Про це з посиланням на заступника голови Нацбанку Олександра Савченка повідомляє агенство Інтерфакс-Україна. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
"Це дозволить збільшити пропозицію валюти 4,5-5 млрд. дол. на рік. Теоретично такими заходами ми можемо опустити курс долара до рівня 7 грн./дол.", - сказав він в інтерв'ю газеті "Економічні вісті".
Як повідомлялося, курс долару на міжбанку в 2009 році знизився на 2,48% (з 8,05 грн./1 дол.), що відповідає посиленню гривні на 2,55% - до 7,85 грн./дол.
Для підтримки національної валюти Нацбанк з початку року продав на міжбанку понад 2,1 млрд. дол. Офіційний курс гривні в 2009 році утримується на рівні 7,7 грн./дол.
Заступник голови НБУ пояснив, що Нацбанку доцільно збільшити приплив ліквідності в банківську систему, заблокувавши вихід грошей на валютний ринок протягом двох-трьох місяців і ускладнить переказ коштів у готівку.
За його словами, для цього необхідно зобов'язати банки формувати резерви під валютні кредити в гривні, а не у валюті. Крім того, потрібно ввести жорсткі ліміти відкритої валютної позиції: за довшою - до 5% за кожною валютою і 10% за всіма валютами до регулятивного капіталу, за короткою - 15% за кожною валютою і 30% за всіма валютами.
Разом з тим Савченко зазначив, що на тлі девальвації російського рубля суттєве посилення гривні може ускладнити вихід українських товарів на російський ринок.
При цьому, за його оцінкою, на тлі скорочення обсягів імпорту вже втрачена необхідність введення обов'язкового продажу валютної виручки на рівні 50%.
Говорячи про ситуацію в банківській системі, заступник голови НБУ підкреслив, що Нацбанку доцільно прискорити введення тимчасових адміністрацій в проблемні банки.
"НБУ необхідно більш оперативно вводити тимчасові адміністрації в ті банки, які втратили капітал і ліквідність. Чим швидше ми візьмемо під контроль проблемні банки, тим швидше відновиться довіра учасників ринку один до одного, а населення - до банківської системи", - вважає Савченко .
За його словами, найпростішим шляхом виведення банків з кризи є їх приєднання до більш великих кредитно-фінансовим установам: стимулювати такі процеси повинен Нацбанк шляхом надання банкам-санатора рефінансування на рівні 30-40% активів проблемних банків, а уряд - додаючи їм 10-15 % капіталу.
Разом з тим, для вирішення таких завдань можлива також передача проблемних банків в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або створення спеціалізованого державного установи по роботі з проблемними активами, яке буде управляти майном банкрутів або викуповувати погані борги у кредитно-фінансових установ.
Частка проблемних активів банків вже становить близько 9% активів всієї системи: не можна допустити збільшення цього показника до 15%. При цьому, на думку Савченка, знизити вплив девальвації гривні на якість банківських активів дозволить конвертація валютних позик в гривню.
"НБУ вже не допустить банкрутства великих банків, і буде всіляко підтримувати їх ліквідність, причому не тільки за рахунок рефінансування, але й за рахунок введення тимчасової адміністрації, мораторію на задоволення вимог кредиторів на шість місяців, а також за рахунок участі держави в їх рекапіталізації" , - пояснив він.
Заступник голови НБУ також відзначив важливість розблокування ринку міжбанківського кредитування за рахунок гарантій уряду та за участю Нацбанку. "Для того, щоб запустити цей ринок, вистачить гарантій на 5 млрд грн", - підкреслив він.
На його думку, ліміти таких гарантій доцільно встановлювати на підставі підсумків діагностичного обстеження банків: таку діагностику доцільно проводити на добровільній основі і невеликим банкам.
При цьому, за словами заступника голови НБУ, якщо в найближчі тижні не станеться відновлення кредитної активності банків, то падіння ВВП країни в 2009 році може досягти 10-15%.
Говорячи про можливі дії уряду, Савченко підкреслив, що Кабміну доцільно відмовитися від здійснення довгострокових інвестиційних проектів (наприклад, будівництва доріг), віддавши перевагу інвестиціям у енергозбереження, автомобілебудування, сільське господарство, підприємства легкої та харчової промисловості.
Заступник глави НБУ також рекомендував Мінфіну швидше почати випуск короткострокових високоприбуткових облігацій в гривні (на строк один, три, шість місяців), довгострокових среднедоходних облігації в гривні з прив'язкою до євро та долара (на 1, 2, 5 і 10 років) і довгострокових нізкодоходних облігацій у доларах та євро (на 1, 3, 5 і 10 років) - вони повинні бути доступні юридичним та фізичним особам.
"Такими інструментами можна не тільки покривати дефіцит (який необхідно зменшити), але й погашати, навіть достроково (з дисконтом), наші державні зовнішні зобов'язання, і тим самим підвищувати кредитний рейтинг країни", - пояснив Савченко.
