Загалом губернатор Львівщини Петро Олійник позитивно оцінює роботу своєї команди за перші сто днів управління. Підбиваючи підсумки роботи перед представниками львівських мас-медіа, він наголосив, найбільше пишається тим, що в області “було переламано злочинні системи у фіскальних і правоохоронних органах, вдалося подолати бюджетну кризу та відпрацьовано модель залучення коштів”.
– Не секрет, що до мого призначення в області панувала тотальна корупція, відбувалося розкрадання майна в особливо великих розмірах. Тож на перших порах необхідні були структурні зміни, кадрові заміни, яких, як стверджував у приватних розмовах Степан Давимука та Микола Горинь, не знала навіть команда обласної ради першого демократичного скликання. На початку нашої роботи був колосальний дефіцит бюджету. Якщо проаналізувати статистику, то за січень-лютий окремі райони виконували на 26, 30, 45 відсотків бюджети. А ви знаєте, що бюджет – це і зарплати, і пенсії, і соціальні виплати. Було зниження темпів виробництва, яке, на превеликий жаль, уперше за останні роки торкнулося Львівської області. Ми розпочали роботу в умовах відсутності часу, адже наближалася посівна. До того ж, нас супроводжували природні катаклізми – і сніговий “подарунок” Львівщині від весни, й опісля безперервні дощі. Утруднювала роботу і бензинова криза. Все ж, я і моя команда взяла, на відміну від деяких політичних партій, громадських організацій, представницьких органів (обласних і районних) повну відповідальність (політичну й адміністративну) за стан справ в області.
– Чи справді рівень корупції був таким високим?
– Раніше я навіть не підозрював, що так цинічно і в таких великих розмірах розкрадали бюджетні кошти. Для прикладу, були цілі злочинні угруповання, які відмивали ПДВ. Лише три структури: “Хімотекс”, “Студія “Лева” і ТзОВ “Експедитор” – “витягнули” з бюджету понад 777 млн. гривень. Поширеними на Львівщині були злочини в земельній сфері. Це стосується Яворова, Східниці, Трускавця, Брюхович тощо. За нашими розрахунками, через це бюджет не дорахувався понад
200 млн. гривень. Також банкрутством підприємств активно займалися дуже добре організовані злочинні угруповання. Наприклад, не зрозуміло, як одне державне підприємство за 2 млн. грн продало завод телеграфної апаратури групі бізнесменів, які за короткий термін перепродали його львівському “Укртелекому” аж за 8,8 млн. грн.
Ще один факт, за яким порушено кримінальну справу: чотири особи купили приміщення за 2 млн. грн. Через місяць це ж приміщення через якесь ТзОВ продали Фонду зайнятості за 14,4 млн. грн. Тобто замість того, щоб створювати робочі місця, купують приміщення в сім разів дорожче, організовують зимові сади тощо. Я можу назвати десятки таких прикладів.
Область перебувала в стані корозії. Щонайважливіше, керівний склад правоохоронних, фіскальних органів брав безпосередню участь у тих злочинних діяннях. Ба більше, були організаторами.
– Ви торкнулися теми зниження темпів виробництва підприємств. Яка ситуація тепер?
– До мого приходу було суттєве зменшення обсягів виробництва, що становило на початку року близько 5%.
За результатами чотирьох місяців уже маємо приріст 1,3%. Це невеликий, але приріст. Ситуацію, вважаю, переламано. Це незважаючи на те, що один з основних товаровиробників – НПК “Галичина” – за чотири місяці зафіксував 20% зменшення обсягів виробництва. Будь-який фінансист вам скаже, що 1,3% збільшення обсягів виробництва мав би дати 0,4% надходжень до бюджету. Як відомо, кожна третя гривня від зростання виробництва йде в бюджет. Порівняно з минулим роком, тепер податкова адміністрація області мобілізувала ще додатково 180 млн. гривень. Якщо взяти до уваги ці кошти і перевести останні чотири місяці в 12, можу сказати, що податкові органи вкрали щонайменше 540 млн. гривень.
– А як щодо діяльності митниці?
– За останні чотири місяці митниця зібрала 225 млн. гривень. Це на 76 млн. гривень, або на 51%, більше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо взяти до уваги лише квітень цього року, то митниця зібрала 80 млн. гривень, а торік – 36. Зробивши певні розрахунки, можна ствердити, що приблизно
480 млн. гривень торік було “вимито” з бюджету. Митниця плюс податкова – це мільярд гривень.
