Комітет Підприємців Львівщини

Хто кому більше потрібен?

Львів ніяк не порахує, скільки брати з інвесторів.

Розмір інвестиційного внеску на розвиток соціальної інфраструктури міста у Львові залишається невизначеним. Попри те, що обговорення цього «гарячого» питання триває вже майже рік, пристрасті навколо нього розгоряються щораз більші. Механізм обрахунку та сплати інвестиційного внеску, який нині діє на підставі положення 2003 року, передбачає складну, фактично індивідуальну процедуру розрахунку вартості внеску. Те, що це положення морально застаріло, визнають усі, проте прийняти нове міській раді ніяк не вдається. Адже на думку бізнес-середовища, інвестиційний внесок є фактично додатковим податком, який аж ніяк не сприяє інвестиційній привабливості Львова, і від нього взагалі варто відмовитися. Натомість у львівській Ратуші стверджують: інвестори реалізовують свій проект на території міста, і відповідно, використовують міську соціальну інфраструктуру. А, як відомо, за все потрібно платити.

Війна за відсотки

Спочатку Львівська міська влада задобрювала інвесторів п’ятьма відсотками базової ставки інвестиційного внеску для об’єктів житлового будівництва від загальної суми інвестицій. Пізніше у проекті чиновників ця цифра сягнула 10 %. Тоді депутати розробили свій проект, у якому базова ставка становила рівно вдвічі менше. На сесії ж міської ради за основу прийняли компромісний варіант — 8 %. При цьому жодної аргументації щодо розміру базової ставки внеску від жодної зі сторін не прозвучало.

«Такий драконівський відсоток фактично заморозить будь-які інвестиційні проекти в місті, — каже Василь Трач, депутат Львівської міськради. — Та річ не лише в цьому. Фактично виконавчі органи самостійно визначили розрахункову суму внеску. Здавалося б, ця цифра не є великою. Однак, якщо врахувати всі коригуючі коефіцієнти, то великим торговим центрам, до прикладу, доведеться сплатити майже 20 % вартості проекту».

Натомість Олег Синютка, заступник львівського міського голови, переконаний, що такий відсоток є абсолютно нормальним, адже верхня межа інвестиційного внеску все одно встановлена Постановою КМУ. «До того ж, найбільше грошей вкладають у промисловість, а для цих об’єктів проект передбачає пільги у вигляді нульового коефіцієнту», — стверджує Олег Синютка.

Основа проекту

У компромісному варіанті проекту ухвали, на вимогу депутатів, також вилучили пункти, за якими інвестиційний внесок потрібно було сплачувати при переведенні з житлових приміщень у нежитлові та при зміні цільового призначення земельних ділянок. Також його не сплачуватимуть підприємці, котрі будуватимуть чи реконструюватимуть об`єкти соціальної сфери за умови передачі їх у комунальну власність; які виконуватимуть будівництво на замовлення Львівської міської (обласної) ради; будуватимуть на земельних ділянках, придбаних на аукціоні тощо.

За словами Олега Синютки, положення, яке розробили у Львові, є певною мірою новаторським. Адже в ньому вартість інвестиційного внеску розраховують, ґрунтуючись не на кошторисній вартості проекту, об’єктивність якої доволі складно перевірити, а на середній вартості 1 кв. м., яка встановлюється Держкомітетом будівництва, архітектури і житлової політики для кожного регіону України. При методиці розрахунку інвестиційного внеску також враховуватимуть два коефіцієнти: соціально-економічної важливості будівництва (реконструкції) об’єкта та зональний коефіцієнт, який враховує територіальне розміщення будівництва.«За найвищою ставкою інвестиційного внеску будуватимуть АЗС, СТО, магазини для продажу авто та автозапчастин. Натомість для об’єктів промисловості цей коефіцієнт дорівнює нулю. Якщо інвестор будуватиме об’єкт у центральній частині міста, це відповідно коштуватиме дорожче, адже саме в центрі зосереджений найприбутковіший бізнес», — розповів Олег Синютка.

Хиткий ґрунт компромісів

За словами Тараса Сосновського, депутата Львівської міської ради, члена Ради директорів Української Будівельної Асоціації та гендиректора ТзОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», якщо пропонований наразі проект ухвали таки приймуть, вартість інвестиційного внеску зросте приблизно на 5 %. Та хоча абсолютні цифри стануть більші, куди прозорішою буде методика обрахунку — отже з цього боку бізнес таки трохи виграє. Тарас Сосновський також запевняє, що збільшення інвестиційного внеску не відіб’ється на вартості житла…

Та попри всі домовленості на останній сесії Львівської міськради розгляд цього питання несподівано знову відклали. Очевидно, що питання лежить на перетині багатьох інтересів. Те ж, що депутати так гаряче обстоюють інтереси будівельників зовсім не дивно, адже лише серед представників Асоціації є понад 40 депутатів усіх рівнів. За версією чиновників, питання відклали, бо таким є «конструктивне рішення виконавчих органів і постійної депутатської комісії економічної політики». За словами ж депутатів — розгляд питання перенесли з ініціативи міського голови. Щоправда, коментувати причини такої ініціативи і підприємці, і депутати відмовляються. Кажуть лишень, що компромісне положення мало би влаштовувати всі сторони. Та на тижні з цього приводу мала відбутися нарада міського голови з представниками Асоціації будівельних підприємств Львівщини.

Ірина Гищук, "СТАТУС"

http://status.net.ua/zahid/material/company/557351