Яким же чином ці міста зуміли стати мільйонниками?

Пояснення доволі просте: саме ця шістка – найсильніші українські міста-магніти. Таке припущення було нами зроблено по тій прості причині, що саме вони є одними з найбільших. А оскільки тут проживає така величезна кількість населення, то, значить, людей сюди щось все-таки «притягнуло». І притягнуло» не лише тих, хто шукає вищих заробітних плат, а й осіб творчих [управлінців, науковців, програмістів, митців і т.д.], яким не вистачає можливостей для самовираження та самореалізації.

Справа не лише у грошах. Ці 6 міст зуміли створити такий дух, атмосферу, можливості та умови, які притягують не тільки величезну частину населення України, а й змушують інші 448 урбаністичних центрів боротися за утримання власних талантів. Проте лаври першості в цій війні все ж за Львовом, Києвом, Одесою, Харковом, Донецьком і Дніпропетровськом.

Ми вирішили провести дослідження, якого ще ніхто не проводив на теренах нашої держави, а саме: визначити, що забезпечує магнетизм українських міст і наскільки показники привабливості різняться між собою. Методологія була розроблена на основі дослідження Річарда Флоріди, в якому він намагався визначити рівень креативності найбільших міст світу [докладніше про це – в матеріалі «Імператив творчості»].

Ми вирішили не змінювати методологію Флоріди, а лише трохи доповнити. Обравши для обрахунків показники Талановитості, Технологій та Толерантності, ми доповнили їх ступенем розвитку Креативної інфраструктури. Потім же все це було зведено в єдиний індекс привабливості українських міст для талановитих людей.

Методологія градації українських міст-магнітів була наступною:

1. Талановитість – кількість людей зі ступенями бакалавра, а також кандидата і доктора наук. Показник обчислений за результатами Всеукраїнського перепису населення, а також за даними Інституту науково-технічної та економічної інформації. Ми звели воєдино два реєстри та вирахували, скільки бакалаврів, кандидатів і докторів наук припадає на 1000 жителів міста. Далі, на основі цих розрахунків ми провели градацію, в якій «1» отримувало місто, де показник Талановитості є найвищим. Решта ж коефіцієнтів визначалася через складання пропорції.

2. Технології також визначалися в розрахунку на 1000 жителів. Вихідними даними для обчислення даного показника слугувала кількість зареєстрованих патентів [ідеться про винаходи та корисні моделі] в Україні та США, а також масштабність проведення науково-дослідницької діяльності. Джерелами цих даних були Укрпатент, Американський офіс патентів та торгових марок, Інститут науково-технічної та економічної інформації. Слід зазначити, що вирішено було врахувати патенти, зареєстровані у США, з тої простої причини, що українське законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності далеке від ідеалу. Через це дуже багато винахідників вирішують реєструвати свої моделі саме закордоном, більшість із них віддає перевагу Американському офісу патентів. Градація ж міст за цим показником проводилась так само, як і в категорії Талановитість – «1» ставили місту-лідеру, решту оцінок – за пропорцією.

3. Толерантність. Цей індекс було обраховано на основі дослідження індексу ксенофобії [антитолерантності], яке проводив Київський міжнародний інститут соціології. За шкалою соціальної дистанції визначалося відношення українців із різних регіонів до представників різноманітних етнічних груп. Індекс толерантності визначався як різниця одиниці та індексу ксенофобії, тобто Толерантність = 1 – Індекс ксенофобії.

Потрібно відмітити, що Річард Флоріда також розглядає можливість самовираження у містах як частину індексу Толерантності. Чим більше можливостей для самовираження мають неординарні, а отже, в більшості випадків, творчі особистості, тим толерантнішим є суспільство. Адже спокійно сприймати не зовсім адекватну поведінку різноманітних представників соціуму зможе далеко не кожен. Однак чим більше тих, хто все ж із розумінням ставиться до самовираження «яскравих особистостей», тим кращим є клімат для залучення в місто творчих і неординарних особистостей. А саме вони є генераторами проривних і цікавих ідей.

Річард Флоріда з цією метою використовував дані про кількість представників сексуальних меншин у містах. А оскільки наше суспільство ще не досягло такого рівня розвитку, за якого можна говорити про комфортне існування або принаймні про інформацію щодо сексуальних меншин в українських містах, то й коректно обрахувати самовираження як частину Толерантності міст у нас не було змоги.

4. До «Трьох Т» Флоріди ми вирішили додати ще один показник – Креативну інфраструктуру. Він характеризує розвиток різноманітних закладів, які роблять життя творчих особистостей комфортнішим, створюють кращі умови для самореалізації, пошуку й використання необхідної інформації та спілкування. Саме різноманітні осередки Креативної інфраструктури забезпечують повноцінне спілкування та генерацію цікавих ідей та думок, які в більш консервативному середовищі навіть не могли би спасти на думку.

