1. Пода-а-айте, на милість Божу, фінансовий звіт

Один знайомий, в якості підтвердження цього, переслав мені електронною поштою оповідання з Інтернету, герой якого задля експерименту дзвонив в українські та російські представництва зарубіжних корпорацій з проханням надати йому баланси та іншу фінансову звітність їх зарубіжних засновників. Робив він це задля розваги. Йому подобалося чути перелякані та розгублені відповіді офіс-менеджерів про те, що баланс компанії є однією з найбільших корпоративних комерційних таємниць. При цьому, герой оповідання перед собою на екрані спокійнісінько роздивлявся „найбільшу з корпоративних таємниць” тільки-тільки отриману з Інтернету. Фінансова звітність, що продукується в результаті реалізації на підприємстві фінансового обліку дійсно не є комерційною таємницею, при чому це закріплено законодавчо "і в нас, і в них”.

Звичайно, герой оповідання розважався за допомогою фінансової звітності, проте існує велика частка людей, які хотіли би познайомитися з такою звітністю зовсім не для розваг. Про це у подальшому в цій статті.

2. Інвестор - друг директора

За роки незалежності економіка України перетерпіла багато трансформацій, пов’язаних із запровадженням ринкових відносин. Ми вже забули часи домінування продавця над покупцем, як це було „до історичного матеріалізму” (читай до 1991 р.). Зараз між контрагентами угоди встановлюються відносини на базі правила „клієнт завжди правий”. Фахівці в області фінансів стверджують, що клієнт правий тому, що бажає обміняти свій абсолютно ліквідний об’єкт під назвою „гроші”, з великою кількістю можливих альтернативних застосувань, на суттєво менш ліквідний об’єкт продавця під назвою „товар”, з суттєво меншою обмеженою кількістю альтернативних застосувань.

Проте є ще один функціонер ринку, який здатен обміняти абсолютно ліквідний об’єкт на об’єкт з нижчою ліквідністю. Ім’я йому – інвестор. Так само, як клієнт він завжди правий, а може навіть і більше...

Практика розвитку вітчизняної економіки переконливо показує, що розвиток стосунків контрагентів угоди про купівлю та продаж неінвестиційних товарів показує, що вони розвинулися до цивілізованого рівня швидше, ніж стосунки "інвестор – продавець інвестицій”, і тим більше „інвестор – менеджер”. Там, де ці стосунки розвинуті, підприємства давно і успішно розвиваються, створюючи додаткову цінність для власників та економіки. Проте існує достатньо велика кількість підприємств, керівництво яких, шукаючи інвестиції, абсолютно не усвідомлює ні складності даного процесу, ні необхідних кроків, які потрібно для цього здійснити.

Так само, як людина, презентуючи себе в ході ділових переговорів, подає власну візитну картку, так само компанії на заході, представляючись перед потенційними інвесторами та іншими зацікавленими особами, подають свій річний звіт. Практично тяжко знайти на цей момент часу в Україні підприємство, директор якого не мав би візитної картки, проте далеко не всі підприємства, які є відкритими акціонерними товариствами мають виданий у презервативному вигляді річний звіт. Винятки становлять хіба що вітчизняні банки, які достатньо серйозно відносяться до вимог стандартів репортінгу. Зазвичай акціонерні товариства відкритого типу подають свою звітність в Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), її виставляють на сайтах в Інтернеті (наприклад www.corporation.com.ua), проте часто ця інформація хоч і відповідає формальним законодавчим вимогам нашої країни, ще не складена у тому вигляді, в якому на неї міг би звернути увагу зарубіжний інвестор.

Практика показує, що зарубіжні корпорації один раз на рік видають свої звіти типографським методом у відповідності до стандартів фінансового репортінгу. Часто також видаються у вигляді окремих буклетів піврічна та навіть квартальні фінансові звітності.

Поговоримо саме про річний звіт. При цьому звернемо більшу увагу на деякі практичні аспекти його складання, а не на формальні вимоги стандартів фінансового репортінгу, які і так відомі.

Отже, звіт видають один раз на рік, часто у вигляді буклету чи брошури. Як правило, додатково, зміст такого буклету виставляють на Інтернет-сторінці компанії. Публічні компанії практикують вільний доступ до такого фінансового звіту всіх бажаючих, хоча орієнтований він на потенційних інвесторів та теперішніх власників, чинних та потенційних кредиторів, контрагентів угод, фінансових аналітиків, тощо. Часто прийнято дарувати їм буклет з річним звітом компанії як візитну картку фірми.

