Головна мета цих розпоряджень (номер 108 і 109) - перш за все, збільшити об'єми пропозиції валюти на міжбанківському ринку. Золотовалютні резерви НБУ зменшуються з місяця в місяць, і для регулятора стає украй актуально, щоб пропозиція валюти росла, а ще краще значно перевищувало попит. По попередніх оцінках, для виконання вимог НБУ комерційні банки будуть вимушені продати близько 5 млрд доларів на міжбанківському ринку. В умовах, коли середньоденний попит на валюту не перевищує 300 млн. доларів, бажання НБУ, дістати нових продавців валюти, цілком виправдано. Але в даному випадку благі наміри збільшити пропозицію валюти можуть бути не реалізовані. Проти нових вимог НБУ активно виступили українські банки із зарубіжним капіталом, які, відповідно до вимоги Нацбанку, більше інших будуть вимушено продавати інвалюти.<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Специфіка і нормативи
Головна проблема в даному випадку полягає в специфіці обліку валютних нормативів. Самі по собі нормативи валютної позиції - показники балансу банку. Валюта ж, яка потрапляє в комерційний банк, фактично миттєво йде з нього у вигляді кредитів. Тому вимогу продати валюту на міжбанківському ринку можна виконати або за рахунок об'єму валюти, яка поступає в банк за рахунок погашення кредитів, або у вигляді внесення до капіталу, або у вигляді депозиту від зарубіжного інвестора. І будь-якому випадку для комерційних банків це украй не вигідно. Тому що інвестори, які вклали в банк, самостійно несуть валютні ризики, і банк не має можливості ці ризики прохеджувати. Тому не доводиться дивуватися, що новина від регулятора украй негативно вплинула на зарубіжних власники українських банків. Тепер вони будуть зобов'язані вливати в капітал валюту, яка миттєво піде на міжбанківський ринок, а при поверненні грошей їм доведеться її знову купувати, але вже по новому курсу і з витікаючими наслідками.
Ризик і гарантії
Звичайно, якщо припустити, що гривня надалі тільки зміцнюватиметься, то зарубіжні власники українських банків були б більш згідливі, але такого чіткого прогнозу немає, а НБУ не готовий дати гарантії, що нерезиденти зможу повернути свої гроші по пільговому курсу. У цій ситуації виникають побоювання, що не тільки зарубіжні власники українських банків обмежуватимуть свої інвестиції до України, але і інші нерезиденти-інвестори. Валютний ризик - один з головних чинників, який впливає на ухвалення рішень про інвестицію в ту або іншу країну. Навряд чи зарубіжні інвестори захочуть ризикувати в Україні, якщо в інших країнах їм не пред'являють таких вимог. Чи піде НБУ на поступки, покаже час, але те, що у такому вигляді залишати ситуацію не можна - зрозуміло всім. Інвестиції з-за кордону на даний момент істотно зменшилися. За даними НБУ, за перший квартал цього року чиста притока інвестицій з-за кордону склала всього 717 млн. доларів, це після мільярдних приходів виглядає дуже «блідо». Для залучення інвестицій необхідно навпаки створити умови, щоб зацікавити нерезидентів вкладати гроші до України, а не городити проблеми...
Автор: Олександр Охріменко, кандидат економічних наук (для УНІАН)
Джерело: http://economics.unian.net/rus/detail/10523
