Але зараз залишається менше як рік до того часу, коли ми знову прийдемо, щоб обрати депутатів у ради всіх рівнів та міських голів. Отож потенційні кандидати уже серйозно мусять братися за початок виборчої кампанії. Тим паче, що завдяки політичній реформі з наступного року органи місцевого самоврядування матимуть більше повноважень, аніж раніше. Тому й боротьба має бути завзятішою та жорсткішою, зокрема боротьба за крісло мера Львова та голови облради.

Димінський: Федоришин чи Куйбіда?

Тричі кандидат у мери, відомий підприємець Богдан Федоришин -- перший, хто ствердно заявив про свій намір учетверте боротися за крісло господаря Ратуші. Однак якщо раніше він ішов на вибори самовисуванцем, то зараз, цілком імовірно, його офіційно висуне партія "Батьківщина", до якої він нещодавно вступив. Подейкують, що Федоришин навіть може очолити міський осередок цієї партії, яким наразі керує активний учасник Помаранчевої революції Емілія Подляшевська. До речі, кілька місяців тому її з незрозумілих причин голова ЛОО "Батьківщина" Іван Денькович уже відрахував із партії. Але після втручання з Києва п. Подляшевську прийняли назад. Змінитися влада в міському осередку може восени -- саме тоді відбудеться звітно-виборча конференція ЛМО "Батьківщини". Очоливши цей осередок, Федоришин, вочевидь, сподівається дещо збільшити свої шанси на перемогу. Адже на минулих виборах підтримка малопопулярних на Львівщині соціалістів не дуже допомогла цьому бізнесменові.

"Батьківщина" для Федоришина є вигідною ще й тому, що наразі у цій політичній силі на обласному рівні не проглядається реальна серйозна кандидатура на посаду мера. Звичайно, партія Тимошенко, як і на минулих виборах, знову би могла підтримати Любомира Буняка. Однак дуже сумнівно, що той таки балотуватиметься, оскільки за три роки його керівництва рівень довіри львів'ян до Буняка значно впав і тепер йому вже точно не допоможуть обіцянки зробити цілодобове водопостачання, навіть гарячої води, як і винаходи на кшталт агіток "Буняк -- негр". Окрім того, за нашою інформацією, існує негласна домовленість між Любомиром Буняком і Тарасом Стецьківим, що теперішній мер в обмін на підтримку його кандидатури нардепом під час виборів 2002 року не висуватиметься повторно і сприятиме перемозі Стецьківа.

Пов'язує Богдана Федоришина з "Батьківщиною" і фігура відомого бізнесмена та народного депутата Петра Димінського, який після своєї невдалої кар'єри у Партії реґіонів почав активно налагоджувати контакти з тоді ще опозиційним блоком Тимошенко. Фінансові позиції Федоришина, яким, кажуть, ще донедавна загрожував крах, нормалізувалися після налагодження стосунків із Петром Димінським. Отож Федоришин стає адміністратором та співвласником як нового придбання Димінського -- "Ґранд-готелю", так і старих бізнес-проектів, зокрема ФК "Карпати".

Про зв'язок Димінського з партією Тимошенко говорять уже кілька місяців. Зокрема, що він на рівні прем'єра відстоював кандидатуру голови облради Михайла Сендака на посаду голови облдержадміністрації. А також, що депутати облради, які належать до так званої групи підтримки Сендака, а цим самим Димінського, уже стали членами "Батьківщини". Окрім того, зрозуміло, що будь-якому серйозному бізнесменові, котрий прагне розширювати свій вплив, потрібно мати свій потужний політичний рупор. А оскільки найпотужнішу у Львові НСНУ очолив Петро Олійник, який власне і переміг Димінського у боротьбі за губернаторство, приборкати цю партію для нього практично неможливо.

Вочевидь, Димінський і сам це розуміє. Тому, ймовірно, у нього є кілька запасних варіантів. Недарма під час губернаторської кампанії з'явилося ім'я Василя Куйбіди. Зауважмо, що Куйбіда віддавна є членом НРУ, яку під час минулих виборів фінансово підтримував саме Димінський, і це вже ні для кого не секрет. Також відомо, що, фінансуючи рухівців, Димінський натомість вимагав певної віддяки. Зокрема, як обмовився екс-рухівець та заступник голови облради Ігор Держко, три роки тому голова ЛОО НРУ Ярослав Кендзьор просив підтримати на кандидатуру голови облради саме земляка Димінського Михайла Сендака, оскільки про це просив сам Димінський -- спонсор львівського РУХу. Отож, спонсоруючи НРУ, ймовірно, що і кандидатуру у мери Львова рухівці узгоджували з Димінським. Однак Куйбіда мерські вибори програв. А коли за три роки розпочалася губернаторська кампанія, прізвище Куйбіди знову випливло. Адже у серйозній політичній грі завжди потрібно мати запасний варіант, тим паче, якщо варіант номер один, тобто Сендак, мав мало шансів на перемогу.