Менеджмент компанії виступає другом власників, публікуючи таку інформацію і показуючи тим самим, як професійно він здійснював керівництво компанією протягом звітного періоду. Існують також спеціальні агентства (наприклад www.wilink.com), котрі збирають такі звіти та відсилають їх зацікавленим особам на їх вимогу. Компанії зацікавлені у цьому, оскільки серед інтересантів може виявитися потенційний інвестор.

3. Диференціюйся або помри

Небагато людей не знають цього відомого вислову Джека Траута. На ринку інвестицій компаніям доводиться конкурувати так само, як і на ринку товарів та послуг, тому буклет річного звіту – це не лише візитна картка компанії. Це своєрідна упаковка, котра повинна привертати увагу, приваблювати, диференціювати дану компанію від інших як об’єкт інвестицій. Взагалі, практично всі закони маркетингу, які стосуються звичайного споживчого чи промислового ринку можуть бути адаптовані до ринку інвестицій. Тому переважно буклет річного звіту компанії має винятково гарний та привабливий дизайн, хороше поліграфічне виконання, не дивлячись на те, що всі ці речі коштують, і коштують немало.

Практика показує, що не лише індивідуальні інвестори, але й великі інвестиційні інституції змушені вибирати між сотнями та тисячами інвестиційних альтернатив. Як результат, інституційні інвестори можуть отримувати поштою десятки чи навіть сотні річних звітів різних компаній. Крім того, вони ще отримують інформаційні меморандуми з пропозицією прийняти участь у підписці на нові випуски акцій. Тому часто трапляється так, що на звичайний ординарний річний звіт в середньому буде приділено не більше 60 секунд уваги особи, від якої залежить, чи варто у подальшому вивчати компанію як потенційний об’єкт інвестицій. Очевидно, що при цьому людина мимовільно звертає увагу більше на елементи зовнішньої атрибутики, і тут гарне поліграфічне видання буклету стає в нагоді.

Як і в звичайній рекламі, доводиться розміщувати в межах 60-секундної досяжності у річному звіті щось, що приверне увагу і змусить приділити цій компанії ще якийсь додатковий час. Різні компанії цього досягають по-різному. Деякі з них створюють оригінальні шедеври дизайну обкладинок фінансового звіту, інші розміщають ключові фінансові показники вже на другій (зворотній) сторінці обкладинки, треті там же публікують фотографії, схеми чи таблиці, які, на їх думку, можуть привернути увагу потенційних інвесторів до них як до компаній, що створюють додаткову вартість для власників. Наприклад, торгівельні компанії часто вже на другій сторінці наводять карту на котрій схематично показано розміщення торгівельних точок компанії. Зрештою, в області створення річних звітів крім стандартів репортингу існує своєрідна мода, яка час від часу змінюється.

Тепер заглянемо в середину такого річного звіту, традиційно такий звіт складається з нефінансової (стратегічної) та фінансової частин. Часто в оформленні це підкреслюється настільки сильно, що навіть сторінки нефінансової та фінансової частини є різного кольору.
Традиційно нефінансова та фінансова частини річного звіту містять такі елементи:

• Звернення голови правління компанії до акціонерів та всіх інших стейкхолдерами;
• Фотографію голови правління, часто фотографію всіх членів правління;
• Детальні відомості про всіх членів правління;
• Відомості про те, які фірми здійснюють аудиторську, брокерську, юридичну, банківську, тренінгову, кадрову та консультаційну підтримку компанії;
• Фотографії директорів окремих бізнес-сегментів компанії;
• Звіти директорів окремих бізнес-сегментів компанії та графіки і схеми, що інформують про розвиток окремих сегментів бізнесу;
• Звіти директорів окремих функціональних сфер: маркетингу, операційної діяльності, логістики, управління людськими ресурсами, фінансами, тощо;
• Відомості про принципи, котрих компанія дотримується у різних функціональних галузях, наприклад: в області корпоративного управління, управління персоналом, принципи облікової політики;
• Відомості, котрі компанія повинна розкрити у відповідності до вимог фінансового репортингу (наприклад, введена вимога щодо розкриття інформації про доходи посадових осіб корпорації, кількість акцій та опціонів, якими вони володіють, їх компенсаційні пакети, тощо);
• Висновок аудитора про стан компанії;
• Звіт про фінансові результати компанії;
• Баланс компанії за звітній період;
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про акціонерний капітал;
• Примітки до фінансової звітності;
• Інформацію про очікування менеджменту стосовно майбутнього розвитку компанії;
• Контактні відомості компанії.