– Яка приблизно загальна сума не потрапила в казну держави?
– Якщо ми порахуємо землю – 200 млн. гривень, відмивання ПДВ – 1 млрд. гривень, банкрутства підприємств – близько 300 млн. гривень, то ціна питання – 2,5 млрд. гривень. І це ще не все.
– Великий спротив викликала ваша кадрова політика. Яке ваше бачення цієї проблеми?
– Ми мали два протиріччя. З одного боку, фахівців справді мало, а з іншого – злочинці не мали права працювати на цих посадах. Необхідно було провести тотальну заміну кадрів, навіть якщо ці люди частково були дотичнимим до справи. Це робили для того, щоб розірвати добре організований злочинний клубок, який був сформований на Львівщині. Було замінено 121 керівника, які є в моєму безпосередньому підпорядкуванні. А в подвійному підпорядкуванні – понад 200 осіб. Якщо взяти сто днів, то щодня ми міняли двох людей.
– А яка ситуація з НПК “Галичина” й іншими великими підприємствами?
– Ми виходимо на паритетну, конструктивну, ділову та рівноправну співпрацю з нашими великими платниками. Для прикладу, торік НПК “Галичина” за чотири місяці переробила 786 тис. тонн нафти. Цього ж – 596 тонн. Але акцизу на той великий об’єм минулого року вони заплатили – 26 млн. гривень, а цього – 46. Якщо перевести ті об’єми до минулого року, то тільки по НПК “Галичина” ми могли отримати додатково 125 млн. гривень ПДВ і 100 млн. гривень акцизного збору.
– Яка виконана справа у вас викликала найбільшу гордість?
– Будь-яка справа, як кожна дитина в батька. Найбільшу гордість у мене викликає те, що ми переламали ситуацію в системі фіскальних і правоохоронних органів. Зауважу – не зламали, а переламали. Зуміли вийти з піке бюджетної кризи та кризи виробництва. Ми усвідомлюємо, що бюджет – це ті кошти, за які можна лише вижити. Тому залучили додатково
16 джерел. Загалом обласний бюджет становить 2,5 млрд. гривень. Цього року ми додатково реально по всіх комплексних програмах залучаємо мінімум ще 500 млн. гривень.
– Як плануєте вирішити “м’ясну” проблему в регіоні?
– Наступного тижня вийде моє розпорядження, яке, думаю, унеможливить або принаймні зменшить колосальні спекуляції на ринках Львова й області. На кожному ринку, незалежно від форми власності, буде створено торгово-закупівельні підприємства. Вони гуртом закуповуватимуть яловичину та свинину в товаровиробника і робитимуть 10% націнку під час продажу.
– Як прокоментуєте конфлікт між Комітетом підприємців Львівщини та митницею? Підприємці сказали, що не заспокояться, доки Буричка не звільнять із роботи.
– Ви зауважили, що торік конфлікту митниці з бізнесменами не було. І взагалі митниця не коментувала, хоча кожен знав, що ворота були відкриті й автомобільні ешелони йшли через кордон. Для прикладу, навіть начальник УМВС області пан Сало їздив на нерозмитненій машині. Цього не коментували. Те, що нині є дискусія між митницею і бізнесом – результат помаранчевої революції. Це дуже добре. Думаю, обидві сторони мають рацію. Бізнес хоче швидких змін, а державна машина має велику інерційність. Гадаю, істина посередині.
– Пан Сендак критично оцінив роботу ЛОДА. Чи означає це новий виток конфлікту з обласною радою?
– По-перше, я хочу попросити самого Михайла Дмитровича, щоб він підписав рішення сесії місячної давності. Депутати проголосували, а 30 млн. гривень далі не вливають у господарський комплекс. Я працюю з багатьма депутатами, що становлять більшість у ЛОР. Вважаю цю співпрацю пріоритетним напрямком роботи голови ЛОДА. Це щодо конфлікту. Також пан Сендак, відповідно до Конституції, має право коментувати, що він і робить, хоча я з тим, що він сказав, не погоджуюся.
– А як щодо сумісництва? Як відомо, пан Литвин подав до суду на всіх депутатів, які працюють за сумісництвом.
– Якби я був у списку, то не давав би можливості пройти іншому, а я мажоритарник. Тим паче, мої виборці не винуваті, що Віктор Андрійович призначив мене головою ЛОДА.
Підготував
Андрій Горуна Львівська газета