Для самого Куйбіди вибори можуть стати єдиним шансом повернути свої позиції. Адже після поразки на виборах 2002 року він так і не отримав жодної поважної пропозиції від Віктора Ющенка. Щоправда, останнім часом щораз частіше з'являється інформація про те, що шеф Куйбіди по партії, голова Руху Борис Тарасюк, активно підшуковує екс-мерові Львова якусь дипломатичну посаду. Якщо Василь Куйбіда вирішить більше не ризикувати і задовольнитися спокійною роботою у дипмісії, він, мабуть, розчарує багатьох тих, які, втративши посади після приходу Буняка, мріють про повернення пана Василя.

Тож Петрові Димінському доведеться вибирати кошики, куди покласти більше яєць. До Федоришина, котрий однозначно хоче вкотре спробувати себе, чи Куйбіди, в якого більше шансів. Адже завдяки масовому незадоволенню Буняком у Куйбіди, за інерцією, є доволі високий рейтинг. Щоправда, страх перед повторною поразкою може стати вирішальним у рішенні повертатися до Львова чи ні.

Є у Петра Димінського і ще один варіант. У кулуарних розмовах про свої мерські амбіції неодноразово заявляв колишній голова Сихівської райадміністрації Іван Рудницький. У пана Рудницького є однак серйозна проблема -- катастрофічний брак ресурсів для коштовної кампанії. А членство у Народному русі може посприяти в залученні до своєї кампанії спонсора Руху.

Буняк-Стецьків-Сірик

Наступна інтрига у виборчій кампанії мера, очевидно, стосуватиметься питання, кого саме висуне кандидатом пропрезидентська партія НСНУ. Адже зрозуміло, що фактична підтримка самим Ющенком значно додасть балів кандидату в мери проющенківського міста. Однак хто буде цим "обраним", наразі сказати важко. Адже у НСНУ є щонайменше три реальних кандидати в мери: віднедавна президент НТКУ Тарас Стецьків (наразі він ще є членом партії "Наша Україна" Пинзеника, яка невдовзі увіллється в НСНУ), Андрій Садовий та Павло Качур. Про останнього поширюються чутки, що незабаром він може замінити на посаді начальника Львівської залізниці Богдана Піха. Ця посада може дати Качуру доступ до потужних фінансових ресурсів та можливість багатомільйонних благодійних акцій. Щоправда, зважаючи на непрості стосунки між Юлією Тимошенко та потенційним шефом Качура Євгеном Червоненком, соратник прем'єра, голова СБУ Олександр Турчинов жорстко контролюватиме кожну копійку, видану залізницею.

Але повернімось до Тараса Стецьківа. У приватних розмовах народний депутат уже називає себе "наступником" Буняка. У коментарі "Поступу" один із найближчих соратників Буняка, секретар Львівської міськради Зеновій Сірик, якого оглядачі також вважають дуже близькою до Стецьківа людиною (теж був донедавна членом НУ Пинзеника, але вже встиг увійти в НСНУ) висловив думку, що Стецьків має значні шанси перемогти на виборах мера, оскільки він уже одного разу перемагав на виборах у Львові. У 2002 році Стецьків став депутатом до Верховної ради від Франківського району. Щоправда, його перемозі тоді відчутно посприяв Тарас Чорновіл -- одним із головних пунктів кампанії було зображення обох політиків на передвиборних листівках пліч-о пліч. А це зараз можуть пригадати конкуренти Тараса Степановича, зважаючи на те, як змінилося ставлення до Чорновола у Львові. Зашкодити Стецьківу в його планах може й незначний рейтинг та факти тісних зв'язків зі скомпрометованою в очах більшості львів'ян владою Буняка.

Узагалі Тарас Стецьків серед львівського політикуму та решти небайдужих здобув собі репутацію хитрого гравця. Він віддавна будує свою політичну кар'єру та завойовує вплив, хоча методи, які використовує, викликають багато запитань. Чи невипадково наприкінці 1990-х після розпаду НДП Стецьків, прийшовши у львівську ПРП, дуже швидко витіснив звідти Юрія Шведу та Валерія П'ятака і невдовзі сам очолив місцевий осередок партії?!

