Потрібен буде також страховий поліс на кожен день перебування в шенгенській зоні, а також достатнє фінансове забезпечення особи, що прагне в’їхати до Євросоюзу.
Залежно від зазначеної мети візиту, до кожного типу віз доведеться подавати додаткові документи. Наприклад, для отримання туристичної візи це має бути лист польського туристичного бюро, з яким співпрацює місцевий туроператор.
Якщо заявник прагне отримати візу з метою відвідин, то повинен мати оригінал запрошення, зареєстрованого в уряді воєводства. Для робочої візи потрібен оригінал дозволу на працевлаштування іноземця на території Польщі. Для отримання навчальної візи треба буде надати документ, що підтверджує зарахування до вищого навчальнового закладу (школи) в Польщі або довідк у з вузу про навчання чи стажування .
Ті, хто їхатиме до Польщі аби взяти участь у спортивних та культурних заходах, зобов’язані мати запрошення від приймаючої організації, а людям, які захочуть відвідати західного сусіда для підприємницької діяльності, доведеться подати копію ліцензії фірми і копію свідоцтва про її реєстрацію та податкову декларацію.
Водночас поляки попереджують українців – кожен поданий документ ретельно перевірятимуть, а за намагання ввести працівника посольства чи консульства в оману шахрай ризикує потрапити в електронну базу даних і список осіб, небажаних на території шенгенської зони.
Отримати «шенгенку» безоплатно зможуть 14 категорій українців – це найближчі родичі громадян Польщі, члени офіційних делегацій, члени уряду і парламенту, Конституційного та Верховного Суду, учні, студенти, студенти післядипломної освіти та викладачі, що їх супроводжують, неповносправні особи, особи, що мусять виїхати на територію Польщі в справах долі (операції, лікування, тощо) учасники міжнародних спортивних заходів, особи, що беруть участь в культурних та наукових заходах, учасники офіційних програм обміну, організованих містами-побратимами, журналісти, пенсіонери, інваліди, водії, що перевозять товари в міжнародному русі, працівники залізничних поїздів та діти до 18 років. Категорії осіб, звільнених від оплати за візу, визначені переліком в міжурядовій угоді, яку підписали Україна та Польща у 2003 році.
Безоплатною залишиться і довготермінова національна віза – однак її видаватимуть тільки трьом категоріям українців: тим, хто навчається чи стажується в Польщі, тим, хто легально працює в Польщі, а також членам змішаних сімей. Водночас, національна віза діятиме тільки на території Польщі і їхати з такою візою далі на захід українці не зможуть.
Однак шенгенська віза, видана поляками, матиме й переваги: з нею можна буде мандрувати всією шенгенською зоною – ніхто не буде перевіряти місцезнаходження українських громадян в Шенгенській зоні, адже тепер кордони знесені. Тому, отримавши польську візу, можна буде відвідати й інші держави, що належать до цієї візової зони.
Вєслав Осуховський, Генконсул РП у Львові: «Краще не намагатися фальсифікувати документи»
«Прошу звернути увагу – Шенген і унія Європейська тиснуть на нас, аби ми ущільнювали кордон. Адже після переходу польського кордону більше кордонів на захід вже нема. У нас підхід до видачі віз був дуже ліберальним, і насправді проблема була в чергах при отриманні віз, а не в самому отриманні візи.
А «Шенген» зобов’язує нас до певних речей. Дуже багато людей намагатимуться в’їхати до Польщі, аби податися далі на захід. Бо люди в складних ситуаціях не зважають на закон і пробують залишатися в західних країнах так довго, як вдасться. А це буде обтяжувати платників податків, бо в такій ситуації треба буде депортувати цих порушників до Польщі, а з Польщі в Україну. І це все відслідковуватимуть в електронний спосіб, і якщо виявиться, що в нашому консульстві працівники видають візи занадто легко і тисячі українців депортують з різних країн Європи, то саме консульство відповідатиме за такі рішення.