Отже, говорячи про Креативну інфраструктуру, ми маємо на увазі вищі навчальні заклади, музеї, театри, бібліотеки та галереї, знову ж таки обраховані на 1000 жителів міста.

Після обрахунку всіх «Трьох Т» Ричарда Флоріди, а також індексу Креативної інфраструктури, з'явилася можливість побудувати зведену таблицю всіх показників і на її основі визначити, яке ж місто є найбільш привабливим для талановитих людей та з чим же це пов'язано [табл.1].

Тепер же проаналізуємо кожне місто окремо та подивимося, яким показникам даного урбаністичного центру можна позаздрити, а які потрібно покращувати.

Донецьк

Донецьк, за підсумками нашого дослідженням, посідає шосте місце за рівнем привабливості для українських талантів із показником 0,59. Тепер спробуймо проаналізувати кожен із окремо взятих коефіцієнтів.

Рівень Талановитості. По-перше, слід зазначити, що в Україні цей показник є високим в усіх шести досліджуваних містах. Донецьк на четвертому місці [0,89]. Це можна пояснити тим, що основною специфікою міста є його промислова зорієнтованість. Дуже часто Донецьк більше приваблює не стільки творчі таланти, скільки робітників, які працюють на великих підприємствах. Тому, хоча це місто і має свою досить сильну освітню базу, воно все-таки позаду Дніпропетровська, Харкова та Києва. До того ж, при аналізі даного показника не варто забувати, що ми говоримо лише про кількісні параметри.

Слід пам'ятати також і про якість української освіти, яка в багатьох університетах не модернізується згідно з вимогами ринку.

Показник Технологій. За цим параметром Донецьк також займає четверту позицію з показником 0,21. Потрібно звернути увагу, що дуже часто Технології та Талановитість тісно пов'язані між собою. А як же по-іншому, адже технології забезпечуються прогресивними особистостями й науковцями. 0,21 – не дуже високий рівень, адже в Донецьку, незважаючи на наявність значних фінансових ресурсів, чомусь віддають перевагу застарілим способам діяльності та технологіям. Майже весь світ в один голос каже про те, що виробництво України є одним із найбільш енергомістких, але ми це вирішуємо надто повільно.

Рівень Толерантності. Донецьк посідає третє місце серед досліджуваних українських міст із показником 0,92. Загалом, таке значення є досить високим і спростовує факт, про який неодноразово згадували українські ЗМІ. Насправді ж, ворожнеча між східним і західним регіонами є багато в чому навіяною. Проте, незважаючи на спростування острахів про ворожнечу між Сходом і Заходом, Донецьк залишається на третьому місці за рівнем Толерантності. Тому цей показник все ж треба покращувати, щоб зуміти не лише виховувати таланти, але й толерувати їхні нестандартні рішення.

Показник Творчої інфраструктури. Донецьк посідає шосте місце – 0,34. Незадовільний рівень розвитку театрів, бібліотек і галерей спричинений тим, що основною сферою діяльності регіону є важка промисловість. Взагалі, рівень розвитку Творчої інфраструктури є досить важливим, оскільки, щоб залучити й утримати талановитих людей, їм необхідно створити комфортні умови, а цими умовами є, перш за все, Толерантність і Креативна інфраструктура. Поки що Донецьк їх запропонувати може менше, ніж решта п'ять досліджених міст. Як показує дослідження, Донецьку є над чим працювати. Потрібно інвестувати в людський капітал, адже саме творчі талановиті люди можуть реформувати український бізнес таким чином, щоб глобальному ринку запропонувати дійсно конкурентоспроможні товари та послуги.

Одеса

Напевно, Одеса – найцікавіше місто в нашому дослідженні. Воно розмістилося на п'ятому рядку рейтингу, маючи показник привабливості для талантів 0,65. Одеситів здалеку видно, а особливо, чутно. Перше квітня асоціюється з Одесою, а якщо поїхати до центру міста пізно ввечері, яскраво помітна щирість і веселий настрій. При тому, кількість пабів, ресторанів, казино, бутіків і дорогих авто вражає. Причини є дві, і вони взаємопов'язані.

Одеса – портове місто, тут завжди були присутні різні культури. Тому населення є доволі толерантним. По-друге, це один із центрів торгівлі в Україні, тому місто і вражає своєю фешенебельністю. Інша справа, що, як і в Донецьку, капітал серед населення розподіляється дуже нерівномірно. Хотілось би почати з показника Толерантності. В Одесі він найвищий в Україні. Дійсно, в цьому місті комфортно. І жителям інших міст є чому повчитися, адже кожна людина окремо робить свій внесок у сукупну толерантність.

