Верховна рада в четвер прийняла в першому читанні законопроект №3062, що вносить зміни в закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом". Керуючись вимогами Міжнародної організації боротьби з відмиванням доходів (FATF), депутати розширили перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Тепер в обов'язковому порядку інформацію про операції на суму понад 80 тис. грн повинні будуть передавати в органи фінмоніторингу нотаріуси, адвокати, суб'єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, торговці нерухомістю (ріелтери), оператори поштового зв'язку (у частині переказу грошей), торговці дорогоцінними металами та каменями, аудитори, юрособи, організатори проведення лотерей.
У документі для реалізації дев'ятої рекомендації FATF боротьби з фінансуванням тероризму передбачено, що Держмитниця повинна повідомляти про випадки перевезення через кордон готівки, грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів і каменів, а також культурних цінностей. Крім того, з 80 тис. грн до 13 тис. грн був знижений поріг обов'язкового фінмоніторингу компаній, що займаються азартними іграми.
Найбільше зниження порога для фінмоніторингу передбачено в банківській галузі. Тепер банки будуть зобов'язані ідентифікувати всіх клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму від 5 тис. грн. Раніше цей поріг був передбачений на рівні 50 тис. грн. "За пропозицією Нацбанку ми знизили поріг ідентифікації банками клієнтів.
Ця норма прописана в сьомій рекомендації FATF і діє в усім світі в розмірі $1 тис. або 1 тис. євро, - говорить заступник голови Держфінмоніторингу Ярослав Янушевич. - Ми не перевіряємо цю інформацію, банк для себе зобов'язаний записати всі дані про клієнта, щоб у випадку якихось проблем знати їх".
Практичне здійснення змін, передбачених у документі, зажадає змін в інших законах. Так, торговці нерухомістю поки не зможуть виконати вимогу про розкриття інформації, оскільки їхня діяльність законодавчо не регламентована. "Такої професії, як ріелтер, не існує. Ми керуємося законом про підприємницьку діяльність і надаємо посередницькі послуги, - пояснює генеральний директор агентства нерухомості 'Альянс брок' Андрій Сокур. - Перш ніж кудись вписати ріелтера, потрібно його спочатку узаконити, прописати його повноваження та обов'язки. Ми не можемо нікуди подавати інформацію, тому що працює не агентство нерухомості, а приватне підприємство, що нікому нічого не зобов'язано". "Законодавчо ріелтерські структури не несуть ніякої відповідальності. Якщо в майбутньому закон про ріелтерську діяльність все-таки буде прийнятий, то, з огляду на те, що зараз взагалі немає угод на суму менше 80 тис. грн, у контролюючих органів буде просто нереальна кількість роботи", - прогнозує директор Link Development Ярослав Цуканов.
"Новий закон додасть банкам роботи. Доведеться ідентифікувати клієнта при обміні валюти і здійсненні інших платежів", - говорить заступник голови правління Укрсиббанку Тарас Кириченко. "Незрозуміло, навіщо це зробили, тому що за увесь час, коли банки відправляли в Держфінмоніторинг інформацію, починаючи з 50 тис. грн, ми не одержали від них жодного запиту, - відзначає заступник голови правління банку 'Фінанси та кредит' Віктор Голуб. - Тепер ми просто завалимо Держфінмоніторинг інформацією про трансакції. Банкам буде важче обмінюватися інформацією, треба буде купувати новий сервер".
За матеріалами Коммерсант-Украина