Велика проблема для консульства у Львові – це велике число людей, які звертаються за візами. Ми не можемо, наприклад, порівнювати ситуацію з тою, яка склалась на кордоні зі Словаччиною, бо зацікавленість в польських візах значно більша. І проблема також і в митних переходах, бо коли мільйони людей, які отримають право на безвізовий в’їзд в малому прикордонному русі, подадуться до Польщі, - то прикордонники не дадуть собі ради з тою масою. Наші прикордонні служби кажуть – «Менше віз! Що ви там робите, що даєте так багато віз?». А ми кажемо – «Що ви там робите на тому кордоні, що ті люди там стільки стоять?».
Може тут нам допоможе в чомусь Євро 2012 , бо обидві сторони готуються до значних інвестицій. Я особисто виступаю за залізничні сполучення, котрі б могли розв’язати цю проблему. З’являються в цій страві пропозиції і польського, і українського, ба, навіть західноєвропейського бізнесу про інвестиції в такі проекти, але поки що це тільки пропозиції, а зараз мають бути вже конкретні справи. На мою думку, краще збудувати зручні та вигідні залізничні сполучення, аніж аеропорти.
Вміння підробляти документи є особливою спеціалізацією українських громадян. Українці досить легковажно ставляться до таких документів, як факс, підпис під анкетою – а це великі порушення в сенсі польського та шенгенського права. Краще намагайтесь переконати консула, що вам необхідний виїзд, а не сфальсифікувати документи. Бо потім ви можете потрапити в електронну систему заборони в’їзду не тільки до Польщі, але до Шенгенської зони загалом. А закони такі, що часами бувають людські драми – бо навіть якщо я хочу допомогти – то не можу».
Тарас Возняк, головний редактор журналу «Ї»: «Україна мала б домагатись іншого ставлення до себе з боку всього Європейського Союзу»
«У зв’язку з входженням Польщі до Шенгенської зони, безсумнівно, рух на кордоні буде трошечки обмежений, принаймні, на початках. Але, звичайно, це не означає, що Польща не мала б входити в Шенгенську зону. Це абсолютно нормально і правильно для Республіки Польща.
Інше питання – що Україна мала б домагатись іншого ставлення до себе з боку всього Європейського Союзу. Тобто, в принципі, значно полегшеного режиму руху з одного боку, а з другого – безвізового в’їзду до Євросоюзу в перспективі.
На міждержавні стосунки України та Польщі входження останньої в Шенгенську зону не вплине, а на міжлюдські – безсумнівно вплине, бо дуже мало людей зможуть спілкуватись безпосередньо. У діяльності громадських організацій теж будуть певні обмеження, пов’язані зі зміною процедури видачі віз.
Завдяки міністру закордонних справ Арсенію Яценюку Україна де-факто нічого не зробила для того, щоб отримати полегшення візового режиму та поставити позицію України більш твердо, - за що він, очевидно, був нагороджений посадою спікера Верховної Ради».
Роман Іванчук, директор турфірми «Нова Європа»: «Спочатку будуть бюрократичні непорозуміння»
«Після вступу кількох західних сусідів України в Шенген спочатку буде бюрократичне непорозуміння, пов’язане з отриманням віз, водночас буде якесь налагодження співпраці з консульствами країн-нових членів Шенгенської угоди.
Зараз прозора інформація щодо отримання шенгенських віз відсутня. Невідомо, чи видаватимуть виключно шенгенські візи. Є такі версії, що буде перехідний етап, протягом якого будуть видавати шенгенські візи разом з національними. Думаю, самі шенгенські країни не зацікавлені в такому перехідному етапі, тому певні ускладнення будуть тільки на початковому етапі.
Однозначно, отримання шенгенських віз буде не таким простим. Це стримає багатьох бажаючих поїхати покататись на лижах, на екскурсію чи з паломницькою метою в Європу».
"Львівський портал"