Інша річ, що за рівнем Талановитості Одеса посідає п'яте місце. За такого рівня толерантності й географічного положення, варто звернути увагу на кількість випускників ВНЗ та науковців. Звичайно, можна сказати, що для торгівлі не потрібні надто освічені люди, головне – красиво говорити [що одесити прекрасно роблять] і запропонувати умови, від яких неможливо відмовитися. Проте потрібно показник Талановитості збільшувати, щоб зробити ривок вперед і поборотися за лідерство в Україні щодо привабливості для жителів інших міст та країн. Тому що саме ці люди можуть дати новий імпульс для розвитку міста.

Хоча в Одесі є величезні можливості для розваг і відпочинку, щодо показника Технологій усе не настільки безхмарно – 0,16 і, відповідно, шосте місце з шести. Дивна річ: ідеї можуть толеруватися, є багато коштів, але недостатньо талантів і технологій. Тому висновок один: потрібно реінвестувати кошти в розвиток наукомістких галузей. Світовий досвід показує, що ніхто досі не страждав від розвитку технологій. І трохи алогічним здається той факт, що одеські вчені їдуть працювати закордон, коли в їхньому рідному місті показник Толерантності високий, і фінансових ресурсів достатньо, щоб забезпечити розвиток технологій. Інша річ, що дивіденди в даному випадку приходять не так швидко. Схожа ситуація складається і з Креативною інфраструктурою, оскільки за даним показником Одеса посідає 5 місце – лише 0,59. Таке значення ще раз доводить необхідність реінвестування коштів, оскільки без цього збільшити значення окремих показників, а також рівень привабливості загалом, буде надзвичайно важко.

Дніпропетровськ

За рівнем привабливості для талановитих людей Дніпропетровськ посідає 4 місце зі значенням 0,68. Показник Талановитості тут на дуже високому рівні – 0,97. Це можна пояснити тим, що в Дніпропетровську зосереджена величезна кількість гарних університетів, які дають дійсно якісну освіту. Значним чином на високий рівень Талановитості впливає також велика кількість перспектив для подальшого розвитку та самовираження. У цьому місті зосереджені великі фінансові ресурси багатьох промислових груп, а також створена висока пропозиція праці. Недаремно дуже часто саме Дніпропетровськ називають другим після Києва містом за обсягом та інтенсивністю бізнесу.

З Технологіями в Дніпропетровську існують певні труднощі – незважаючи на те, що посідає він 3 місце, показник складає лише 0,26. Таку ситуацію можна пояснити тим, що, як і багато де в Україні, бізнес тут, перш за все, промислово орієнтований. Проте дана орієнтація є все-таки меншою, ніж у Донецьку. Зваживши на це, а також на те, що за рівнем розвитку Креативної інфраструктури Дніпропетровськ посідає 4 місце [0,64], можна зробити висновок, що фінансами тут керують добре. Одна лише проблема – спадок від Радянського Союзу, де наголос робився на виробництві. А хто ж у промисловому центрі думатиме про культурні споруди та просвітницьку діяльність серед населення? Краще будувати мости й заводи, аніж театри й бібліотеки. І, як результат такої політики, Дніпропетровськ лише четвертий за розвитком Креативної інфраструктури. А от вектори світового розвитку явно змінюються з заводів на бібліотеки та творчі ідей. Проте поступово змінюється і свідомість мешканців.

Тепер переходимо до трійки лідерів. Усі вони тою чи іншою мірою є столицями: Львів – столиця Галичини, Харків – столиця Радянської України, а Київ – столиця незалежної України.

Львів

У нашому дослідженні столиця Галичини посідає 3 місце за рівнем привабливості для талантів – 0,71 доволі високий показник. Рівень Талановитості тут – 0,82. Незважаючи на те, що з таким значенням Львів на останньому місці серед досліджуваних міст, всі добре розуміють, що українське суспільство доволі талановите. Єдина проблема у Львові [як і в інших регіонах] може бути з тим, що багато людей вирішує їхати до Києва, тим самим зменшуючи рівень Талановитості міста. Технології також залишають бажати кращого – 5 місце і лише 0,2. Таке значення ще раз доводить той факт, що рівні Талановитості та Технологій є надзвичайно пов'язаними. Адже хто може забезпечувати високий рівень Технологій, якщо в суспільстві немає достатньої кількості людей із вищою освітою чи науковим ступенем? Причиною такою технологічної відсталості може бути те, що довгий час багато коштів вкладалось у Творчу інфраструктуру [перше місце]. Це практично протилежна ситуація до тієї, яка склалася в Донецьку, адже там практично всі фінансові ресурси спрямовувалися на розвиток промисловості, а у Львові – навпаки, на культуру.

