати типову методику висвітлення діяльності кожної державної установи. Потрібно створити групу з фахівців із державного, адміністративно-процесуального права, представників громадських організацій. Потім кожна установа має розробити власне положення, відповідно до якого висвітлюватиме свою діяльність. Для чого це? Підприємцеві буде легко отримати інформацію, на чому саме спеціалізується ця установа та які документи в нього можуть там затребувати, які саме папери він зобов’язаний надати, а які – ні. Це першочергові заходи, які не потребують великих грошей, суто інформаційного характеру. На це ж спрямована й організація веб-порталу підприємництва Львівщини.
– У нас є низка веб-сторінок – ЛОДА, Держкомпідприємництва, але, на жаль, вони не систематизовані, хаотичні, на багатьох інформацію поновлюють раз на декілька місяців. Пропонуємо об’єднати і систематизувати ці сайти та зробити єдиний портал, на який може зайти кожен підприємець і знайти все, що його цікавить. Він повинен знати, як зареєструвати фірму, як поводитися під час перевірок, які документи та дозволи, що регламентують його діяльність тощо, від нього може вимагати особа з перевіркою. Якщо ж той чи інший документ не можна розмістити в інтернеті, то треба вказати, де його можна знайти.
– Планують оновити вже наявні сайти чи написати новий проект?
– Це буде зовсім новий сайт, і головні речі для підприємця мають бути зосереджені саме там. Як свідчить досвід, якщо перекласти частину завдань на інші організації, то це означає провалити справу. Потрібен новий єдиний сайт.
– На презентації програми ви говорили про створення “гарячої лінії”. Чи не достатньо їх уже?
– У кожній інституції чи організації є “гарячі лінії”. Як визнають у самій ЛОДА, за два роки на неї надійшло аж чотири дзвінки, причому три з них – від однієї й тієї самої людини. Ми ж пропонуємо зробити так, щоб була “гаряча лінія”, за якою стояла б не одна державна установа, а низка організацій: і представники ЛОДА, і громадських організацій, у тому числі КПЛ. Бажане було б представництво інших інституцій, які мають стосунок до малого бізнесу, наприклад, податкова, митниця. У них теж є приймальні та “гарячі лінії”, але ми все ж хочемо об’єднати їх в одну, яку можна назвати навіть службою порятунку підприємця. Відповідно, наш проект програми передбачає проведення рекламної кампанії, промоції цієї “гарячої лінії”, щоб підприємець знав: на протилежному кінці дроту є такі самі підприємці, які вже пройшли те все, причому ці підприємці не зацікавлені в тому, аби набрати якісь політичні бали тощо. Важливий момент цієї ідеї – якщо підприємець звернеться на цю лінію, то його звернення опрацюють, і воно за підписом ЛОДА піде у відповідну державну організацію. Відтак його не можна буде “відфутболити”. Для ЛОДА існування такої “гарячої лінії” теж дає свої плюси – вона отримає оперативну інформацію, де беруть хабарі, де не так реагують.
– Є така ситуація – з 5 жовтня внесено зміни в дозвільну систему, однак про ці зміни, які зменшують кількість дозволів, знають не всі підприємці. І це не єдиний приклад. Чи передбачено у програмі кошти, спрямовані на “просвіту” підприємців?
– На веб-порталі всі зміни до законодавства відображатимуть автоматично. Пропонуємо низку семінарів, навчань, тренінгів. Але що хотів би сказати: навчати підприємців змін до законодавства не є завданням влади. Навпаки, самому підприємцеві треба надати інформацію, де є консалтингова фірма, де є юристи, які могли б допомогти, не обманувши й не обдерши.
– Коли прогнозуєте затвердження програми?
– У п’ятницю проект програми розглядала колегія ЛОДА, до того відбулися слухання в депутатських комісіях облради. Програму вже зареєстровано в Міністерстві економіки й погоджено в Держкомпідприємництва. Тепер усе залежить від депутатів облради і дуже тісно пов’язане з ухваленням бюджету.
– Чи вклалися ви в кошти, передбачені ЛОДА?
– На минулу програму було виділено по 300 тисяч гривень на рік, саму ж програму планують на два роки. Ми розраховували на такі самі кошти, і всі заплановані заходи є максимально недорогими.
Розмовляла Вікторія Петрущак, "Львівська газета"
