Головною причиною такого положення справ, на думку експертів, є меркантильний інтерес чиновників, що дозволяють власникам деяких банків відмивати засоби з проблемних фінансових установ.<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
При цьому тимчасові адміністрації не є перешкодою для таких дій контролюючих акціонерів.
Остання версія урядового документа, що розписує процедуру рекапіталізації комерційних банків, так само як і всі попередні рішення з цього питання, містить лише загальні характеристики процесу входження держави в капітал банків.
Згідно затвердженому порядку, уряд готовий брати участь в збільшенні капіталі банків при отриманні у власність не менше 60%+1 акції.
При цьому ще 15% акцій повинні бути передані в управління державі або належати іншому інвесторові, який також братиме участь в докапіталізації банку. У результаті держава повинна контролювати не менше 75%+1 звичайної акції.
При цьому в кожному банку, що розраховує на державну допомогу, до моменту рекапіталізації повинна бути введена тимчасова адміністрація.
У квітневій сумісній ухвалі Національного банку і Кабінету міністрів наголошується, що, згідно затвердженому плану капіталізації банку, уряд випускає облігації внутрішнього держзайму, які зараховуються на рахунок кредитної установи.
Банк потім звертається з паперами до регулятора, який зобов'язаний їх викупити протягом п'яти днів з моменту подачі заявки.
НБУ визначає суму, необхідну для фінансового оздоровлення банків, але загальний об'єм їх рекапіталізації обмежений 44 млрд грн, закладеними до держбюджету цього року.
Уряд поки проводить оцінку лише п'яти банків, як об'єктів рекапіталізації. Кабмін запланував стати власником 99% акцій Родовід Банку, Укрпромбанку і банка "Київ", 91,8% акцій банку "Надра" і 75%+1 акція Укргазбанка.
Тільки у останньому банку з цього списку ще не введена тимчасова адміністрація. А названі раніше кандидатами на допомогу Імексбанк і "Фінанси і Кредит" не готові віддавати державі більше 39% і 60% акцій відповідно.
Проте держава продовжує відкладати входження в капітал проблемних банків. В кінці травня Нацбанк запропонував Кабміну почати рекапіталізацію в трьох банках, де ситуація найменш заплутанна, – Укргазбанка, Родовід Банку і банку "Київ" – і вкласти в них 9 млрд грн.
"Якість кредитних портфелів цих банків постійно погіршується. А кількість зовнішніх і внутрішніх зобов'язань до погашення постійно збільшується. Якщо держава увійде до капіталу цих банків, потрібно буде в короткі терміни почати процес повернення боргів".
Чиновник говорить, що небажання держави виплачувати внески зовнішнім кредиторам є головним приводом для затримки рекапіталізації: "Основний об'єм боргів по зовнішніх позиках на сьогодні закумульований банком `Надра`, об'єм публічних виплат за зовнішнім боргом якого складає приблизно $480 млн, всього ж фінансова установа заборговувала зарубіжним кредиторам близько $1 млрд. Решта банків, що мають бути рекапіталізовані, на сьогодні заборговували зовнішнім кредиторам порядка $140 млн (Родовід Банк – близько $55 млн, Укрпромбанк – $35 млн, Укргазбанк – $50 млн), і уряд не має наміру брати на себе відповідальність за борги перед нерезидентами", – говорить чиновник.
Лише банк "Київ" не має зовнішніх позик. Тому всі банки, що сподіваються на державну допомогу, повинні реструктуризувати свої борги перед нерезидентами.
Тим часом процес реструктуризації знаходиться під загрозою зриву. У всіх банків–претендентів на рекапіталізацію термін мораторію на задоволення вимог кредиторів закінчується в серпні цього року, після чого іноземні інвестори мають право вимагати повернення своїх грошей – і вони не забудуть скористатися цим правом.
Можливо, саме це стало головною причиною, по якій Міжнародний валютний фонд погодився перевести $1,4 млрд з другого транша кредитних засобів безпосередньо на рахунки Держказначейства.
Урядовці поки спростовують можливість повернення зовнішніх боргів банків за рахунок держави. "За домовленістю з МВФ засоби, зараховані на рахунки Держказначейства, будуть направлені на обслуговування зовнішніх зобов'язань України, а не окремих банків", – затверджує заступник міністра фінансів Андрій Кравець.
Проте банкіри звертають увагу на той факт, що після націоналізації проблемних банків всі їх борги стануть державними.
"Тому жодної проблеми не буде – використовують для погашення боргу гроші МВФ", – говорить голова правління одного з найбільших банків. За його словами, вся ця процедура вже узгоджена з Міжнародним валютним фондом і затримка з рекапіталізацією комерційних банків відбувається виключно через нерозторопності Мінфіну.
"Можливо, ця нерозторопність вигідна деяким власникам проблемних банків, які до серпня дістають можливість виводити гроші і активи зі своїх банків", – вважає фінансист. Саме вимиванням капіталу банкір пояснює зростання кредитного портфеля банків протягом квітня і травня, в першу чергу в сегменті корпоративного кредитування. При цьому часто тимчасова адміністрація не є перешкодою для такої політики власників.
Втім, рано чи пізно державі все ж таки доведеться увійти до капіталу проблемних банків. І тоді перед новим власником встане відразу декілька питань, які зажадають негайного рішення.
"Якщо вкладники відчують, що можуть забирати з банків гроші без обмежень, то відтік депозитів зміниться притоком", – говорить керівник проектів Всесвітнього банку в корпоративному і фінансовому секторі Маріус Вісмантас. Національний банк зі свого боку підготував кредитні установи до необхідності виплачувати всі внески, відмінивши з 12 травня мораторій на дострокове розірвання депозитних договорів.
Другим проблемним питанням для держави стане відновлення кредитування за рахунок банків, націоналізованих державою. Експерти вважають, що, використовуючи нові підконтрольні банки, забезпечені емісійним фінансуванням НБУ, Кабмін має намір активно кредитувати держмонополії, держпідприємства і муніципалітети, створюючи в цих секторах нові робочі місця перед виборами. Тому для уряду відновлення кредитування економіки через націоналізовані банки є політично важливим питанням.
Тим часом, як пояснив глава НБУ Володимир Стельмах, центробанк не має наміру найближчим часом активно монетизувати облігації внутрішньої держпозики уряду, оскільки стурбований зростанням наявної грошової маси поза банками. Тому починати процес рекапіталізації проблемних банків уряду поки безглуздо – швидше за все, чиновники чекатимуть кінця літа, яке обіцяє нову хвилю зміцнення курсу долара.
"Якщо населення знову скуповуватиме валюту, то наявна грошова маса поза банками буде зменшуватись, – пояснює радник міністра економіки Сергій Яременко. – Це дозволить НБУ продовжити монетизацію зобов'язань Кабміну – а значить, у останнього з'явиться причина для рекапіталізації комерційних банків".
Джерело: Mobus.com
