Попри те, що Міністерство юстиції з ініціативи Комітету підприємців Львівщини (КПЛ) скасувало рішення про державну реєстрацію тих нормативних актів ДМСУ, які, за твердженнями імпортерів, суперечили Митному кодексу України (МКУ), безпідставно ускладнювали порядок перетину державного кордону
та сприяли корупції й хабарництву, Держмитслужба й далі відстоює їхню доцільність, а що найважливіше – законність.

Рефері в цьому двобої є Кабінет Міністрів, до якого апелювала Держмитслужба з вимогою скасувати висновки Мін’юсту.

Зіткнення інтересів

“Каменем спотикання” у стосунках між імпортерами та митниками стали накази ДМСУ №№ 771 та 129, затверджені 8 грудня 1998 року та 28 лютого 2003 року відповідно. Фактично ними Держмитслужба на власний розсуд обумовила розуміння статей Митного кодексу, які регламентують попередні митні процедури, а саме – попереднє повідомлення (ПП) і попередню декларацію (ПД).

Основною метою впровадження ПП було спрощення порядку перетину кордону. До речі, МКУ передбачено, що його застосування обов’язкове лише у випадках, передбачених саме Митним кодексом. Однак насправді МКУ таких випадків не передбачає. Як розповів “Газеті” правовий радник КПЛ Андрій Гринчук, ДМСУ видала низку наказів, основним із яких є №771, якими передбачено, що ПП оформляють у всіх без винятку випадках, окрім тих, коли подають ПД (оформляється в разі ввезення підакцизних товарів зі сплатою всіх митних платежів, акцизів і ПДВ).

Таке нововведення відразу спричинило чималі незручності. Зауважимо, що ПП подають у електронній формі та з обов’язковим зазначенням усіх характеристик вантажу: вага, маса брутто, фактурна вартість, а також вид транспорту та докладне місце перетину митного переходу. Ба більше, водій транспортного засобу мусить знати шістнадцятизначний код товару. Зважаючи на те, що водій дізнається його після того, як декларант скаже код імпортерові, а той – перевізнику, цей процес доволі часто спрацьовує, як “зіпсований телефон”. А помилка бодай на одну цифру загрожує кількаденним простоєм на митниці, доки не буде повторно оформлено ПП. Схожа ситуація виникає, коли масу вантажу, вказану в ПП, перевищено навіть на десять кілограмів.

– Якщо імпортер дав випадково ПП на Чоп, а машина поїхала в Ужгород, хоча в базі даних інформація є й митникам усе відомо, вантаж усе одно не пропустять, – розповів “Газеті” Андрій Федоренко, директор ТзОВ “Сармат”, яке спеціалізується на перевезеннях. – Митна служба своїм положенням, так би мовити, вивернула дух Митного кодексу в інший бік, і ПП не те що не сприяє пришвидшенню митних процедур, а навпаки, затримує проходження автомобілів через кордон, спричиняє плутанину та втрату часу й чималих грошей.

На думку імпортера Юрія Сендецького, генерального директора ЗАТ “Кармен-Львів”, уся процедура попереднього повідомлення штовхає до хабарництва.

– Зміни, пов’язані з ПП, тільки створили ґрунт для хабарництва, – переконаний він. – Створено такі умови, що через дрібні та непринципові речі вантаж може довго стояти на кордоні. Щоб пришвидшити цей процес, за такої системи перетину кордону перевізники нерідко змушені пропонувати хабар. Очевидно, що необхідно забирати ці штучні обмеження, які породжують корупцію.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) мають чималі претензії до митників і щодо ПД. Зазначимо, згідно з МКУ, обов’язковість оформлення попередньої декларації стосується винятково підакцизних товарів.

– Своїм наказом №129 Держмитслужба затвердила перелік товарів, ввезення яких на територію України здійснюють за допомогою обов’язкового попереднього декларування, – зазначив Андрій Гринчук. – Це дуже великий перелік: починаючи від дверей і закінчуючи молоком. До того ж, він доволі мінливий, час від часу митники уточнюють його. Це, знову ж таки, не відповідає Митному кодексу.

