І все ж попри хронічну нестачу фінансів на відновлення, реставрацію та реконструкцію західної столиці України, у ній живуть і працюють небайдужі люди. З їхньої когорти – Ярослав РУЩИШИН. Генеральний директор ВАТ "Троттола", в якому налічується близько 2000 працівників, пан Ярослав довгий час був одним із найактивніших членів Комітету підприємців Львівщини (КПЛ), а від лютого 2006 року він – голова КПЛ. "Статус" пропонує інтерв’ю з цим неординарним львів’янином, який успішно веде свій бізнес і вболіває за те, щоб його місто було сприятливим для всіх підприємців.
"Іноземні інвестори часто приходять в Україну, щоб використати дешеву робочу силу…"
– Пане Ярославе, як вам бачиться сьогоднішній Львів з точки зору розвитку підприємництва, залучення інвестицій?
– Зручне географічне становище міста Львова створює великі перспективи. А саме безпосередній контакт Львова з закордоном, з Європейським Союзом дозволяє залучати багато іноземних інвестицій. Ми можемо бути воротами інвестицій з Заходу в Україну. Відповідно це дає можливість переймати їхні технології. Все це спрощує ще відсутність мовної проблеми, адже у львівському регіоні люди розуміють польську.
З іншого боку, те, що ми стоїмо на периферії, має свої певні нюанси, що породжує інші проблеми. Досі принципом наших людей є вислів "Моя хата скраю – я нічого не знаю". Ця проблема частково пов’язана і з нашою ментальністю. Ми занадто часто задивляємось на Київ і думаємо, що абсолютно всі наші проблеми вирішать там. Я згоден, що багато проблем повинні вирішуватися саме там, але наразі ми стоїмо на своєму подвір’ї.
Ми думаємо, що прийде президент, посадить всіх наших бюрократів-чиновників в тюрми, а наша функція буде зводитися тільки до споглядання. Наші люди навіть відмовляються свідчити в суді проти тих самих бандитів і корупціонерів, занесуть ще їм хабар.
Ця проблема дуже негативно відображається на львівському підприємництві. В такій ситуації львівський бізнес багато в чому програє київському, і в першу чергу, можливо, навіть небажанням наших людей вчитися.
Так само ця проблема стосується і членів КПЛ. Кажуть, що з одного боку вони декларують гарні принципи на публіку. А насправді часто повертаються до своїх буденних, містечкових проблем і не думають про завтра.
– Ви стверджуєте, що Львів має сприятливий клімат для залучення іноземних інвестицій. Які ж, до прикладу, інвестиції вам вдалося залучити? І які є можливості для внутрішнього інвестування?
– Я тільки в два свої підприємства залучив близько 2 млн. доларів інвестицій. Це було і в грошовій формі, і в формі обладнання, і в формі транспорту.
Все ж я б не дуже хотів наголошувати на іноземних інвестиціях, адже є ще внутрішні інвестиції. Зараз вже є можливості для внутрішнього інвестування. Інша справа, що з іноземними інвестиціями приходять цивілізовані правила гри і високі технології.
Хоча і це, на жаль, не завжди так. Тобто стратегічно добрих цілей розвитку бізнесу в Україні в багатьох іноземних інвесторів немає. Часто вони приходять сюди використати дешеву робочу силу. А тільки вона стане трішки дорожчою – обернуться і підуть.
– І як з цим боротися?
– З цим не треба боротися, а потрібно виконувати ст. 42 Конституції України, в якій йдеться про створення для всіх однакових конкурентних правил. Тобто переможе сильніший.
У нас же досить значним чинником конкуренції залишається близькість до того чи іншого чиновника, присутність у незаконних схемах тощо. Відповідно існування контрабанди стає закономірним явищем. А контрабанда і здорова конкуренція – явища несумісні. Тіньовий бізнес страшенно ускладнює виконання цієї статті Конституції України.
"…Навчити владу слухати і чути народ"
– Які ж механізми боротьби з контрабандою ви бачите?
– У першу чергу, дотримання чинного законодавства. Особливо це стосується державних службовців. Вони повинні чесно відповідати за свою діяльність чи бездіяльність. Тіньовий бізнес – це ще не найбільша проблема, гірше – відсутність механізму вирішення подібних проблем. А це відбувається тоді, коли влада не слухає свій народ, в тому числі і підприємництво, вона абсолютно не реагує на поставлені ним проблеми. Хоча згідно з чинним законодавством владні органи зобов’язані це робити.
