Це дослідження полягало у впровадженні пілотного проекту здачі електронної звітності лише на основі договору з податковою інспекцією і проводився у межах області. Метою було спрощення процедури звітності як для працівників податкової, так і для підприємців. Все, що потрібно для звітування в експериментальній формі – це цифровий ключ та довіра. Олександр Качмар, начальник управління автоматизації ДПА у Львівській області, заявив, що звітувати про результати можна уже зараз.

Експеримент з електронним цифровим підписом проводився минулого року у Києві. Нагадаємо, що в нашій державі існує Закон України „Про електронний цифровий підпис”, але в ньому багато недоопрацювань, додає клопоту ще й несумісність технічного боку справи із загальноєвропейськими стандартами.

Олексій Скрипник, член Ревізійної комісії КПЛ, директор фірми «Елєкс», називає використання у підприємницькій діяльності електронного цифрового підпису (ЕЦП) „елементарною економічною культурою”. За його словами, логічно використовувати ЕЦП у будь-яких аспектах підприємницької діяльності, наприклад, у діловому листуванні чи при підписанні контрактів із закордонними партнерами. Проте наш варіант ЕЦП поки що цього не дозволяє.
Що ж до самого експерименту, то на участь в ньому зголосилося 12 підприємств, хоча звіти в електронній формі подавали не більше 7. Річ, напевне, у тому, що ніяких пільг від цього суб`єкти підприємницької діяльності не отримували, та ще паралельно були зобов`язані звітувати перед податковою у звичній паперовій формі. Єдиною вигодою була можливість безкоштовно спробувати свої сили у осягненні запропонованих технологій, та ще втішатися надією, що ця спроба не даремна... І колись, бажано в недалекому майбутньому, всі звіти про податки (і не тільки податки) в Україні можна буде просто пересилати електронною поштою, а не займатися марудним заповненням паперів, побоюючись технічних описок.

 
Свою роль сумлінно зіграли й стереотипи - угода з податковою – таке словосполучення не виб`є з рівноваги тільки найпідготовленіших і здатних на ризик. Звичайно у майбутньому можна сподіватися на пільги, як це, наприклад, зроблено в Казахстані, де термін подачі звітності в електронній формі більший на 10 – 15%, ніж термін зазначений для подачі звітів у паперовому вигляді.

Та не зважаючи на всі проблеми, які були переважно все того ж технічного характеру, за словами пана Скрипника, „результат виправдав сподівання”. На даний час податкова готується таку систему здачі звітів виносити на експлуатацію. І неабияка заслуга в цьому проведеного експерименту. Що ж до технічного боку справи, то відомо, що ДПС воліє бачити електронні звіти у форматі XML, який є достатньо перспективною технологією і сумісний з більшістю бухгалтерських програм. Також ведуться розробки програм, які дозволяють підготувати всю належну звітність у звичайній бланковій формі, а вже потім конвертують кінцеві файли в потрібний формат. За словами Олексія Скрипника, маючи такі передумови можна сподіватися, що електронні документи увійдуть в широкий вжиток для великих підприємств не пізніше, ніж через рік чи два. А що ж стосується малих – то тут безсумнівно передусім потрібна допомога держави, а також усвідомлення малими підприємцями необхідності „іти у ногу” із науково-технічним прогресом. Але до справи потрібно братися об`єктивно. І тоді така райдужна перспектива справді буде зреалізована.

Спеціально для Комітету підприємців Львівщини Євгенія СТУП’ЯК