(фото із інтернет-ресурсу журналу "БЛІЦ-ЗАХІД")

Сьогодні Комітет підприємців Львівщини пропонує до Вашої уваги обгрунтування відміни статті 93 МК України,
що передбачає порядок попереднього повідомлення  при ввезенні та вивезенні товарів, та інші пропозиції щодо вдосконалення роботи митниці.

Історія
Порядок попереднього декларування імпорту товарів був запроваджений на підставі ст.89 МК України взамін порядку оформлення провізної відомості що діяла з моменту організації Митної служби України у 1991 році і до 02.02.1999 року (наказ №771 від 08.12.1998р).  Запровадження нового порядку перетину державного кордону було покликане протидіяти контрабандному ввезенню товарів на митну територію України шляхом оформлення провізної відомості на фіктивну (або не діючу) фірму, або на діюче підприємство, яке, однак насправді не є дійсним отримувачем вантажу.
Іншим, дотичним до існуючого способу контрабандного ввозу товарів в Україну, є спосіб фіктивного транзиту. Згідно з цим способом на митницю, задекларовану як пункт вивозу товарів за межі митної території України, доставляються лише товаросупровідні документи, на основі яких в електронній базі даних митної служби робляться відповідні записи, документи оформляються, тоді як фізично розвантажується на території України.  Висловлюючись термінологією контрабандистів - товар „топиться” – як і в першому випадку. Однак, фіктивний транзит не є предметом нашого дослідження.
  
Дійсність
Стаття 89 МК України передбачає необхідність обов’язкового оформлення попередньої декларації у випадку імпорту підакцизних товарів. Стаття 93 МК України передбачає у випадках, передбачених Кодексом, необхідність обов’язкового оформлення попереднього повідомлення. Що собою являє дійсний порядок оформлення попередньої декларації та попереднього повідомлення? Спрощено (на прикладі здійснення імпорту товарів автомобільним транспортом) це виглядає так:

1. Уповноважений митний брокер або декларант суб’єкта ЗЕД, що здійснює імпорт, очікуючи поставки, оформляє на внутрішній митниці відповідну митну декларацію (попереднє повідомлення (ПП) – без сплати митних платежів, або попередню декларацію (ПД) – у випадку імпорту певних груп товарів, що передбачає попередню сплату всіх митних платежів, акцизів і ПДВ). Товари, які підпадають під процедуру попереднього декларування – це підакцизні товари, або інші товари згідно наказів Держмитслужби (згідно ст.89 МК України обов’язковість оформлення попередньої декларації стосується виключно підакцизних товарів!), імпорт по яким передбачено з оформленням попередньої декларації. Для оформлення ПП або ПД імпортеру необхідно заздалегідь знати: код товару, його кількість, вагу брутто, фактурну вартість, вид транспорту та митницю на кордоні. (Якщо допустити незначну помилку у введенні хоча б одного значення, то вантаж не буде пропущено через кордон і процедура потребуватиме повторення.) Вся ця інформація заноситься в електронну базу даних митниці і декларації присвоюється відповідний 16-ти значний номер.

2. Електронна копія ПП або ПД відправляється на центральний сервер митниці у Києві, опрацьовується, а звідти інформація поступає в пункти перетину кордону і стає доступною для митників на кордоні. (Зі всього видно, що система не працює в автоматичному режимі або в режимі  on-line – інформація на кордоні з’являється не швидше, як за 4 години від моменту оформлення ПП або ПД на внутрішній митниці).

3. Отримавши електронну копію ПП або ПД, митниця на кордоні пропускає задекларовану кількість товару і формує ще один провізний документ (Пропуск ПП або ПД - для перевізника), в який вноситься, додатково до існуючої, уточнена інформація про перевізника (назва фірми, адреса, номер транспортного засобу, прізвище водія), відомості про товаросупровідні документи, визначається строк доставки в митницю призначення, а головне –  водій перевізника особисто підписується під зобов’язанням вчасно доставити вантаж. (Треба зазначити, що митники на кордоні не утруднюють себе пошуком електронної копії ПП або ПД – водій перевізника повинен повідомити їм відповідний 16-ти значний номер. Вони за гроші можуть пошукати, в іншому випадку автомобіль може стояти на кордоні як завгодно довго.)

4. З оформленим документом та іншими товаросупровідними документами перевізник прибуває до митниці призначення, здає документи згідно реєстру, або передає їх вантажоотримувачу для митного оформлення. Після закінчення митного оформлення, ПП або ПД “закривається” і в Пропуску ПП або ПД ставиться відповідний штамп. 

Основні недоліки порядку

- Порядок передбачає необхідність додаткової роботи для декларантів – додатково заздалегідь потрібно з’явитися на митниці і оформити ПП або ПД. Це призводить до додаткових витрат суб’єкта ЗЕД.

- У випадку оформлення ПД від суб’єкта ЗЕД вимагається проведення попередньої оплати всіх необхідних митних платежів, акцизів та ПДВ – додаткові витрати суб’єкта ЗЕД, особливо коли значна відстань між пунктом перетину кордону і митницею призначення – суб’єкт „заморожує” кошти на 5-7 днів.