Тому перше завдання, яке ми ставимо перед нашим Комітетом, – навчити владу слухати і чути народ. І власне на цьому ми будемо зосереджувати увагу під час написання наступної програми розвитку підприємництва. В іншому випадку всі добрі наміри розіб’ються об цей мур корупції, і не буде механізму її подолати.
– А наскільки прислухається до підприємців сьогоднішня влада? Як у вас складаються стосунки з сьогоднішнім мером?
– Андрій Садовий – голова органу місцевого самоврядування, і до законодавства він ніякого стосунку не має. Скоріше навпаки, якщо говорити про сьогоднішнього мера, то це чи не єдиний випадок, де ми можемо похвалити владу. Принаймні, він відмінив незаконне рішення "Про впорядкування розміщення малих архітектурних форм, АЗС, автомийок, СТО автомобілів". Не заперечую, що культурне місто Львів перетворилося на місто кіосків і базарів. Більшість МАФ діяли незаконно. Відповідно, міський голова підписав документ, який, на його думку, мав би вирішити гостру проблему з недобросовісними підприємцями та питання благоустрою. Однак під ударом мораторію опинилися й ті підприємці, які справно поповнювали міську скарбницю, сплачуючи всі необхідні кошти, щоб безперешкодно вести свій бізнес. Власне, саме вони виявили в розпорядженні міського голови два порушення. Як відповідь на нашого листа, під тиском міськради Андрій Іванович відмінив цей уклад.
"Наші принципи – не давати хабарів"
– Що, на вашу думку, вагомого встиг зробити КПЛ, відколи ви його очолили?
– Я вважаю, що ми показали чиновництву, що є сила, яка уважно стежить за його діяльністю. Але ми досить недбало піаримо наші кроки, хоча робота проведена колосальна за цей час. Подано максимум конструктивних пропозицій і щодо зміни законодавства, і зміни системи оформлення документації в тих чи інших відомствах, і підходів до різних проблем. Тільки тепер залишилося все довести до кінця. Ми не боїмося публічності. Скоріше навпаки, у майбутньому збираємося долучити різні громадські організації.
– А якщо конкретніше?
– Наприклад, проблема з МРЕО.
Там було дуже чітко видно відмивання чиновниками коштів. Ми почали говорити про це публічно і зараз чекаємо відповіді, хоча ніяк не можемо дочекатися. Але ми її обов’язково доб’ємося, якщо не від нашої міліції, то від міністра Луценка.
Наступним кроком вперед є започаткування разом з ДПА електронної системи звітності. Ми провели експеримент на членах КПЛ по електронній звітності. І зараз контакт з податковою мав би здійснюватися за посередництвом електронного зв’язку за відсутності контакту "людини-людина". Також зараз в процесі розробка електронної звітності і з митницею. Загалом подібних кроків є багато.
– Чим КПЛ у місті Львові відрізняється від інших подібних комітетів?
– Тут хотілося б мені сказати про "Кодекс честі". "Кодекс честі" був придуманий ще засновниками КПЛ. На наше здивування, на нього звертають увагу подібні організації з Києва, з багатьох східних областей. Одні з його основних принципів – "не давати хабарів", "створювати конкурентне середовище". Тобто ми говоримо про стратегічні речі, які в загальному ведуть до розвитку бізнесу, до налагодження здорових стосунків у суспільстві.
Досьє:
Ярослав Рущишин
29.10.1967 – дата народження
Освіта:
1988‑1993 – навчався у Львівському торговельно-економічному інституті (сьогодні Комерційна академія) за спеціальністю бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності, фінанси (червоний диплом).
2003‑2005 – навчався у Києво-Могилянській академії за фахом магістр бізнес-адміністрування (МВА).
Кар’єра:
08.1993‑06.1995 головний бухгалтер
ТзОВ "Мистецьке об’єднання "Дзига"
06. 1995 – по теперішній час – генеральний директор ВАТ "Троттола" (пошиття одягу, близько 2000 працівників).
2004‑2005 – заступник голови Міжнародної Спілки Підприємців.
2006 голова Комітету підприємців Львівщини.
Сімейний стан: одружений.
Знання мов: англійська (розмовна, ділова), французька (базовий рівень), польська (розмовна, базовий рівень), російська (базовий рівень).
Автор: Ірина Кожушко
"СТАСУС-Захід"