Незручностей додає й те, що під час подання ПД слід сплачувати всі митні платежі. Якщо вантаж великий і вартісний, то, відповідно, високими є й ці платежі. Як стверджують підприємці, кошти на декілька тижнів випадають з обороту.

Хронологія протистояння

Зважаючи на таку ситуацію, 30 вересня минулого року Комітет підприємців Львівщини скерував до Держмитслужби лист із пропозиціями скасувати ПП, встановити простий порядок гарантування доставки вантажу перевізником до митниці призначення тощо.

– Ми отримали відповідь із ДМСУ, в якій ішлося про те, що накази відповідають МКУ, – розповідав Андрій Гринчук. – Митники ще й розповідали, що митниця ЄС похвалила їх за такий порядок організації контролю за ввезенням товарів на митну територію.

КПЛ негайно звернувся до Мін’юсту з пропозиціями переглянути нормативні акти ДМСУ та вказати, чи не суперечать вони Митному кодексу. Було надіслано дві такі пропозиції: щодо ПП і ПД. Позицію КПЛ щодо ПП Міністерство юстиції підтримало, скерувавши свої пропозиції ДМСУ з вимогою впродовж місяця привести нормативні акти митників у відповідність із МКУ. Щодо ПД, то міністерство не погодилося із львівськими підприємцями. Відтак КПЛ подав позовну заяву до Господарського суду м. Києва.

Тим часом торік у грудні до начальників регіональних митниць надійшов лист із позначкою “ТЕРМІНОВО” від начальника управління контролю за переміщенням вантажів ДМСУ Валерія Луговця. У ньому було зазначено, що “враховуючи можливість призупинення застосування наказу №771... просимо терміново обговорити з суб’єктами ЗЕД, їх громадськими органами та ін. перспективу митного оформлення всієї номенклатури товарів УКТ ЗЕД за попередньою декларацією (ПД)...”

Понад те, на офіційному сайті Асоціації митних брокерів України з’явилася інформація, що впровадження ПД на всю номенклатуру товару домагається саме КПЛ. На членів громадської організації посипався шквал критики з боку інших імпортерів і митних брокерів, які, крім усього іншого, були дуже невдоволені такою активністю КПЛ. Подейкують, що ініціатива львівських підприємців доволі сильно б’є по кишені брокерів – вони втрачають близько 25% прибутку.

– Митниця майстерно зробила демарш, щоб налаштувати громадську думку проти КПЛ, – наголосив Андрій Федоренко. – Перевернули все з ніг на голову, намагалися залякати всіх інших суб’єктів ЗЕД, мовляв, от ви мали робити лише ПП, а тепер ми вам зробимо ПД. А це величезні фінансові втрати. До того ж, намагалися переконати людей, що це наслідок діяльності львівських підприємців.

Однак КПЛ продовжував “бомбити” Мін’юст листами. Міністерство, попри те, що ДМСУ не взяла до уваги його вимог, лише 3 квітня ухвалило висновок скасувати рішення про державну реєстрацію двох наказів – №№771 і 129.

– Мін’юст затвердив висновки щодо скасування рішення про державну реєстрацію нормативних актів із мотивів невідповідності їхніх положень у частині ПП, – зазначив правовий радник КПЛ. – Однак скасований наказ №129, окрім ПП, стосувався і ПД. Річ у тому, що Міністерство юстиції може скасувати державну реєстрацію нормативних актів лише в цілому, а не в окремо взятій частині.

Непоступлива
Держмитслужба

Цього разу Держмитслужба відреагувала на дії міністерства вчасно й у десятиденний термін оскаржила висновки Мін’юсту в Кабінеті Міністрів України. Згодом повідомила про це Комітет підприємців Львівщини.

Очевидно, що ДМСУ не має наміру поступитися й надалі твердо відстоюватиме свою позицію. Попереднє повідомлення (ПП), на думку митників, є основним елементом системи контролю за доставкою вантажів під час ввезення товарів (окрім підакцизних та окремих товарів, визначених Держмитслужбою).