Місто Лева є сильним із точки зору мистецтва, тут присутній дух творчої та мистецької Європи. Потенціал у цього міста просто неоціненний. Воно відрізняється від решти досліджених міст тим, що не входило до складу Росії, тут не було створено пріоритету промисловості, а тому, якщо вкласти необхідну кількість грошей, результат може виявитися просто фантастичним. Великі проблеми у Львові існують із Толерантністю – львівський гонор, небажання сприймати інших, гордість лише за себе та своє місто дали свій результат – 6 місце, однак показник не є таким уже й низьким – 0,83.

Харків

Як ми бачимо, недаремно статусу столиці за Радянських часів набув саме Харків – єдиний показник, який варто покращити, – це Толерантність [5 місце – 0,85]. А от решта показників у Харкові чітко вказують на 2 місце – Технології і Талановитість – 2-й і 3-й рядки рейтингу – 0,51 і 0,91, відповідно.

Історично склалося, що до цього міста всіма можливими шляхами залучали науковців. Таким чином, тут склався дух творіння чогось нового, дух науки, що зберігся й дотепер. Та й згодом, після розпаду СРСР, представники наукової сфери діяльності почувалися в Харкові комфортно, адже ще за часів Союзу тут сформувалося таке собі співтовариство інтелектуалів, яке створювало відповідний дух і стимул для творіння. Головна запорука успіху Харкова – його наукова спрямованість, саме в цю сферу тут спрямовані всі ресурси.

Талановиті люди сюди приїжджали та приїздять, оскільки тут вони почуваються комфортно, особливо це стосується науковців. Креативна інфраструктура – 3 місце [0,70].  Зваживши на те, що Харків був столицею, то й культура тут мала бути столичною – чимало грошей свого часу витрачалося на театри, бібліотеки, університети. Всі вони збереглися й до сьогодні та користуються небаченою серед східних областей популярністю.

Київ

Технології і Талановитість – на перших місцях. Недарма Київ є столицею України. Саме  завдяки цьому, а також завдяки високому рівню Толерантності [2 місце – адже всі знають, що тут комфортно почуватиметься як україномовна, так і російськомовна людина], сюди завжди приїздило багато талановитих і прогресивних людей, які забезпечували генерацію цікавих ідей. Також, високий рівень освіченості населення та концентрації людей із науковим ступенем забезпечили немалу Талановитість київського мікросоціуму. У Києві існує культура освіти та є багато можливостей знайти та задіяти себе як особистість. А для персон творчих це надзвичайно важливо. Тут зосереджено багато компанії, що забезпечує можливість самореалізації та досягнення успіху. Завдяки цьому, і Технології у Києві на 1 місці, адже саме вищезгадані категорії людей зуміли забезпечити існування технологічної бази для втілення своїх ідей у життя. Та й не слід забувати, що з фінансовими ресурсами в столиці проблем немає, а цей фактор у поєднанні з розумінням місцевої влади, що майбутнє не лише за промисловістю, а й за ідеями та результатами інтелектуальної праці, призвів до того, що гроші в столиці витрачають також і на утримання власних талановитих людей.

Висновків із нашого дослідження можна зробити багато. Проте головним є те, що, реально, в Україні можна виділити лише одне по-справжньому сильне місто-магніт – Київ. Цього недостатньо, адже запорукою успіху є велика кількість магнітів, які конкурують між собою за залучення талантів. А в Україні в даному аспекті прослідковується великий розрив між досліджуваними містами. Єдине вірне й позитивне в усій цій ситуації те, що наше суспільство дійсно талановите. Але умов для його розвитку недостатньо.

Однак ми не вміємо залучати до себе талановитих людей із інших країн. І тут питання не стільки у фінансових можливостях, скільки в толерантності суспільства, здатності сприймати та спонукати діяльність екстраординарних особистостей, створювати духовні та ціннісні передумови, які би призвели до генерування творчих і цікавих ідей іноземцями, однак на українській землі. До речі, серед багатьох людей, що, на перший погляд, здаються іноземцями, значна частина «колишніх» українців, які свого часу поїхали з батьківщини, але зараз із радістю готові сюди повернутися. А от батьківщина не зовсім готова прийняти їх у свої гостинні обійми. Ми також маємо серйозні проблеми з утриманням своїх рідних українців – не можемо їх фінансово зацікавити, не створюємо умов, за яких вони почувались би комфортно, ще й прагнули творити, не виховуємо духу патріотизму у підростаючого покоління. А це в майбутньому призведе до того, що розумні та перспективні українці й надалі будуть залишати рідні краї й шукатимуть кращої долі закордоном.

Все це, разом узяте, вказує лише на одне: нам іще є над чим працювати…

http://innovations.com.ua/ukr/innovations/136/0/174/