- Порядок дуже складний і не працює в режимі реального часу. Від моменту фактичного оформлення ПП або ПД до моменту появи інформації про це у митниці на кордоні проходить значний час. Крім цього, номер ПП або ПД декларант мусить повідомити експедитору, експедитор повідомляє номер перевізнику, перевізник передає його водію, а водій мусить повідомити номер ПП або ПД митнику на кордоні. В процесі передачі номерів, як правило, люди допускають помилки. В результаті все це призводить до величезних втрат часу, коштів на телефонні переговори, затримок транспорту на кордоні та корупції.

- Порядок не допускає виправлення помилок декларантів – у випадку, наприклад, помилкового зазначення пункту перетину кордону (що дуже часто трапляється) автомобіль буде стояти на кордоні, допоки процедуру не буде повторено без помилки. Якщо помилку виявлено у неробочий час (у п’ятницю після 16.00 і у вихідні), то автомобіль простоїть на кордоні до обіду понеділка. Крім того, деколи декларант просто не встигає оформити ПП або ПД, оскільки дані про вантаж у нього з’являються у п’ятницю після 16.00, а машина з вантажем може бути на кордоні вже ввечері того ж дня. Як результат - простої транспорту на кордон - утворення “корків”, додаткові витрати для перевізників та суб’єктів ЗЕД.

- Бажаючи уникнути помилок, декларанти для оформлення ПП або ПД вимагають факсових копій фактур, CMR, експортних декларацій, що, в свою чергу є додатковими витратами робочого часу та коштів на міжнародні дзвінки для суб’єктів ЗЕД  або перевізників.

- Перевізник не може вільно вибрати пункт перетину кордону. Автомобіль мусить перетинати кордон не у місці, де є найменша черга, а там, куди направлено ПП чи ПД.

- Застосування порядку попереднього декларування призводить до порушення умов вільної конкуренції перевізників, оскільки на умовах експерименту зараз цей порядок не застосовують до перевізників, що здійснюють перевезення із використанням книжок МДП (Carnet TIR) – відповідно членів АсМАП. Мотивація – застрахована відповідальність перевізника за доставку вантажу, що перевозиться згідно Carnet TIR.  Мотивація не витримує ніякої критики, оскільки Стаття 161 МК України, крім застосування книжки МДП передбачає й інші заходи гарантування доставки:
- надання власником товарів (уповноваженою особою) гарантій митним органам;
- охорона та супроводження товарів митними органами;
- перевезення товарів митним перевізником.

- Дублюється відповідальність за доставку вантажу – зрештою, за недоставку або невчасну доставку вантажу відповідає перевізник, то навіщо додавати роботи  суб’єкту ЗЕД?

Висновки

Порядок оформлення попереднього повідомлення є недосконалим. Згідно абзацу 2 статті 91 МК України „попередні операції повинні сприяти прискоренню митного оформлення...” Однак, існуючий порядок навпаки призводить до значних затримок у переміщенні вантажів через митний кордон України, ускладнює роботу митних брокерів, декларантів, збільшує фінансові та часові витрати суб’єктів ЗЕД, унеможливлює ефективне використання транспортних засобів міжнародними перевізниками, руйнує конкурентне середовище, стимулює хабарництво – в цілому стримує легальну зовнішньоекономічну діяльність, а головне - незважаючи на благородні наміри, жодним чином не протидіє контрабандному ввезенню товарів, ні малими партіями, ні великими, оскільки (з огляду на регулярні „поломки” центрального серверу митниці у Києві під час зміни вищого керівництва) для великої контрабанди достатньо доступу до електронної бази митниці. Крім того, ніде в Митному Кодексі не вказано конкретні випадки, коли, опираючись на статтю 93, передбачено обов’язковість оформлення попереднього повідомлення!
Митниця безпідставно вимагає оформлення попередньої декларації на широкий перелік товарів, тоді як  згідно ст.89 МК України обов’язковість оформлення попередньої декларації стосується_виключно підакцизних товарів !

Пропозиції

1. Відмінити статтю 93 МК України, якою передбачено порядок попереднього повідомлення, оскільки ніде в Кодексі не зустрічається випадків його обов’язкового застосування. 
2. Встановити простий порядок гарантування доставки вантажу перевізником до митниці призначення з використанням досвіду європейських країн (підписання відповідних угод та страхування доставки та транзиту вантажів митним брокером на кордоні за рахунок перевізника). Встановити та застосовувати суворі санкції до порушників порядку.
3. Встановити простий порядок, передбачений п.1 статті 161 МК України, надання власником (уповноваженою особою) гарантій митним органам щодо доставки товарів, що перебувають під митним контролем. Встановити та застосовувати суворі санкції до порушників порядку
4. Застосовувати порядок попереднього декларування товарів, що ввозяться на митну територію України лише щодо підакцизних товарів (у відповідності із ст. 89 МК України)
5. Внести зміни до п.4 статті 161 МК України, з метою недопущення отримання конкурентних переваг системи МДП (Carnet TIR), над іншими системами (наприклад Т-1,Т-2), що переважно застосовуються перевізниками країн Євросоюзу. Укласти відповідні міжурядові угоди, які б гарантували сувору відповідальність міжнародних перевізників за порушення митних правил.
6. Спростити порядок отримання Ліцензії митного перевізника для міжнародних перевізників – резидентів України.

Заступник голови Правозахисної комісії КПЛ Андрій Федоренко