50 мільйонів гривень, виділених на святкування, – сума однозначно не мала, тому, очевидно, що й увага до них і робіт, які за них мають виконати, буде також прискіпливою. Схожої думки дотримуються і депутати Львівської міської ради, які пропонують зробити процес освоєння та витрачання виділених коштів прозорим і відкритим. Розмова про бюджетний процес, про підготовку до святкування 750-річчя Львова та події у Львівській міській раді – в розмові з депутатом міської ради Романом Зафійовським.

– Виділені Львову кошти – це серйозний прецедент, і ми повинні відповідально до цього поставитися. Знаєте, в нас побутує думка, і вона, мабуть, небезпідставна, що ці кошти, виписані окремим рядком у державному бюджеті, є і своєрідним визнанням Львова, його значення та ролі наших громадян у подіях останнього часу. Маю на увазі і Президента Ющенка, і Кабінет Міністрів. І, звісно ж, народних депутатів від Львова, які доклали максимум зусиль, щоб ці кошти таки виділили, – це і Тарас Стецьків, і Павло Качур, і Андрій Шкіль. Натомість
ми тепер зобов’язані зробити все, щоб максимально ефективно використати цей ресурс.

– А в чому може виявитися неефективність?

– Перш за все йдеться про механізми та принципи. Бо фактично були лише пропозиції міськвиконкому, передані на розгляд Кабміну. І ті пропозиції достатньо широкі – від ремонту історичної частини міста до проведення фестивалів і видавництва книг. Для прикладу, мова про фольклорний фестиваль, на підготовку якого планують витратити 100 тисяч, чи, скажімо, підготовка матеріалів у ЗМІ, на яку цьогоріч записано двісті тисяч. Я намагався з’ясувати, що і як це буде, але відповіді наразі не отримав. Тому ми хочемо заохотити громаду до дискусії, щоб вибрати оптимальний варіант.

– Що ви пропонуватимете для того, щоб виправити ситуацію?

– Насамеперд ми так чи інакше повинні переглянути міський бюджет. З огляду на те, що новий Державний бюджет містить нові норми та показники, просто мусимо це робити. На попередньому засіданні сесії фракція “Наша Україна” вже пропонувала звернутися до цього, і, думаю, що на наступному засіданні ми знову повернемося до цього. Крім того, оптимальним видається розвести суто міський бюджет і цих 50 мільйонів гривень. Бо проблема в тому, що на частину об’єктів передбачено подвійне джерело фінансування – це гроші і міського бюджету, і державного. Відтак матимемо плутанину – хто кому і за що платить? У чиновників виникає цілком зрозуміла спокуса використати кошти на “латання дір”, на які не вистачає коштів суто міських. Але внаслідок цього можна отримати лише продовження довгобудів і фінансування речей, які не матимуть прямого стосунку до збереження центральної частини міста, що передбачає пункт про виділення 50 мільйонів.

– Яким чином розводити ці бюджети?

– Кошти держбюджету слід спрямувати на об’єкти, які мають не тільки міське, а й загальнодержавне значення. Це і центр міста, і, зокрема, Святоюрська гора. Ми спробуємо переконати колег у тому, що цей комплекс має постати на святкуванні відреставрованим, бо ж неприпустимо, щоб об’єкт, який є фактично одним із “облич міста”, постійно перебував в оточенні риштувань.

Ще є пропозиція, щоб розділити загальний обсяг робіт на два етапи. Під час першого етапу виконати роботи з відновлення та збереження історичної частини міста. Під час другого – окремо
вести роботи з підготовки самого міста – дороги, комунікації.

– Очевидно, плануєте тендери, які проводитимуть
для визначення виконавців робіт?

– Стосовно тендерів, на наше переконання, і ми наполягатимемо на цьому, вони повинні відбуватися публічно. Не може бути, щоб переможця тендера визначали кулуарно. І він починає виконувати свою роботу, а лише тоді виникають запитання: хто ще брав участь у тендері, які пропозиції ще надходили, чому віддали замовлення тому, а не іншому, який пропонував нижчу вартість і так далі.

На нашу думку, треба оприлюднити тендерні умови в місцевій пресі. До участі у конкурсах слід залучати максимальну кількість фірм, і перевагу надавати тим, які мають досвід виконання таких робіт і пропонують найменшу ціну. Так само мають бути прозорими і пропозиції фірм, і підбиття підсумків тендерів, аби потім ні в кого не було підстав говорити про якесь лобіювання.

Розмовляв Сергій Смірнов  "Львівська газета"