Уміння вести хитру політичну гру і перемагати Тарас Стецьків проілюстрував і під час попередніх виборів мера. Публічно підтримуючи Куйбіду, він активно сприяв перемозі Буняка, тож недаремно йому приписують авторство проекту "мер Буняк". Недарма близький товариш Стецьківа Олег Кузан, який нині є його заступником в НТКУ, колись очолював виборчий штаб Буняка, а потім став керівником справ мерії. Сам же Стецьків вів переговори з іншими кандидатами на виборах-2002 від імені Буняка.

Щодо інших потенційних кандидатів, близьких до теперішнього мера, то може йтися і про самого Сірика. Секретар міської ради, кажуть, активно переконує Тараса Стецьківа, що він і сам міг би поборотися за посаду мера. Говорять і про заступника Любомира Буняка з гуманітарних питань Ірину Романів. Нещодавно журналістам львівських медіа, які хотіли спілкуватись з підлеглими пані Романів, довелося почути недвозначний натяк, що пані Ірина заборонила працівникам мерії самим давати коментарі пресі стосовно її галузі. Це могла робити лише сама Ірина Романів. Можливо, у такий спосіб заступник мера бажала частіше з'являтись у пресі. Іншим можливим ставлеником Буняка може стати і керівник "Львівтеплокомуненерго" Ігор Марчак. Перевагою останнього може бути те, що майнові ресурси керівника комунального підприємства цілком дозволяють йому самостійно фінансувати власну кампанію. Натомість недолік -- дамоклів меч у вигляді перспективи порушення кримінальної справи за фактом нецільового використання коштів комунального підприємства.

Садовий

Андрій Садовий принципово відмовляється говорити про своє можливе кандидування, однак його справедливо вважають одним із найвірогідніших переможців наступних виборів. Особливо якщо зважити на високий і динамічний у зростанні рейтинг. Згідно з даними кількох закритих опитувань, Садовий нещодавно випередив у популярності екс-мера Василя Куйбіду і є на сьогодні лідером у рейтингах. Однак, аби уникнути спекуляцій навколо причетності Андрія Садового до нашого видання, ми свідомо залишаємо можливість іншим засобам масової інформації аналізувати шанси засновника "Самопомочі" обійняти посаду міського голови.

Інші

Масла у вогонь піділлє і дуже ймовірне висування в мери останнього кучмівського губернатора Львівщини Олександра Сендеги. Адже зараз для Сендеги боротьба за крісло господаря Ратуші є чи не єдиною можливістю повернутися у велику політику, точніше, господарку. Його так званого патрона Георгія Кірпи вже немає серед живих, і Сендезі уже немає, на кого реально опертися. Водночас саме завдяки Кірпі екс-губернатор зміг здобути собі імідж господарника, який називає одним із найбільших своїх досягнень побудову Сихівського шляхопроводу. Але гроші на цей проект головно виділив саме Кірпа. Однак негативно вплинути на рейтинг Сендеги можуть його відмовчування і невтручання під час фальсифікації президентських виборів. Кажуть, що останнім часом він залучився підтримкою Юрія Бойка, екс-керівника "Нафтогазу України", котрий нещодавно утворив Республіканську партію України. Бойка називають також одним зі спонсорів Соціалістичної партії. У Львові інтереси групи Бойка представляють зокрема засновники "Аргумент-газети", які спільно з інтернет-сайтом "Вголос" популяризують Соцпартію, нову Республіканську партію, а віднедавна й особу Олександра Сендеги. Якщо ж Сендега не висуватиметься, то може, приміром, підтримати кандидатуру іншого ймовірного претендента на владу в місті -- члена Партії реґіонів Петра Писарчука, з яким екс-губернатора пов'язує спільний інтерес -- ринок "Південний".

Серед потенційних кандидатів називають прізвища і кількох молодих бізнесменів із Комітету підприємців Львівщини. Найчастіше лунають прізвища Тараса Сосновського (президента групи компаній "Комфорт-сервіс"), Ярослава Рущишина (директора швейного підприємства "Тротола") та Олега Мандюка (власника "Віденської кав'ярні"). Останній, щоправда, за словами Петра Олійника, обійнявши посаду керівника міського осередку НСНУ, пообіцяв не використовувати її у виборах.

Мар'яна П'єцух  "Поступ"