Рахункова палата провела перевірку обґрунтованості рішень Нацбанку щодо надання протягом жовтня-грудня 2008 року обсягів рефінансування банків і дійшла висновку, що діяльність із забезпечення стабільності банківської системи шляхом рефінансування банків під програми фінансового оздоровлення протягом жовтня-грудня 2008 року супроводжувалася прийняттям неправочинних і необґрунтованих рішень, непрозоро, під прикриттям банківської таємниці.

Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ в Рахунковій палаті, загалом у 2008 році НБУ видав комерційним банкам кредитів рефінансування різними каналами у розмірі 169,5 млрд.грн. Це майже у 16 разів більше, ніж за останні два роки. При цьому в четвертому кварталі було виділено 2/3 загальної суми рефінансування всього року, а це - 105,4 млрд.грн. Найбільш проблемними були т.з. стабілізаційні кредити – 39 млрд.грн. під програми фінансового оздоровлення 6 банків. Перевірка показала, що мету не було досягнуто, а ситуація з ліквідністю і платоспроможністю в цих банках навіть погіршилася.

Перевірка також показала, що більшість рішень правління НБУ не відповідали вимогам чинних нормативно-правових актів, використовувалися різні підходи у наданні кредитів банкам, що створило підґрунтя для суб'єктивного підходу під час прийняття таких рішень. Крім того, з'ясувалося, що п'ята частина кредитних ресурсів спрямована не на фінансове оздоровлення банків, а на кредитування окремих суб'єктів господарювання, наприклад, НАК "Нафтогаз України" тощо.

"Встановлено також факти надання кредитів рефінансування в обсягах, що перевищують їхні встановлені граничні розміри. Частина кредитів виділялася банкам, що не відповідають таким додатковим умовам, як організація у формі відкритого акціонерного товариства, з оплаченим статутним капіталом не менше 500 млн.грн. Крім того, НБУ застосовувався суб'єктивний підхід при встановленні відсоткової ставки за кредитом різним банкам і порядку її виплати", - прокоментував голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Також він додав, що значна частина коштів рефінансування була спрямована на купівлю іноземної валюти. Як наслідок, такий додатковий тиск на обмінний курс гривні призвів до її значного знецінення.

Джерело: ЛIГАБiзнесIнформ