Слід нагадати, що ідею попереднього декларування товарів, які ввозять в Україну, втілили в життя після того, як вантажі, що потрапляли на територію нашої держави, почали безслідно зникати. Кажучи мовою контрабандистів, товар, перетнувши кордон, “топився” без сплати всіх необхідних платежів.

– Завчасне попередження митних органів про намір ввезти або вивезти товари дає їм змогу провести низку передбачених чинним законодавством попередніх операцій із документами та даними про переміщувані товари, зокрема застосувати методи аналізу ризиків експортно-імпортних операцій. Це дозволяє в подальшому прискорювати митне оформлення товарів під час їхнього декларування митним органам, – ідеться у відповіді ДМСУ на послання КПЛ. – Система контролю за доставкою вантажів базується на експлуатації Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) митних органів, побудованої з використанням найсучасніших інформаційних технологій. До ЄАІС цілодобово мають доступ у режимі “он-лайн” посадові особи всіх митниць. Інформація про кожен вантаж, який ввозять, вивозять чи переміщують транзитом, відкрита для контролю інспекторам митниць призначення та митниць відправлення, а також працівникам центрального апарату Держмитслужби. Ефективність механізму контролю за переміщенням вантажів отримала схвальні відгуки фахівців Європейської економічної комісії ООН та Євромитниці.

Щодо попередньої декларації, то митники кажуть, що справді, згідно з Митним кодексом, подання ПД при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обов’язковим, однак водночас, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 29 березня 2002 року, Держмитслужба “має право самостійно встановлювати перелік товарів, які підлягають декларуванню за попередньою декларацією”.

– Залежно від результатів і динаміки зовнішньоекономічної активності імпортерів, змін ринкової кон’юнктури тощо, цей перелік можуть змінювати: доповнювати або скорочувати, – переконують митники.

Висновок

Можна припустити, що Кабмін таки стане на бік Міністерства юстиції та КПЛ. Тоді буде внесено відповідний запит у Єдиний державний реєстр нормативних актів, і з тієї миті накази ДМСУ втратять чинність. Відповідно, митникам необхідно буде оперативно ухвалювати нові нормативні акти, щоб урегулювати порядок контролю за доставкою вантажів у митниці призначення.

– Щодо ПД, то тут слід брати перелік лише підакцизних товарів, – зазначив Андрій Гринчук. – Із ПП ситуація складніша. Однак найлогічніше було б повернутися до порядку, який існував раніше. Була так звана проїзна відомість, в якій містилися дані про товар, однак жодної інформації не потрібно подавати попередньо, не треба було вказувати, на якому митному переході проходитиме вантаж тощо. Така процедура цілком прийнятна.

Також цілком можливо, що Кабмін може вирішити стати на бік Держмитслужби. У такому разі, кажуть підприємці, “нічого не залишатиметься, як звертатися до суду”.

Андрій Горуна

для газети

Микола Мироненко

голова Асоціації митних брокерів України

Держмитслужба встановила чіткий і прозорий механізм здійснення контролю за ввезенням на митну територію України товарів і транспортних засобів. Час і витрати, яких зазнають суб’єкти ЗЕД під час оформлення ПП і ПД, насправді є несуттєвими.

КПЛ пропонує замінити оформлення ПП і ПД на оформлення провізної відомості. Нескладно передбачити, що від такого нововведення черги в пунктах пропуску виростуть у десятки разів, а фінансові збитки підприємців ще варто підрахувати. Всю роботу, яку було покладено на суб’єктів ЗЕД і митних брокерів, у такому разі перекладуть на інспекторський склад ДМСУ в пунктах пропуску без збільшення штатного розкладу. Звідси й багатокілометрові черги.

Щодо фінансових збитків митних брокерів, то нині, за умов жорсткої конкуренції, багато з них, надаючи послуги з декларування митних вантажів, не включають вартості оформлення ПП (ПД) до загальної суми. Асоціація вітає та розуміє намагання КПЛ провадити активну діяльність зі спрощення та гармонізації митних процедур, але такі намагання потрібно здійснювати із забезпеченням інтересів якнайбільшої кількості підприємств та організацій і, звісно, враховувати інтереси держави.

Андрій ГОРУНА, "Львівська газета" № 81 (888)