Окрім формальних вимог міжнародних стандартів репортингу, існують певні практичні особливості відображення перерахованих вище елементів. Наведемо їх далі.

4. Навіщо Правлінню „обрізають” голови

Тоні Скоун, автор книги „Управлінський облік”, наводить в ній перелік можливих ознак близького банкрутства компанії. Серед цих ознак є така: "Голова Правління компанії на фотографії в річному звіті сфотографований, вилізаючи з персонального вертольоту”. Звичайно, Тоні Скоун жартував, проте у кожному жарті завжди є лише доля жарту. Персональний вертоліт символізує значну долю фіксованих накладних адміністративних витрат в структурі фінансових витрат компанії. Голова Правління, сфотографований в момент висадки, символізує те, що на фотографії він швидше за все буде зображений у ракурсі особи, яка дивиться на нас зверху-вниз. Це символізує владну дистанцію та підкреслює ієрархічність.

Можна зробити висновок, що значна частина сприйняття компанії користувачами річного звіту залежить від виконання тих графіків та фотографій, які він містить.

Оскільки автору довелося декілька разів бути присутнім при виконанні фотографій саме для річного звіту – відкрию декілька секретів.

На Заході існують спеціальні фотографи, котрі спеціалізуються виключно на виконанні фотографій для річного звіту. Це стало важливо, оскільки значна частина користувачів річної звітності не є професіоналами у галузі фінансів, а тому для оцінки компанії вони використовують власну інтуїтивну візуальну психодіагностику фотографій.

Професійний фотограф може багато чого виправити у цій сфері. Перш за все, він може виправити природньо-зверхні погляди Правління на всіх оточуючих, які виробилися впродовж багаторічного управління. Для цього камеру ставлять дещо вище від рівня очей осіб, яких фотографують. Результат: вони дивляться тоді на нас „знизу-вверх”, приємно посміхаються і ніби просять: „пода-а-айте нам додаткові інвестиції”. Так, у звіті однієї з Нью-Йорських бірж фотографія правління була змонтована так, що глядач ніби виглядав з другого поверху і бачив знизу, на бруківці вишикуване правління, яке ніби „прийшло” просити гроші.

Іноді, щоб змінити ракурс погляду, у фотографій правління трішки обрізають вершечок голови, за допомогою відбитого освітлення роблять так, що у людини проявляються рельєфні риси обличчя, зморшки, тіні на щоках. Людина тоді виглядає такою, яка вміє та любить багато працювати.

Не будемо розкривати всі таємниці корпоративних фотографій, хоча буває, що вони приносять у компанію гроші більші, ніж найчудовіші показники у фінансовій частині річного звіту. Але гарний вигляд на фотографії повинен бути підкріплений не менш гарним словом. Декілька слів про це у наступному розділі.

5. Ми насправді білі і пухнасті, а не сірі і кошлаті

Якщо хороший фотограф та іміджмейкер може зробити багато у галузі фотографій, то не менш важливу роботу роблять психологи та журналісти у галузі тих „добрих слів”, які Голова Правління „говорить” у своєму звертанні до акціонерів та всіх зацікавлених осіб. Особливій обробці підлягає саме цей документ, оскільки будучи вміщений першим, він має більше шансів бути прочитаним нефінансовими користувачами інформації з річного звіту.

Обов’язковим атрибутом такого тексту є підпис голови правління та зазначення всіх його атрибутів. Зміст тексту переважно зводиться до того, які здобутки були досягнені компанією в цілому впродовж звітного періоду та які стратегічні пріоритети розвитку компанії на майбутнє. Навіть говорячи про проблеми чи труднощі які компанія зазнала в звітному періоді, буде підкреслюватися їх тимчасовість та швидкоплинність, наголос на справжній цінності, тощо. Загалом це все можна буде описати тезою: „Ми насправді білі і пухнасті, а не сірі і кошлаті”.

Подібна канва також буде закладена і в звіти директорів окремих сегментів бізнесу. Крім їх фотографій, які також зроблені у відповідності до викладених вище принципів, такі звіти будуть переважно містити гарні рекламні ілюстрації діяльності в даних сегментах, та графіки показників, що демонструють їхній розвиток. Іноді зображення на графіках також може бути завуальоване. Наприклад, зміна однієї з осей графіку з рівномірної на логарифмічну може повністю викривити зображення тенденції розвитку.

