Основні зміни стосуються ст. 125 Земельного кодексу. Цим законом значно спрощена процедура реєстрації прав власності на земельну ділянку. Якщо раніше право власності і право постійного користування земельною ділянкою підтверджувалося лише державними актами, то зараз, згідно ч.2 ст. 126 Земельного кодексу - право власності на земельну ділянку, придбану з складу земель приватної власності, без зміни її меж і цільового призначення узаконюється:<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
цивільно-правовою угодою (щодо відчуження земельної ділянки), укладеною в порядку, встановленому законом, у разі отримання права власності на земельну ділянку за такою угодою;
свідоцтвом про право на спадок.
При виникненні права власності на земельну ділянку на підставі документів, перерахованих вище, - державний акт на землю, додається нотаріусом до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на цю земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.
Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складене і засвідчене в порядку, встановленому законом, впродовж 14 календарних днів з дня надання цьому органу вказаного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки і державної реєстрації, прав на нерухоме майно документи, не передбачені цією статтею (ст.126 ЗК України).
У разі зміни співвласника землі або виникнення права сумісної власності на земельну ділянку, орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, також вносить зміни до державного акту (вносячи відповідні відмітки) щодо складу співвласників земельної ділянки.
Положення Закону № 1066- VІ розповсюджуються також на ті випадки, коли вказана в ч.2 ст. 126 ЗК України цивільно-правова операція була здійснена, або видано свідоцтво про спадок, до набуття чинності цього закону, а державні акти на право власності на земельні ділянки видані не були. У такому разі нотаріус, який засвідчив операцію (видав свідоцтво про спадок), поводиться з письмовим запитом до органу, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, про підтвердження того, що державний акт на право власності на землю (земельна ділянка) не видавався новому власникові земельної ділянки. Після надходження до нотаріуса письмового підтвердження такого факту державний акт на право власності на землю (земельна ділянка) вилучається нотаріусом з архіву, і після здійснення відмітки про перехід права власності на неї, залучається до відповідного документа, вказаного в ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України.
При укладенні договорів на відчуження земельних ділянок слід враховувати такі важливі моменти, що дозволяють уникнути ризиків, а саме: у тексті договору треба указувати кадастровий номер земельної ділянки і момент переходу права власності на земельну ділянку, також як додаток до договору обов'язково повинен надаватися виданий колишньому власникові держакт про право власності на відчужувану земельну ділянку, на якій нотаріусові і реєстраторові необхідно буде поставити відмітку про відчуження.
З урахуванням вищесказаного хочеться відзначити, що вступити у володіння новопридбаною земельною ділянкою можна буде в найкоротші терміни: реєстрація права власності відбуватиметься набагато дешевше і швидше (завдяки відміні необхідності отримання нового держакту про право власності на землю), що у свою чергу також знижує рівень корупції і ризик зловживань, пов'язаних з даними процедурами.
