Про те як можуть співіснувати ці „природні вороги” погодився розповісти заступник голови Колегії при Голові ДПА у Львівській області, член ради Комітету підприємців Львівщини Олександр КІЛЬДІЯРОВ
-- Пане Олександре, „дореволюційне” керівництво ДПА у Львівській області також як і сьогодні „постреволюційне” мало при собі структуру, яка була покликана виконувати функцію громадського контролю. Проте, як Ви пам’ятаєте, громадський контроль того часу закінчився блокуванням підприємцями будинку податкової. Чи були спроби у Вас звернутися у цю Громадську раду?
-- Почну з того, що справді раніше діяла Громадська рада при львівській податковій. Я би не брався говорити, що вона не діяла – вона діяла, але у певних рамках. І основну функцію ця рада виконувала, а її функцією було показати громадськості, що проводиться певна робота, що податкова відкрита для підприємців. Одним словом – „благими намірами вистелена дорога до пекла”... Фактично ця структура була для „показухи”, щоб ніхто не міг дорікнути податковій у її авторитарній поведінці.
Що ж до звернень, то у мене особисто таких спроб не було. Однак заочно ходило багато чуток про те, що ця Рада вирішувала питання на рівні „рєшенія вопросов”. І фактично була посередником. Шкода, що такі чутки залишились лише чутками і жодного факту такого неофіційного вирішення питань не було доведено... як кажуть не спіймали – не злодій.
-- Як Ви вважаєте, у чому буде відмінність новоствореної Громадської колегії при ДПА від її аморфного попередника?
-- Перш за все важливою відмінністю новоствореної Колегії від її попередника Ради є сам принцип створення. На противагу „дореволюційній” раді (ініціативою створення якої було попереднє керівництво ДПА у Львівській області) імпульси до створення Громадської колегії ішли з „низу”, а не з „гори”.
Більше того ті бізнесмені-революціонери, які відчули на собі диктаторський режим податкової часів Кучми, і які фактично чи не найактивніше долучились до повалення режиму, були активними співогранізаторами колегії. Зараз у Громадській колегії вони представлені якнайширше. Тобто люди, які хотіли змінити систему просто не мають морального права клонувати такі аморфні структури...
-- Чи не могли б Ви детальніше розповісти про структуру Колегії, склад? Чи не вважаєте, що платники податків у такому складі представлені не повністю?
-- Тут я сенсації, на жаль не скажу, бо інформування і про створення і про склад Громадської колегії яке не яке, але було. Не секрет, що ініціатором створення та активним учасником подальшого функціонування цієї структури є Комітет підприємців Львівщини. Фактично положення про Колегію було розроблене членом КПЛ Андрієм Федоренко.
Що до ж до представництва платників податків у цій колегії – зараз важко щось говорити, оскільки пройшло ще мало часу – відбулося лише два засідання. Проте вже можна поговорити про активність членів Громадської колегії.
Так як у будь-якій структурі, яка побудована на засадах громадської активності, завжди є динамічні люди, які розраховують на ефективну роботу, є люди, які приходять для „масовки”, є ті яким просто цікаво мати досвід участі у таких колегіях, є й такі, які не приходять у силу завантаженості тими чи іншими справами як поточними бізнесовими, так і зайнятістю у аналогічних організаціях при інших державних структурах.
Поруч з тим слід зауважити, що преференції при відборі учасників до цієї колегії були у руках самих податківців, зокрема у голови ДПА у Львівській області. Фактично й самі податківці неодноразово наголошували, що назва звучить „Громадська колегія при Голові ДПА у Львівській області” (а не при ДПА загалом). Тобто колегія не є автономним демократичним органом, оскільки право прийому до неї безпосередньо належить прямому керівництву львівської податкової.
-- Тоді, яку фактичну допомогу може надати ця колегія представникам малого та середнього бізнесу?
Не варто забувати, що Колегія є дорадчим органом і може елементарно вказувати безпосередньо керівництву на помилки, недоопрацювання та зловживання податкових службовців навіть на найнижчому рівні.
Фактично маючи „постреволюційне” керівництво ДПА, ми маємо в основному ще дореволюційні кадри у податковій, навіть на рівні вищої ланки менеджменту, а що вже говорити про зміну інспекторів. Біда у тому, що власне малий бізнес і страждав від цього дрібного чиновницького батальйону, який нападав із перевірками по дрібним порушенням, блокуючи роботу підприємцям.
Ми розуміємо, що власник невеликого кафе чи магазину навряд чи матиме проблеми із великою сумою невідшкодованого ПДВ. Однак не вибивши чек власник зіштовхується обличчям до обличчя із тим „дореволюційним” інспектором, який ще не забув про неофіційне вирішення таких проблем.
Сама колегія на таких інспекторів вплинути безумовно не може, однак при наявності звернення підприємців про такі факти при розгляді на засіданні Колегії адресуються прямо керівництву.
Варто зазначити, що у найближчих планах членів колегії є розгляд та пропонування шляхів вирішення системних проблем – тобто це може бути проблема хабарництва на найнижчій ланці менеджменту ДПА, невідповідності у законодавстві, а також хибне тлумачення чинних законів.
-- Як співпрацюють львівські податківці (від голови до інспектора) із Громадською колегією? І чи співпрацюють взагалі?
Наразі можна говорити по повне розуміння. Тобто перед засіданнями податківці телефонують і цікавляться, кого саме, хотіли б бачити на цьому засіданні члени Громадської колегії. Були нюанси при видачі приміщення, тобто нам його надали – це 106 кімната. Проте, люди, які мали справи з податковою у той чи інший спосіб знають, що раніше 106 кімната була консультативною, тобто займалася роз’ясненнями різного плану. Відповідно зараз на чергуванні, яке проводиться членами колегії, можуть прийти відвідувачі із елементарними питаннями по бухгалтерії (як заповнити звіт, декларацію і т. п.), фактично із тими речима, які мали б проводити аудиторські організації, а не податкова.
Іншою проблемою є фактично відсутня популяризація колегії. Я би не називав це інформаційною блокадою, однак інформаційний вакуум вже існує. Спочатку – це було явище – створюється така структура, потім інтрига – „хто туди увійде?”, а тепер, коли пішла рутинна робота, ми відчуваємо якусь забутість.
Зрештою, без живого спілкування та незнання поточних проблем підприємців малого та середнього бізнесу ми не знатимемо про системність тієї чи іншої проблеми. Ми ж не зібралися вирішити свої проблеми і розійтися...
-- Що хотілось би встигнути зробити у рамках роботи Громадської колегії при ДПА у Львівській області до кінця цього року?
-- Чесно, моя думка така, у найкоротші терміни мені особисто хотілося б аби ситуація була хоча б наближена до ідеалу. А ідеально – такої колегії взагалі не мало би бути, мала б бути податкова, яка займається прямими функціями – збирати податки і підприємці, які просто їх сплачують. Наприклад у Німеччині, представники малого та середнього бізнесу навіть не знають де знаходиться їхня податкова, а їхні бухгалтери, чи наймані аудиторські фірми передають усю звітність в електронному варіанті, фактично унеможливлюючи навіть спокусу до такої справи як хабар...
Розмовляла Анастасія РЯБЕНЬКА
(P.S. Для тих підприємців, які мають бажання більше дізнатися про Громадську колегію при ДПА у Львівській області, або ж поділитися своїми проблемами Олександр Кільдіяров залишив телефони 297 07 29, 241 33 00)