Важливими також є підписи пояснень під фотографіями та графіками. Наприклад, правилом хорошого тону є розкриття у підписах під фотографіями правління не лише імені та посади людини, але і інформації, як довго працює людина в компанії, яку освіту та коли отримала, з якої посади починала свою роботу в компанії, як довго працює на останній посаді, які офіційні звання та громадські відзнаки має людина.

Зазначимо, що наявність таких звань, титулів чи відзнак іноді може бути не лише позитивною, але й негативною ознакою. Вже відомий нам Тоні Скоун жартома пише, що негативною ознакою є наявність серед Правління чи Наглядової Ради осіб з офіційними відзнаками Його Королівської Величності. Напевно він має на увазі, що Правління компанії повинно бути зосередженим на стратегічному та оперативному управлінні, а не на отриманні офіційних відзнак.

Важливим елементом звіту є наведення інформації про те, які фірми здійснюють аудиторську, банківську, брокерську, юридичну, тренінгову, кадрову та консультаційну підтримку компанії. Від роботи цих фірм залежить стан справ в компанії. Відомі аудиторські чи юридичні компанії, які виступають провайдерами даної корпорації - це теж додатковий позитивний фактор до її іміджу. Наявність у списку відомої тренінгової та консалтингової компанії додатково означає турботу менеджменту про постійний розвиток персоналу.

6. Принципові питання

Далі річний звіт містить „принципові” питання. Мова йде про те, що в такому звіті публікуються важливі витяги з принципів проведення облікової політики компанії, принципів корпоративного управління, тощо. Всі вони відносяться до фінансової частини річного звіту.

Перший із зазначених документів містить чисто фінансову інформацію. Оскільки компанії можуть проводити власний фінансовий облік у відповідності до різних стандартів: національних - НСБО, міжнародних - МСБО, загальновизнаних принципів GAAP, то слід описувати основні ключові моменти, які використовує компанія в обліку, де даними стандартами передбачається самостійний вибір.

Нагадаємо, що у принципах облікової політики повинна міститися така інформація:

• Назва стандартів або принципів, які наслідує організація у своїй обліковій політиці. Вибір, утім, невеликий: МСБО, GAAP або НСБО. Перші два важливі в основному для підприємств, у структурі яких існує частка закордонних інвестицій;
• Дата введення описаних вище стандартів або принципів, або дата переходу на них;
• Інформація про обліковий період підприємства. Звичайно – це календарний рік, але можуть бути й річні періоди, що не збігаються з календарним. Це може викликатися специфікою операційного циклу компанії або сезонних аномалій в операційному циклі. Так, зовсім природно, що для навчальних закладів більш вигідно було б мати фінансовий рік, що починається 1 вересня;
• Критерії відображення і визнання доходів і витрат організації. Серед можливих виборів методи нарахування або дозволений деякими системами стандартів касовий метод. У першому випадку, доходи і витрати визнаються по факту заробляння доходів і несення витрат, у другому - по факту прибуття або оплати грошей на розрахунковий рахунок. Податковий критерій «першої події» звичайно не використовують, тому що він порушує принцип відповідності доходів і витрат;
• Положення про відображення доходів і знижок (дисконтів) при продажу. Можливе використання валового або нетто методу;
• Положення про метод оцінки резервів на покриття безнадійної дебіторської заборгованості. Вибирати доводиться з балансового методу і методу на підставі звіту про фінансові результати;
• Положення про відображення вартості запасів у структурі собівартості продукції. Можна вибрати між методом точного визначення, середньозваженим методом і загальновідомими методами LIFO і FIFO;
• Принципи розподілу активів на фіксовані й оборотні і принципи віднесення активів до малоцінних та швидкозношуваних;
• Положення про наявність і методи нарахування економічної амортизації. Якщо підприємство визначає необхідність нарахування економічної амортизації у фінансовому (неподатковому) обліку, то компанії доведеться самостійно визначити в принципах облікової політики класи основних фондів, методи і норми нарахування амортизації. Серед методів нарахування можна вибрати рівномірний, прискорений метод на підставі зменшення залишкової вартості, прискорений метод, що базується на обчисленні суми чисел і методи, що базуються на інтенсивності експлуатації елементів активів;
• Окремого згадування заслуговує принцип відображення в обліку відстрочених податкових активів та зобов'язань і можливе створення резервів при виникненні постійної різниці в податковому і фінансовому обліку;
• Окремо наводять принципи відображення компанією витрат і доходів майбутніх періодів. Можливо, вказуються продукти і види витрат, що вимагають такого відображення;
• Крім того, у Принципах фінансової облікової політики показують дати здачі і типи обов'язкової проміжної фінансової звітності. Визначення вибору між прямим і непрямим методами складання звіту про рух грошових коштів.

