Комітет Підприємців Львівщини

Держфінпослуг хоче контролювати власників

Держфінпослуг незабаром повинна погодити і прийняти положення "Про критерії та нормативи достатності капіталу, диверсифікованості і якості активів страховиків". Документ покликаний замінити скасований в 2006 р. у суді порядок розміщення страхових резервів. Що позбавило регулятора можливості впливати на диверсифікованість розміщення коштів, що покривають страхові резерви. Страховики ж розміщували їх на свій розсуд у найбільш вигідні інструменти. Але останні події на фондовому ринку змусили їх перекласти з акцій в облігації, метали, депозити і нерухомість.

Цього разу в Держфінпослуг підстрахувалися. На останньому засіданні Кабміну були схвалені зміни в законі "Про фінансові послуги та держрегулювання ринків фінансових послуг", що дозволяють Держфінпослуг визначати нормативи ліквідності і критерії достатності капіталу. Так що, якщо документ буде прийнятий Верховною Радою, формальна причина, "що в Держфінпослуг немає повноважень установлювати кількісні обмеження активів", що і дозволила заперечити попереднє положення, буде знята.

Нагадаємо, новий проект розроблений на початку червня і містить три нормативи достатності капіталу. Другий і третій нормативи являють собою активи під забезпечення страхових резервів. У структуру інструментів, у які ризиковий страховик може інвестувати свої активи, входять банківські депозити - до 70% активів (до 20% в одному банку), на поточному рахунку - до 10%, нерухомість - до 20%, акції та облігації - разом не більше 40%, акції іноземних емітентів - до 10%, іпотечні папери - до 20%, держоблігації - до 40%, права вимоги до перестрахувальників - до 50%, у папери ДІУ - не більше 30%, у банківські метали та облігації місцевого запозичення - до 10%. При цьому страховик може інвестувати кошти лише в ті акції, які пройшли лістинг, включені до біржового реєстру і торгуються на біржі.

Планувалося, що вимоги до активів набудуть чинності з 30 вересня. Але страховики проти такої раптової зміни правил роботи. Ринок наполягає на встановленні перехідного періоду терміном не менше року. Їх можна зрозуміти. У зв'язку із кризою фондового ринку більшість із них вийшли з акцій і тримають активи на депозитах і в облігаціях.

У цілому в Держфінпослуг готові обговорювати зауваження ринку. "Були претензії до суті документа. Були також пропозиції встановити більш тривалий перехідний період: виконання до певної дати 50%, 75%. Але це все ми будемо ще обговорювати. Ми сподіваємося прийняти цей документ, звичайно, якщо його не заперечать на стадії узгодження з Держпідприємництва та іншими відомствами. Адже подібні прецеденти вже були", - відзначив голова відомства Валерій Альошин.

Друга істотна зміна схваленого урядом законопроекту - зобов'язання погоджувати з Держфінпослуг плани про одержання контролю над операторами фінансового ринку. Мова йде про одержання згоди при придбанні 10% акцій і більше або установ нової компанії. "У документі містяться чіткі причини відмови від участі в акціонерному капіталі компанії. Наприклад, угода не погоджена з АМКУ або учасник має проблеми з діловою репутацією. Держфінпослуг повинна мати повноваження відслідковувати реальних власників компанії, знати про їхній фінансовий стан і можливість вкладення додаткового капіталу в розвиток фінустанови якщо буде потреба", - відзначив пан Альошин.

Страховики не проти розкривати реальних власників бізнесу. На думку Дмитра Грицути, голови правління СГ "ТАС", це підвищить рівень довіри до страхового ринку з боку населення. Адже громадяни будуть розуміти, хто контролює бізнес і чи досить у нього коштів для розвитку компанії. "Страховий ринок готовий до відкритості. Від цього виграють і учасники, і клієнти",- відзначив він.

За матеріалами "Экономические известия"

http://www.eizvestia.com/fin/full/39616