Україна досягла успіхів у проведенні реформ, необхідних для того, щоб стати 152-м членом організації, йдеться в проекті доповіді СОТ, текст якої відомий агентству Associated Press, однак Євросоюз усе так само жорсткий у вимозі до України скасувати експортне мито, уведене для того, щоб товари українського виробництва були дешевші, якщо вони залишаються усередині країни.
"Ми постійно контактуємо з Україною, щоб вирішити останнє двостороннє питання, експортного мита, – зауважив Пітер Пауер, прес-секретар комісара ЄС з торгівлі Пітера Мандельсона. – Це дуже важливе питання для нас, і його потрібно вирішити до завершення процесу".
Економіка України, колишньої житниці Радянського Союзу, зазнала серйозних збитків з падінням залізної завіси, але в значній мірі відновилася після 2000 року. Членство у СОТ означає нові коштовні ринкові можливості для промислових експортерів країни з 47-мільйонним населенням, третьої після Росії та Ірану найбільш густонаселеної країни у світі серед тих, які ще не входять у СОТ.
Прозахідний лідер України зробив вступ у СОТ і залучення більших іноземних інвестицій головними пріоритетами. Цього року економіка країни, як очікується, виросте на 7,6%, і Президент Віктор Ющенко сподівається привести країну в НАТО і ЄС у рамках його доктрини, яка викликала напруження у відносинах з Росією.
Робоча група дипломатів, задіяних у київських переговорах з СОТ, "розглянула економічну політику і режим зовнішньої торгівлі України" і прийняла рішення, що "республіка Україна може приєднатися до угоди СОТ", йдеться в 290-сторінковому проекті доповіді.
Цей документ, датований 11 жовтня, згадує кілька невирішених питань, включаючи невдоволення ЄС експортним митом. Інші питання зв'язані з конкретними санітарними і технічними стандартами, однак їхнє вирішення, як передбачається, не буде складним.
ЄС зробив членство у СОТ умовою для початку переговорів з Україною з вільної торгівлі – крок, що вважається важливим для зближення України з блоком 27 країн.
Робоча група, як очікується, повинна провести свою фінальну зустріч у наступному місяці. Однак чиновники СОТ думають, що, можливо, рекомендація генеральній раді СОТ про формальне запрошення України в організацію піде не раніше наступного року.
Тоді український парламент муситиме ратифікувати угоду, після чого піде 30-денний період очікування, а потім країна завершить свій 14-річний процес вступу у СОТ.
Вступ України в торговельну організацію фактично дасть їй право вето в питанні членства у СОТ Росії, тому що всі рішення у СОТ приймаються шляхом консенсусу. Грузія – ще одна орієнтована на Захід колишня радянська республіка, що конфліктує з Росією навколо газових постачань і передбачуваного утручання у внутрішні справи, – використовувала свою владу як члена СОТ для того, щоб заблокувати зустрічі, спрямовані на полегшення вступу Росії в організацію.
Україна і Росія беруть участь у перегонах із вступу в організацію, що базується в Женеві і задає правила глобальної торгівлі, і обидві прагнули стати першими. Ющенко не прийняв пропозицію, що надійшла в минулому році, Росії про "синхронізацію" процесу вступу у СОТ з Москвою, якій до завершення процесу потрібні ще роки.
Відносини сусідів стали прохолодними з 2004 року, коли Москва підтримала суперника Ющенка Віктора Януковича на очорнених махінаціями президентських виборах, що привело до масових демонстрацій, відомим як "помаранчева революція".
Росія, єдина велика економіка, що не входить у СОТ, уже біля десяти років стверджує, що близька до вступу, однак її розчаровує повільний темп переговорів, що, як і переговори з Україною, почалися в 1993 році. Путін розкритикував організацію як "архаїчну", але численні перемовники стверджують, що відповідальна за невідповідність російських торговельних правил глобальним стандартам є Росія.
Переклад з англійської ІноПреса
"Новинар"