Принципи корпоративного управління компанії містять інформацію про акцептовані компанією стандарти корпоративного управління, особливості роботи Наглядової Ради та Правління, Ревізійної Комісії та Внутрішнього Аудиту. Детально розглядаються питання винагороди за участь у даних підрозділах, питання стосунків з акціонерами, питання фінансового контролю, контролю ризику, процесу бюджетування, оцінки проектів, тощо.

7. Скільки заробляє Пан Директор

Оскільки основною ціллю діяльності компанії з точки зору фінансів є забезпечення багатства власника, то за відносно недавніми вимогами в річному звіті повинна наводитися інформація, що стосується персонального багатства топ-менеджменту компанії. Звичайно, це не зовсім подобається посадовим особам корпорацій, проте вимоги доводиться виконувати. Тому відомості про доходи посадових осіб корпорації переважно містять інформацію про:

• Регулярні доходи, отримані посадовою особою за виконання посадових обов’язків;
• Премії та бонуси, отримані ними при виконанні посадових обов’язків;
• Вартість компенсаційних пакетів, котрими користувалися посадові особи впродовж звітного періоду, включаючи відрахування у пенсійні фонди;
• Інформація про кількість акцій, якими володіє дана посадова особа, та інформація про отримані в результаті дивіденди та доходи від зміни курсових різниць;
• Інформація про опціони, які є у володінні даної посадової особи та можуть бути нею реалізовані.

8. Чи дійсно два на два – чотири

Наступною частиною фінансового звіту є висновок незалежного аудитора. Зазначимо, що переважно у фінансовій частині річного звіту міститься лише висновок, а не повний звіт аудитора. У більшості випадків, коли немає додаткових зауважень чи заключних приміток, такий висновок не перевищує за обсягом однієї сторінки і містить стандартні три частини: інформацію про обов’язки аудитора та менеджменту компанії, яка проходить аудит; підстави, на яких зроблено висновок аудитора, і сам висновок. Іншими словами, аудитор перевіряє, чи надана йому фінансова звітність дійсно відображає реальний стан справ компанії – чи дійсно „два на два – чотири”.

Важливо те, що звітність, яка пройшла перевірку аудитора, далі входить у фінансову частину річного звіту. Також має значення те, яка саме аудиторська компанія підписала даний звіт та дата, якою підписаний даний висновок, оскільки саме ця дата є датою завершення аудиторської відповідальності.

9. Консолідуйся або помри

Далі у фінансовій частині річного звіту наводиться звіт про фінансові результати компанії за підзвітний період, баланс, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

Особливістю такої звітності є її наведення окремо для компанії та у складі консолідованої групи, якщо компанія до неї входить.

Не менш важливим елементом є примітки до фінансової звітності, які можуть вплинути на рішення інвестора. Переважно такі примітки наводяться як набір зносок на відповідний елемент наведеної вище іншої фінансової звітності.

Часто у цій частині менеджмент компанії наводить інформацію про динаміку фінансових показників за минулий період 5-10 років. Багато компаній наводять також графічну інформацію.

10. ”Один менеджер сказав...”
”Один менеджер сказав...” – так дійсно можна назвати розділ фінансового звіту, який переважно йде після приміток до фінансової звітності. Цей розділ містить інформацію про компанію та фактори її зовнішнього і внутрішнього середовища, які менеджмент компанії вважає важливими для її подальшого існування. Інформація про це подається у звичайній текстовій формі.

11. ”...Отже, завтра на тому ж місці, в той самий час”

Останньою частиною фінансового звіту та річного звіту в цілому виступає інформація про календар подій, які відбудуться у компанії, та контактна інформація посадових осіб компанії, відповідальних за зовнішні зв'язки. Також наводиться контактна інформація фірм, котрі здійснюють аудиторську, юридичну, банківську, брокерську підтримку компанії, тощо.

Правилом хорошого тону вважається ситуація, коли календар таких регулярних подій в компанії, як, наприклад, загальні збори акціонерів, консервативно повторює минуле проведення таких подій. У деяких компаній тоді декілька десятків років загальні збори акціонерів можуть проходити «на тому ж місці, в той самий час» незважаючи на будь-які впливи зовнішнього середовища.

Михайло Колісник

http://www.innovations.com.ua/ukr/innovations/135/10/128/